Махінації на тендерах "Укрзалізниці" можуть коштувати українцям 100 млн грн, – ЗМІ

В АТ "Укрзалізниця" прив'язали вартість квитків для пасажирів до цін на паливо, тож за закупівлі палива для УЗ за завищеними цінами тепер платитимуть українці. Журналісти припускають: орієнтовна сума переплати оцінюється у 100 млн грн і може осісти в кишенях кількох представників топменеджменту УЗ.

Про це інформує УНІАН. Подібне нововведення журналісти пояснюють нібито бажанням топменеджменту держкомпанії заробити.

"100 мільйонів гривень можуть осісти в кишенях держслужбовців "Укрзалізниці", зокрема в.о. голови правління "УЗ" Івана Юрика та його підлеглих у філії "Центр забезпечення виробництва": Золотарьова, Шиганова, Довгаленка й Олійник, а кожному пасажиру доведеться переплачувати за квитки. Це може трапитися тому, що у вартість квитків заклали ціни на паливо – якщо вона зростає, то вартість буде більшою", – йдеться в повідомленні.

Видання зазначає, що, незважаючи на падіння розцінок на паливо, яке спостерігається з початку року на тлі різкого зниження вартості нафти, для УЗ паливно-мастильні матеріали (ПММ), як і раніше, купуються за завищеними цінами

"Укрзалізниця" продовжує закуповувати оливу за космічними цінами, ще й на непрозорих тендерах. У грудні 2019 року УЗ запланувала закупівлю моторних олив. Процедура придбання затягнулася, і тільки в березні оголосили два ідентичні тендери на суму понад 250 млн гривень. Було проведено тендерні закупівлі на оливу й мастильні матеріали, в яких брали участь сім учасників. Серед них офіційні представники двох найбільших в Україні заводів-виробників олив – компанії "Торум" і "Міро", які багато років співпрацювали з УЗ, а також компанія "КСМ-Трейд", яка також неодноразово надавала послуги установі", – стверджують журналісти.

Вони також зазначають, що замовник відхилив п'ять із семи пропозицій і допустив до аукціону лише ТОВ "Корнет Холдинг" і ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн-Юкрейн".

"Після того як було розміщено документацію в "Прозоро", наступного дня нас зняли. У такий спосіб відбувається відрізання конкурентів, зменшується коло учасників, що є ознакою неконкурентної боротьби", – цитує видання слова директора компанії "КСМ-Трейд" Олексія Буйнацького.

Водночас, на думку представників руху "За чесні закупівлі", рішення тендерного комітету є неправомірними.

"Дві компанії мають порушення в тендерних пропозиціях, їхні тендерні пропозиції не відповідають вимогам і повинні бути відхилені. Але замовник, незважаючи на це, допустив ці компанії й ухвалюватиме рішення про підписання договору", – заявила аналітикиня руху Анастасія Бондаренко.

"Учасники торгів бачать очевидні порушення "Укрзалізницею" законодавства України про державні закупівлі та умисні дії, що містять ознаки зловживання владою та службовим становищем з боку Івана Юрика, а також приготування до присвоєння, розтрати й заволодіння коштами в особливо великих розмірах, які становитимуть майже 100 млн гривень", – роблять висновок журналісти.

Зокрема, на користь своєї версії вони наводять формальні причини, за якими до тендеру не допустили інші компанії. Наприклад, учасників, які пропонували оливи українського виробника КСМ-ПРОТЕК, не допустили до аукціону через те, що вони не завантажили в систему кілька сторінок технічних умов на виготовлення однієї із семи закуповуваних олив. На підставі цього, повідомляють журналісти, тендерний комітет дійшов висновку, що технічні показники запропонованої оливи нібито не відповідають вимогам АТ "Укрзалізниці". Що, наголошують журналісти, не витримує жодної критики, оскільки на відсутніх сторінках не було інформації стосовно предмета закупівлі.

"Крім того, як виявилося, пропозиції ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн-Юкрейн" і ТОВ "Корнет Холдинг" не відповідають вимогам замовника, адже мали велику кількість невідповідностей в тендерних пропозиціях і мали бути відхилені й не допущені до аукціону. Зокрема, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн-Юкрейн" надало документ про технічну відповідність товару, з якого чітко видно, що оливу тестували в випробувальному центрі ТОВ "Атлантік АФ" у Казахстані. Насправді такого центру в Казахстані не існує, а під такою назвою значиться меблеве підприємство", – продовжили перелічувати "дива" тендеру УЗ журналісти.

Також питання викликає правомірність організації тендера взагалі. За даними журналістів, з 25 травня право "Центру забезпечення виробництва" УЗ проводити тендерні закупівлі було призупинено судом.

"За позовом ТОВ "Торум", 25 травня 2020 року Господарський суд Києва заборонив філії "Центр забезпечення виробництва" "Укрзалізниці" здійснювати дії та ухвалювати рішення, спрямовані на продовження зазначених процедур. 27 травня було відкрито виконавче провадження та вручено відповідну постанову заступнику директора філії ЦЗВ Юрію Шиганову. Однак рішення суду керівництвом УЗ була проігноровано, 28 травня було проведено електронний аукціон і визначено переможця", – сказано в публікації.

Питання, на думку журналістів, викликає й поспіх, з яким було підписано контракт з компанією-переможцем тендера. З ТОВ "Корнет Холдинг" УЗ підписала контракт ввечері 19 червня. А вже 22 червня представники компаній, які вважають, що їх неправомірно позбавили можливості брати участь у торгах, надали в УЗ офіційні листи з цінами, які виявилися нижчими від запропонованих переможцями.

"Викинуті" з тендеру компанії звернулися з листами до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, а також до НАБУ з вимогою перевірити прозорість тендерної процедури та наявність корупційної складової.