Відео дня
Кравчук – про звіт Зеленського: Україні потрібні військово-морські бази, на Путіна можна тиснути
"Я не думаю, що в "Кримську платформу" потрібно обов’язково саджати Росію"
"Росія тиснула, тисне й буде тиснути, але ми маємо діяти"
"Військово-морську базу будуватиме Україна, а кораблі купуватиме"
Звернення президента України Володимира Зеленського до Верховної Ради "загалом задовольнило" першого президента, главу української делегації Тристоронньої контактної групи Леоніда Кравчука. На його думку, за допомогою "Кримської платформи", яка може бути створена, можна чинити тиск на країну-агресора.
Сьогодні в України не вдосталь військових кораблів, але дві військові бази буде чим наповнити. Про це Леонід Кравчук завив в ефірі телеканалу Obozrevatel TV.
– Ви слухали сьогодні Володимира Зеленського?
– Так, безумовно.
– Як вам звернення?
– Воно мене загалом задовольнило. У такий час коронавірусу, кризи, всіх цих наслідків, які Україна пережила та переживає, знайти й акценти правильні, і цифри правильні, і правильні факти, і нікого прямо не образити, хоча є люди, які заслуговують негативної оцінки.
– У контексті вашого сьогоднішнього напряму, яким ви займаєтеся, поверненням анексованих і окупованих територій України. Сьогодні президент говорив і про Донбас, і про Крим, про "Кримську платформу". Наскільки це реально – створити цей майданчик?
– Я переконаний, що за правильної постановки питання, з посиланням на норми і принципи міжнародного права, на підписані документи, зокрема на Будапештський меморандум, де Україна є не просто об’єктом, а суб’єктом міжнародного права, платформу можна створити.
Це посилання дасть можливість сформувати будь-яку платформу, коли йдеться про територіальну цілісність, суверенітет України. Тому що це питання великої міжнародної ваги.
І я переконаний у тому, що ця платформа може працювати й тиснути на агресора, може тиснути на країну, яка порушила Будапештський меморандум.
– А як затягти туди Росію? Як її всадити за стіл переговорів?
– Я не думаю, що в цьому разі, коли йдеться про "Кримську платформу", потрібно обов’язково туди саджати Росію. Принаймні на перших порах.
– Поясніть, будь ласка.
– Ви чули, президент сказав, що він обговорював це питання з країнами великої політичної ваги й обговорюватиме і надалі. І коли Україна домовиться з цими країнами про створення такої платформи, коли визначимо цілі, завдання та форми взаємодії щодо Криму, от тоді можна буде поставити питання й перед Росією та залучити її.
Я не можу відразу сказати, що Росія погодиться. Але якщо Росія не погодиться, це зовсім не означає, що світ повинен дивитися тільки на те, що хоче Росія. Тому що світ має зважати на інтереси всього світового співтовариства, а не якоїсь окремої країни.
– Саме тому міжнародні правила і є такими, щоб усі їх дотримувалися.
– Абсолютно.
– Володимир Зеленський сьогодні сказав про амністію. Наскільки я розумію, це може безпосередньо лягти на ваші плечі, тому що Росія хоче амністії для всіх без винятку. Президент окреслив чіткі червоні лінії. Як ви очікуєте, чи буде Росія в мінському форматі тиснути на вас, на нашу групу, щоб розширити ці рамки?
– Вона тиснула, тисне й буде тиснути. Але ми маємо діяти так, щоб цей тиск був відхилений або мав антитиск не тільки з боку України, але й з боку наших партнерів.
Подивіться на нещодавній саміт ЄС-Україна і на спільний документ, випрацьований на ньому. Це вперше серед документів, які я читав, прямо написано, що відповідальність за всі питання несуть не дві сторони, скажімо, Україна і Росія. Питання акцентовано на Росії.
Коли працюють професіонали, за кожним словом вони вкладають дуже багато. Ми бачимо, як змінюються акценти, яке ставлення до України. Аби ще наші внутрішні "вчителі" не були такими "вчителями", а були просто нормальними людьми й думали про Україну, а не про владу, про свої власні інтереси.
– Також Володимир Зеленський сьогодні сказав про дві військово-морські бази. Наскільки це буде потужно для нас і чим їх наповнювати? Кораблів у нас удосталь?
– Кораблів не вдосталь, але в нас є підписаний документ у Лондоні про стратегічне партнерство з Великою Британією. Це вперше в історії.
Виділено кошти на будівництво ракетних катерів, які матимуть швидкість у 2-2,5 раза більшу від наявних кораблів інших держав, перш за все Росії. Це перше.
Друге – бази потрібні. Вони будуть експлуатуватися Україною. Знов я бачу натяки, мовляв, іноземні бази. Та не йдеться про іноземні бази. Базу будуватиме Україна, а кораблі купуватиме. Усі країни купують кораблі. Чому Україна не має права?
Наші опоненти не хочуть бачити правди, а хочуть правду перетворювати в неправду. Це вже не личить нікому. Хотілося б, щоб уже почали думати про Україну.
Час іде, обличчя України змінюється, ставлення до України змінюється. Так, є багато проблем, усі ми їх знаємо. Але усувати недоліки й розв'язувати проблеми, я думаю, це завдання не тільки влади. Це завдання всіх українців, усіх політичних сил, якщо вони справді українські й відповідають за Україну, поважають і люблять свою землю.