newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Конкурс з відтермінуванням. Чому затягують із визначенням нового голови Держпродспоживслужби?

Конкурс з відтермінуванням. Чому затягують із визначенням нового голови Держпродспоживслужби?

Попри те, що з кінця жовтня Держпродспоживслужба України працює без голови та його першого заступника, а конкурс на заміщення вакантної посади очільника цієї структури відбувся понад місяць тому – ім’я нового керівника досі не озвучене. Хоча, за даними OBOZREVATEL переможець конкурсу давно визначений. У чому причина такого зволікання, особливо, після того, як прийом документів від учасників протизаконно був продовжений на кілька діб – спробуємо розібратися.

Після звільнення голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи наприкінці жовтня у Кабміні оголосили про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади очільника цього відомства. Граничним строком подачі документів від претендентів було визначене 18 листопада 2019 року. І, за нашими даними, на момент закінчення прийому документів на посаду голови Держпродспоживслужби претендували п’ятеро кандидатів: начальник ГУ Держпродспоживслужби у м.Києві Олег Рубан, колишній перший заступник голови Держпродспоживслужби Сергій Мельничук, очільник департаменту АПК у секретаріаті Кабміну Олександр Вержиховський, ексзаступник голови ветфітослужби Віталій Башинський та попередник Лапи, ексголова Держпродспоживслужби Сергій Глущенко. А в останній день, 18 листопада, список претендентів поповнився ще 8 людьми, переважна більшість яких не мала жодного стосунку до захисту прав споживачів.

Однак несподівано для всіх у Кабміні продовжили строки прийому документів від претендентів. Причому, усупереч вимогам закону, зробили це через два дні після завершення попереднього граничного строку: відповідне рішення було ухвалене 20 листопада – і продовжувало прийом документів до 22 числа.

Враховуючи, що претендентів на крісло голови Держпродспоживслужби було більш ніж досить – такий крок урядовців був зумовлений зовсім не відсутністю вибору, а якимись іншими мотивами. Наші джерела у Держпродспоживслужбі висловлювали підозру, що комусь з високопосадовців дуже хотілося поставити головою відомства "свою людину". Але цей кандидат з якихось причин просто не встиг зібрати необхідні документи.

Ми проаналізували наявну у відкритих джерелах інформацію щодо тих кандидатів, які зареєструвалися для участі у конкурсі після його продовження. І, співставивши її з тим, про що розповідали наші джерела, припустили: окремі урядовці можуть бути зацікавлені у тому, аби Держпродспоживслужбу очолив Геннадій Гадзовський.

Геннадій Гадзовський

Наразі Гадзовський, згідно ЄРДПОУ, є керівником та засновником 4-х аграрних компаній – і при цьому, судячи з його ж декларації про доходи, не має практично жодних статків: чи не все рухоме та нерухоме майно зареєстроване на його непрацюючу на момент подання декларації дружину, Тамару Гадзовську.

Наші джерела стверджували, що лобіювати Гадзовського на посаду міг заступник міністра економіки з питань аграрної політики Тарас Висоцький. Свого часу обидва працювали з одним з крупних агроолігархів України, для якого отримати "свого" голову Держпродспоживслужби було би справжнім подарунком. А от наскільки ефективною була би ця структура під керівництвом людини без жодного досвіду у сферах, за які відповідає Держпродспоживслужба – питання відкрите.

Читайте: Суди - не указ: як Держпродспоживслужба проводить "кадрові чистки"

Втім розголос у ЗМІ та пильна увага громадськості до проведення цього конкурсу зробили свою справу: Гадзовський головою Держпродспоживслужби не став. Натомість, за нашою інформацією, переможцем конкурсу було визнано колишнього очільника відомства Сергія Глущенка – людину, яку у професійних колах називали одним з найдостойніших кандидатів.

Сергій Глущенко

По-перше, Глущенко має серйозний досвід управлінської діяльності та володіє відповідним для посади рівнем фахових знань. По-друге, у 2015 році він пішов з Держпродспоживслужби за власним бажанням – і працював радником міністра аграрної політики та продовольства України. По-третє, пан Глущенко не помічений ні у скандалах, ні у зв’язках з одіозними чиновниками, ні у лобіюванні інтересів окремих бізнесменів. Всі ці якості високо ціняться у західних країнах – можливо, тому Глущенко і був запрошений у якості радника з правових питань у Міжнароднe фінансовe корпораці. (IFC), The World Вank Group. А також брав участь у створенні Офісу ефективного регулювання (BRDO) в Україні, де він останнім часом очолював юридичний сектор. Паралельно – працював над розробкою закону про ветеринарну медицину, який мав би нарешті наблизити Україну до європейських норм та вимог. Свої напрацювання він презентував на засіданні аграрного комітету ВРУ незадовго до проведення конкурсу.

Втім, попри те, що конкурс на заміщення посади голови Держпродспоживслужби давно проведено, ім’я переможця офіційно так і не названо. І причини зволікання з представленням нового очільника відомства – одна дивовижніша від іншої.

Читайте: Зарплати й премії по 200 тис. гривень: Кабмін оприлюднив доходи українських міністрів

Спершу затримку з оприлюдненням інформації щодо представлення нового голови Держпродспоживслужби пояснювали необхідністю проходження ним спецперевірки, яка триває 30 днів. Але 18 січня на засідання Кабміну у рамках розгляду кадрових питань кандидатура Глущенка виносилася як рекомендована міністром економіки Тимофієм Миловановим до визначення переможцем конкурсу. Крім Глущенка, Кабмін також розглядав кандидатури Супіханова, Кузіна, Видолоба і… Гадзовського. Серед іншого, як повідомили наші джерела, на засіданні уряду було зазначено, що кандидатуру Глущенка підтримав і парламентський комітет з питань аграрної політики.

Конкурс з відтермінуванням. Чому затягують із визначенням нового голови Держпродспоживслужби?

Враховуючи це, ще більш дивною виглядає інформація, що з’явилася майже синхронно зі згаданим засіданням Кабміну щодо того, що аграрний комітет не погодив кандидатуру Глущенка.

Така суперечлива інформація наштовхує на підозру, що комусь дуже потрібно затягнути час. Ось тільки з якою метою? OBOZREVATEL продовжить відстежувати розвиток ситуації. Адже влада декларує наміри будувати чесну і справедливу державу. То чому б не почати процес будівництва з проведення дійсно прозорих конкурсів, де не буде місця лобіюванню і підкилимним домовленостям?