''Колективна відповідальність'' за рішенням суду

''Колективна відповідальність'' за рішенням суду

Сьогодні знову про "очевидне неймовірне". І мова зовсім не про Томос, чи то про можновладців, які ну ніяк не можуть змусити себе повертатися додому з відпочинку у закордонних округах. Мова про одне доволі цікаве судове рішення, яке було оприлюднено 3 січня поточного року.

Інколи доволі дивно дізнаватися про судові вироки, в яких, так би мовити, і вовки залишаються ситими, і кози цілими.

Там така історія – пригадуєте скандал приблизно чотирічної давнини? Коли поліціянти, тоді ще міліціянти, разом з прокурорами під час обшуку відверто грабували ювелірний магазин у центрі Києва? Ну тоді, коли вони виносили звідти діаманти в труселях?

Так от, власники магазину підняли великий галас і звернулися до суду з вимогою захистити їх від свавілля "правоохоронців" і допомогти повернути вкрадене майно. Мовляв, панове судді, ну ж це вже "вапче" – анархія серед білого дня у центрі європейської столиці.

Відео дня

Вироку довелося чекати 4 роки. І таки дочекалися… Таке буває лише в кіно.

Ми ж не за законами Шаріату живемо. Ми ж православна країна. Недарма ж наші керманичі як з глузду з’їхали і бігають до церкви бити поклони. А відповідно і суд наш – найгуманніший суд у світі.

Як результат – грабіжників у погонах посварили. А весь тягар щодо відшкодування збитків рішенням суду переклали на пересічних громадян.

Ось офіційна довідка з Печерсього палацу правосуддя. Діамантовий магазин "Кристал" таки відсудив у держави 24 мильйони 400 тисяч гривень у якості погашення вартості вкрадених під час обшуку коштовностей.

Повторюю – відсудив у держави. Ну тобто – сплачувати будемо гуртом. І ті, хто виносив діаманти в трусах, а потім їх продав, і ми. Ті, хто весь цей час сплачує податки до держскарбниці.

Це рішення – "ім’ям України". Рішення, яке було прийнято вже після вдало проведеної судової реформи. Рішення, яке має всі підстави стати прецедентним – спираючись на нього, судді отримують право спокійно штампувати аналогічні вироки у будь-якому палаці Феміди.

Ну, наприклад – налетіли копи з обшуком у ганделик напередодні Нового року, скажімо, в селі Великі пацюки. Взяли все, що їм потрібно, і пішли. Власник ганделика звертається до суду. Той виносить вирок – поліціянтів не чіпати, гроші відшкодувати з бюджету.

І так далі, і в тому ж дусі. Вкрав міністр чи депутат картину з музею – суддя тут як тут. Депутата-міністра не чіпати, він під захистом держави. Відшкодувати вартість тієї картини з казни. Вкрав президент, скажімо, Межигір'я, схема та сама… Ну ви в курсі.

А головне – всі задовільнені і з впевненістю дивляться у світле майбутнє.

І що цікаво – всім, хто міг би припинити це свято справжнього розгулу правосуддя, все пофіг. Вони продовжують святкувати, та хизуватися світлинами з власних відпочинків у соцмережах. Дивишся на них і наочно розумієш, що все йде на лад. Принаймні у них.

Є, правда, деякі неприємні дрібнички, які псують загальну картинку, але ретельно намагаємося не звертати на них увагу. Ну там – на анонсоване Київводоканалом чергове підняття тарифів на холодну воду.

На бабцю з Дніпра, яка, аби не христарадничати, стоїть біля супермаркету в центрі декомунізованого міста, намагаючись хоча б комусь продати стареньке кашне.

''Колективна відповідальність'' за рішенням суду

На розбійний наліт у Миколаєві з використанням автоматичної зброї. Наліт на гральний салон, яких у нас в Україні, звісно ж, "не існує". Щонайменше 5 років.

''Колективна відповідальність'' за рішенням суду

Перелік можна продовжувати, але чи є в тому сенс…

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...