Касетний скандал в Україні спалахнув 20 років тому: про що розповіли "плівки Мельниченка"

Рівно 20 років тому, 28 листопада 2000 року, народний депутат Олександр Мороз оприлюднив з трибуни Верховної Ради так звані "плівки Мельниченка".

Відео дня

На записах розмов людина з голосом, схожим на голос Леоніда Кучми, віддавала наказ про ліквідацію журналіста Георгія Гонгадзе, який зник без безвісти 16 вересня 2000 року. Про те, якими були наслідки касетного скандалу, читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.

Хто такий Микола Мельниченко

Автор записів, майор СБУ Микола Мельниченко стверджував, що протягом двох років він таємно записував усі розмови президента в його особистому кабінеті. За словами Мельниченка, розчарувавшись у політиці Кучми, він вирішив покінчити з корупцією.

Одну зі своїх касет Мельниченко передав народному депутату, голові Соціалістичної партії Олександру Морозу, який відтворив запис із трибуни Верховної ради України 28 листопада 2000 року.

Про що були "плівки Мельниченка"

Під час засідання парламенту Мороз оголосив, що в розмовах на "плівках Мельниченка" фігурують Кучма, глава Адміністрації президента Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко і голова СБУ Леонід Деркач. Учасники розмови вирішували, що робити з Гонгадзе.

Оприлюднення цих записів спровокувало так званий касетний скандал і звинувачення Кучми з боку громадськості в причетності до зникнення журналіста.

Реакція влади та розслідування

Чинна влада категорично заперечила звинувачення в причетності до загибелі Гонгадзе, однак 2002 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, розглянувши заяви Мирослави Гонгадзе і Миколи Мельниченка, дослідивши скандальні аудіозаписи і взявши до уваги висновки експертизи, проведеної в США, дійшла висновку, що наявних доказів достатньо для того, щоб вважати Кучму, Литвина, Кравченка і Деркача причетними до вбивства Георгія Гонгадзе. Генеральному прокурору Святославу Піскуну було доручено відкрити кримінальне провадження проти президента Кучми і низки осіб із його оточення.

"Плівки Мельниченка" фігурували у справі за фактом вбивства Гонгадзе, відкритого проти Кучми 21 березня 2011 року. Однак 14 грудня 2011 суд зобов'язав припинити кримінальне обвинувачення проти Кучми на підставі того, що докази його причетності до вбивства Гонгадзе є недостатніми, і відхилив аудіозаписи Мельниченка як докази.

Хто поніс відповідальність

У 2008 році Апеляційний суд міста Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС України. Микола Протасов отримав 13 років позбавлення волі (помер у березні 2015 року в колонії), Валерій Костенко і Олександр Попович – 12.

2011 року колишній начальник головного управління кримінального розшуку МВС Олексій Пукач під час судового засідання зізнався, що власноруч убив Георгія Гонгадзе, і назвав замовників убивства: Леонід Кучма, Володимир Литвин та Юрій Кравченко. 29 січня 2013 року його було засуджено до довічного ув'язнення з конфіскацією майна і забороною обіймати державні посади.

Версія про спецоперацію ФСБ

2019 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко заявив в інтерв'ю "В гостях у Гордона", що в нього немає доказів того, що Кучма давав наказ ліквідувати Гонгадзе. За словами Луценка, Мельниченко так і не здав оригінальних записів та записних пристроїв і сам не співпрацює зі слідством, а без цього притягнення Кучми до відповідальності неможливе.

Сам Луценко вважає запис розмов у кабінеті Кучми спецоперацією спецслужб Росії. "Сьогодні, маючи на руках матеріали кримінальної справи, я можу стверджувати, це моя особиста версія, що "плівки Мельниченка" – це операція ФСБ проти українського президента, який посмів заявити про несміливий, але чіткий рух до НАТО", – сказав він.

Раніше OBOZREVATEL розповідав історію вбивства Георгія Гонгадзе, яке шокувало Україну. 16 вересня 2000 року журналіст пішов з роботи, але не повернувся додому.