Генерал гестапо уникнув покарання за тортури в таборах смерті: архіви розкрили його секрет

7 хвилин
25,9 т.
Генерал гестапо уникнув покарання за тортури в таборах смерті: архіви розкрили його секрет

Нацистський генерал гестапо у Відні Франц Йозеф Губер, відповідальний за висилання і загибель десятків тисяч людей у таборах смерті, зміг уникнути покарання за це після закінчення Другої світової війни. Скоївши жорстокі злочини, він проте вів безперешкодне життя і навіть влаштувався у Федеральну розвідувальну службу Німеччини (BND).

Як з’ясувалося, саме робота на розвідку одночасно ще й західних країн, зокрема протекція з боку американського Центрального розвідувального управління США (ЦРУ), й урятувала його від переслідування. Такого висновку дійшли журналісти німецького телеканалу ARD після вивчення нещодавно розсекречених архівних документів про чиновника СС, пише ВВС (щоб подивитися фото і відео, доскрольте новину до кінця).

Відео дня

Відомо, що Губер очолив гестапо у Відні одразу після того, як Адольф Гітлер анексував Австрію у березні 1938 року, й обіймав цю посаду до кінця 1944-го. Його відомство було другим після Берліна за величиною центром нацистської таємної поліції. У 1948-му генерал потрапив під слідство, проте його не засудили.

Не бачив у концтаборах "ніякої жорстокості"

Під керівництвом Франца Йозефа Губера у Відні діяли 900 співробітників гестапо. Штаб-квартиру вони влаштували в готелі "Метрополь" – одному з найкращих до захоплення австрійського міста. З приходом генерала готельні номери переобладнали в кімнати для тортур, і за роки війни там допитали понад 50 тисяч осіб.

Листівка концтабору Освенцим I, краєвид на металеву таблицю з надписом "Arbeit Mach Frei" – "Робота робить вас вільними"

Водночас Губер тісно співпрацював із керівником "єврейського відділу" СС Адольфом Айхманом у питаннях масової депортації євреїв до концентраційних таборів. Так, із 1938 по 1945 рік загинуло щонайменше 65,5 тис. австрійських євреїв – більшість із них мешканці Відня.

Пізніше, на допитах, Губер визнавав, що відвідував декілька концтаборів: Дахау, Заксенгаузен і Маутгаузен у 1936-1939 роках.

"За його словами, він ніколи не бачив там ніякої жорстокості, а людяність завжди була для нього найвищим стандартом поведінки", – процитували нацистського генерала американські історики Річард Брайтман і Норман Года, які отримали доступ до розсекречених документів ЦРУ.

Губер співпрацював із керівником "єврейського відділу" СС Адольфом Айхманом

Насправді ув'язнених нацистських концтаборів постійно били і катували охоронці СС. Їх також морили голодом, відправляли на важкі роботи або садили в газові камери. Так 70% людей, яких привозили в концтабір Освенцим, помирали в першу ж добу.

А ось Губер виявився майстром вчасно змінити свої погляди і позицію, лишень щоб вижити. У 1920-х талановитий молодий поліціянт Франц Губер у Мюнхені стежив за членами різних політичних партій, зокрема і за нацистами. Тоді як після приходу Гітлера до влади в 1933 році він сам став ревним нацистом, а незабаром перейшов на роботу в секретну поліцію гестапо.

"Губер скористався можливістю і перетворився з дрібного оперативника в найуспішнішого лідера гестапівського терору на території Австрії", – пояснив Міхаель Гольцман, який багато років вивчав діяльність гестапо в Австрії.

Після закінчення війни вміння підлаштовуватися і віртуозно змінювати позицію знову знадобилося Губеру.

Нацист здався "надійним і вартим довіри"

Керівника віденського гестапо спіймали й заарештували американські військові на території Австрії в травні 1945 року. Його старшому колезі – Айхману – вдалося втекти до Аргентини, звідти чоловіка викрали розвідники "Моссад". У 1962 році за скоєні злочини цього генерала СС засудили в Ізраїлі до смерті через повішення. Губер же провів за ґратами тільки три роки і вийшов на свободу. Те, як йому тоді це вдалося, з’ясувалося лише сьогодні, після розсекречення документів ЦРУ.

За даними істориків, під час Другої світової війни вбили майже 40% євреїв із Австрії – це понад 65 тис. людей

"Ми в жодному разі не забуваємо про небезпеки, пов'язані із залученням у гру генерала гестапо. Також вважаємо, що, враховуючи наявну в нас інформацію, наша організація може вигідно використати Губера", – йдеться в одному з таких архівних записів від 1953 року.

США цікавили агенти, раніше завербовані Губером і його людьми в Австрії. Особливо на території, яку після війни стали контролювати радянські війська.

"У той час уже починалася холодна війна, тому американські розвідники насамперед шукали запеклих антикомуністів. На жаль, занадто часто вони знаходили таких людей серед колишніх нацистів", – пояснив історик німецьких спецслужб Бодо Гехельхаммер в інтерв'ю каналу ARD.

Франц Йозеф Губер (біля дверей) із Генріхом Гіммлером, Августом Ейгрубером та іншими офіцерами СС у концтаборі Маутгаузен, червень 1941 року

Як тепер стало відомо, протягом декількох десятиліть після Другої світової війни американська розвідка завербувала щонайменше тисячу колишніх нацистів для роботи проти країн "комуністичного блоку" в холодній війні.

Із розсекречених повідомлень зрозуміло: в 1950-х глави ЦРУ і ФБР вважали, що розвідувальна цінність екснацистів у боротьбі проти СРСР переважує те, що один чиновник назвав "моральними помилками, зробленими на службі Третього рейху".

Історія Губера стала показовим прикладом такого підходу. Американські військові знали про його злочини, але вважали за краще не давати цій інформації ходу.

Група військових чиновників СС

Про що саме генерал СС говорив із військовою розвідкою США протягом двох років утримання в таборі для військовополонених, не уточнюється. Але в травні 1947 року, попри численні суперечливі свідчення, американський слідчий написав, що Губер був "справедливим і неупередженим офіцером, який виконував поліцейські функції без партійних чи расових і політичних упереджень".

Далі в документі зазначається, що він "не був прихильником ідеології нацистської партії", натомість "надійний і вартий довіри".

Чим допомогла робота на західну розвідку

Після звільнення з американського табору Франц Губер перейшов під крило розвідки земляків. Шеф віденського Гестапо швидко пройшов процес денацифікації, обійшовся штрафом і невеликим умовним терміном. Чоловік повернувся у рідне місто Мюнхен і жив там під своїм ім'ям, ні від кого не ховаючись. З 1955 року він почав працювати на західнонімецьку розвідку, більш відому як BND.

Житлові приміщення "блокфюрерів" у головному таборі Освенцима

"BND завербувала у свої лави багато нацистів, але навряд чи ще хтось із них був настільки високоповажним. Вони точно знали, що Губер був не якимось дрібним гестапівським вбивцею, а генералом СС, який крутився у найвищих колах нацистського терористичного апарату й був відповідальним за смерть десятків тисяч євреїв і противників режиму", – уточнив історик Стефан Майнінг.

Багато років після війни австрійська влада надсилала до Німеччини запити на екстрадицію Губера, родичі постраждалих також намагалися притягнути його до відповідальності. Але всі ці спроби блокувалися і BND, і ЦРУ.

Губер (крайній зліва) на нараді з іншими генералами СС

У 1964 році західнонімецька розвідка зробила висновок, що подальша робота з Губером може бути токсичною для спецслужби. Але формально звільнити його не було за що, тому екснациста на три роки відправили в оплачувану відпустку. У 1967-му він вийшов на пенсію і до кінця життя отримував хорошу виплату від німецької влади як службовець на пенсії. Помер Франц Йозеф Губер у себе вдома в Мюнхені в 1975 році.

Які саме завдання колишній шеф віденського гестапо вирішував на прохання американської розвідки і BND, невідомо. В одному з розсекречених документів згадується, що наприкінці 1940-х років ЦРУ намагалося використовувати Губера, щоб вийти на главу таємної поліції нацистської Німеччини Генріха Мюллера. Той до останнього був поруч із Гітлером в його бункері, але потім зник. Досі невідомо, що саме далі трапилося з Мюллером.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

  • у Німеччині в період Другої світової війни, коли чоловіків масово відправляли на фронт, тисячі жінок у гонитві за фінансовою незалежністю погоджувалися на роботу в концтаборах. Там вони знущалися, били й катували таких, як самі, представниць прекрасної статі. Детальніше про один із них – Равенсбрюк – читайте в матеріалі.

  • Не так давно в лісі неподалік від французького міста Реймс виявили тунель смерті Вінтерберг, за часів Першої світової війни розташований на лінії фронту в масиві Шмен-де-Дам. Там понад століття лежать тіла 270 німецьких солдатів.