Гай: ЗСУ можуть взяти Луганськ і Донецьк, але потрібно готуватися і вичікувати. Інтерв'ю
Росія зараз не зможе провести широкомасштабні наступальні дії в Україні, але країна-агресор ретельно готується до цього. Однією з причин, які стримують Кремль від інтервенції, є українська газотранспортна система разом із продовженням робіт щодо будівництва "Північного потоку-2".
Для звільнення Луганська і Донецька Збройним силам України необхідно переконатися, що росіяни відійшли від позицій і не зможуть постачати терористів новим озброєнням, технікою та іншими засобами. Також до таких операцій потрібно готуватися, щоб мінімізувати втрати. Поки що найбільш доцільним варіантом для України є повзучий наступ.
Таку думку в ефірі телеканалу OBOZREVATEL висловив ветеран АТО, журналіст Мирослав Гай. Далі наводимо його пряму мову.
Стан армії та українська ГТС стримують Росію від широкомасштабного наступу
Росію стримують багато речей. Передусім вона ще недостатньо готова. Наскільки зрозуміло з дуже активної модернізації, яку вона зараз проводить, РФ хоче перевершити українську армію, насамперед якістю видів озброєння, мобільністю, новими технологіями.
Країна-агресор готується, щоб, так би мовити, мати успіх під час повномасштабного наступу або якихось окремих операцій. Потрібно мати інфраструктуру, яку вона будує всі ці роки, достатню кількість особового складу, можливість закріпитися на тих територіях, за якими наносяться удари. Для цього потрібно мати політичну підтримку, і це Росія робила через Медведчука і проросійські партії.
Крім цього, РФ стримує наявність газотранспортної системи України, за якою Росія поставляє газ в Європу. Адже "Північний потік-2" поки не добудований. Вони тому й хотіли добудувати його цьогоріч – тоді Росію вже не буде стримувати українська ГТС, яка під час повномасштабних боїв може бути пошкоджена.
Деякі наші іноземні партнери, такі як Німеччина, розуміють загрози, вони дбають, передусім, про свої інтереси, і дуже б хотіли, щоб у разі будь-яких агресивних дій Росії принаймні німецькі споживачі були забезпечені газом.
США, навпаки, розуміють, що "Північний потік-2" є не просто економічним інфраструктурним об'єктом, а це фактично військовий об'єкт, це одна з форм війни. Вони вводять санкції, не дають його добудувати. І це один із факторів, який хоч якось стримує Росію.
Багато хто сміявся щодо можливостей російської армії. Я скажу, що вона дійсно слабша за армію НАТО, але вони вводять дуже багато технологічних новинок.
Мені складно сказати, коли Росія буде готова, але я думаю, через рік-два, особливо, якщо читати їхні військові доктрини, де йдеться про модернізацію. Зараз вони перекидають живу силу з інших частин країни. Цього року нас чекає дуже неприємний момент – навчання "Захід-2021" РФ, учення в Білорусі, навчання в Криму. Це означає, що Росія в обхід міжнародної конвенції зможе збільшити кількість особового складу.
Росія поспішає модернізувати свою армію, Україна не повинна пасти задніх
І тут Україна не повинна пасти задніх, а також цим займатися. І впровадженням нових систем управління і ведення вогню, інших систем зв'язку, більш активним впровадженням безпілотних апаратів.
Ми це робимо, але варто розуміти, що Росія витрачає набагато більші бюджети і робить це дуже цілеспрямовано. Це є частиною її світосприйняття. А у нас все ж інші пріоритети. Більшість народних обранців не вважає, що оборонний сектор є пріоритетним.
За минулі роки Україна продемонструвала, що ми можемо опиратися Російській Федерації в гібридних умовах, ми провели модернізацію армії, але цього недостатньо. Процес триває. Ми потроху переходимо на інші системи планування й управління, наші підрозділи все більше стають сумісними з підрозділами НАТО.
Ми активно отримуємо допомогу від країн Північноатлантичного Альянсу, від США. За допомогою наших союзників відбувається процес посилення та модернізації ЗСУ. Але і Росія поспішає.
Макрон, Меркель, Путін говорили про Донбас без Зеленського, це провал
Це означає, що поки Україна не є суб'єктом міжнародної політики, президент Зеленський провалив цей напрям. Що президента Зеленського не сприймають як людину, здатну впливати на будь-які процеси, як учасника переговорів. Вони вважають, що він буде виконувати те, що йому скажуть, про що домовляться "дорослі люди".
Це дуже погано. Я думаю, ця оцінка відбулася після приїзду Зеленського до європейських лідерів. З ним познайомилися, була зустріч у нормандському форматі. Всі побачили, що президент Зеленський не є самостійною фігурою.
Ми бачимо, що пан Єрмак щодо переговорів по Україні зустрічався з росіянами частіше, ніж це робив президент Зеленський. Зокрема, він зустрічався з Козаком, літав на всілякі закриті зустрічі, про щось домовлявся, результати ми ще не знаємо.
Тобто немає сенсу говорити з людиною, яка нічого не вирішує. Якщо вирішує оточення Зеленського, то варто говорити з оточенням. Але запрошувати оточення на зустріч президентів неможливо, тому що є протокол.
Коли Україна зможе військовим шляхом звільнити Донецьк і Луганськ
Якщо президент Зеленський колись віддасть наказ про якийсь абстрактний наступ на Донбасі, у що я не вірю, тому що він позиціонував себе як людину світу, то, найімовірніше, таке рішення буде ухвалено не президентом Зеленським, а його оточенням.
Але тоді нам потрібно буде поставити собі питання: для чого? Тому що міські бої – це великі втрати серед мирного населення. Ми бачимо, що РФ проводить активні провокаційні дії, намагаючись спровокувати українську армію наносити удари по цивільній інфраструктурі. Наприклад, вони ведуть обстріл з об'єктів критичної інфраструктури.
Щоб заходити на зачистку таких об'єктів, як Луганськ і Донецьк, потрібно бути впевненими, що російська армія або була витіснена, або була відведена, інакше будуть величезні втрати. Зараз вона не відведена. І ми не контролюємо кордон. Це означає, що бойовики в Луганську і Донецьку мають безперебійні поставки паливно-мастильних матеріалів, озброєння, продуктів харчування, мають можливість ротації живої сили і техніки. Так яким чином ми збираємося брати Донецьк і Луганськ?
Спочатку потрібно підготувати всю інфраструктуру, унеможливити постачання Росією бойовикам, найманцям і російським кадровим офіцерам усього необхідного для утримання оборони. Тоді можна буде про це говорити. Поки ми не провели жодної підготовки, щоб взяти Донецьк і Луганськ, мінімізуючи втрати.
Зараз ми маємо потужне угруповання російських військ на сході, півдні, півночі, яке тільки й чекає приводу для того, щоб напасти на Україну і звинуватити Україну у військових злочинах, в порушенні якихось домовленостей. Повірте, це буде тривала затяжна війна.
Тому зараз нам потрібно принаймні дотримуватися тієї тактики, яка була за президента Порошенка. Це повзучий наступ. Нагадаю, що за минулі 5 років до приходу президента Зеленського українські Збройні сили так званим повзучим наступом звільнили дві третини окупованого Донбасу. Дві третини! Ми щомісяця вигризали по 100 метрів. Так, були втрати, але великі втрати регулярно ніс і противник.
Водночас треба розуміти, що дозвіл збройного конфлікту на Донбасі не може бути виключно військовим шляхом. Потрібно мати потужний дипломатичний та економічний інструментарій для звільнення цих територій, потрібно мати союзників, які б нам допомагали.