Відео дня
Єдина церква в Україні за розмірами обжене РПЦ - капелан з АТО
Про шанси України на створення єдиної помісної церкви, прохання відспівати терориста "Л / ДНР" на Донбасі і складних бесідах з парафіянами Московського патріархату - про це та багато іншого читайте в другій частині розмови "Обозревателя" з військовим капеланом Миколою Мединським( "Залізняком") .
Першу частину інтерв'ю читайте тут.
- Як ви ставитеся до ідеї повної заборони УПЦ МП в Україні?
- Я її підтримую. Зараз ми навіть готуємо заяву від громадських активістів щодо агресивної позиції московської церкви і пропаганди "русского мира" в цілому. Тому що доки це буде тривати?
Читайте: "Путін, прийди"? Ветеран АТО звів нанівець плани спецслужб в Україні
- Ви ж проводите багато часу на сході, де багато українців все ще є прихожанами МП. Чи не боїтеся, що таким чином ми розколемо країну ще більше?
- Ризик звичайно існує. Не можна не брати до уваги ту інформаційну кампанію, яку веде Росія на нашій землі. Небезпека є, але поки ми не зробимо цей крок, то до тих пір не зможемо завершити війну на нашій землі і побудувати повноцінну державу.
Що потрібно робити? Ми повинні чітко заявити як їм, так і на весь світ - ми не переслідуємо МП по конфесійній або етнічній приналежності, але організації, чиї керівні органи знаходяться в країні-агресорі повинні бути заборонені.
- Назавжди чи на час?
- По-перше до тих пір, поки не завершиться війна, а Росія не визнає свої злочини щодо українського народу та інших народів світу. Доті, поки Москва не компенсує збитки, які вона завдала українцям. До того ж Росія повинна відкрити архіви про злочини минулого, а також покарати сучасних злочинців, через які наші діти сьогодні гинуть.
До того ж російська православна церква в Україні повинна називатися російською, а не українською, оскільки такою вона і є. Повинно бути чітко вказано, що Московський патріархат пов'язаний з Росією.
Так, у випадку з повною забороною є ризик, що вони почнуть корчити з себе мучеників, піднімати людей на заколот. Це загроза, але на такий крок все одно слід йти.
- Священики УПЦ МП часто влипають в скандали через відмови відспівувати полеглих бійців АТО. А чи доводилося вам відспівувати бойовиків "Л/ДНР"?
- У мене були такі випадки. Звичайно, я погодився. Подібне трапилося в Пісках, коли загинув ворожий диверсант. Наші хлопці на відміну від російських бойовиків, які залишають своїх людей прямо на полі бою для розтягування дикими тваринами, передали його тіло землі.
Коли я приїхав, то вони сказали: "Отче, тут є ворог, який загинув, і ми б хотіли щоб ви його відспівали. Тому що все ж людина і совість гризе".
Це було вже під вечір. Я сказав: "Дайте мені координати, щоб я сходив на місце його поховання". Хлопці самого мене не відпустили, пішли прикривати. А Піски - це ж передова. Це були бійці ОУН Коханівського.
Вони показали мені місце, де поховали диверсанта. Я взяв відповідний чин, опечатав труну і доручив хлопцям вже на наступний день покласти хрест на могилу, щоб його останки отримали гідний супровід в останню путь.
Коли ми йшли назад, то я сказав бійцям: "Ось, в чому полягає головна відмінність між вами і ними. Я пішов туди, тому що це мій обов'язок. Ви ж ризикнули своїм життям, супроводжували мене, щоб помолитися за душу вбитого ворога. А вони навіть своїх воїнів залишають на полі бою, не хвилюючись чи отримають ті останні почесті або їх просто розтягнуть дикі звірі ". Ми повинні завжди залишатися людьми, добрими християнами.
- З релігійної точки зору, хто творить більший гріх - бойовики, які вбивають українців або ті, хто їх сюди направив? Тобто Путін і його оточення.
- Безумовно, коли людина діє за наказом, то його гріх послаблюється. Але всі легенди і міфи про білий і пухнастий російський народ, який стогне під ярмом поганої влади був би правдивий тільки в тому випадку, якщо б ця агресія відбувалася протягом останніх років або десятиліть. Тоді як Росія агресивна вже 800 років.
Тобто проблема не в Путіні чи якомусь іншому правителі. Проблема всередині всього їх суспільства, яке наскрізь просякнуте манією звеличення над іншими, своєю якоюсь винятковою місією третього Риму, що вони повинні прийти і врятувати весь світ.
Читайте: Скандал на Львівщині: священик приголомшив своїм вчинком
Якось біля церкви ми вели бесіду з парафіянами УПЦ МП. Тоді вони істерично кричали: "Ми єдина правильна церква, а всі інші єретики і розкольники".
Коли у московського священика запитали, чи визнають у них, що в Україні йде війна, то у відповідь пролунало якесь незрозуміле муркотіння!. А коли я запитав, чи визнають вони Росію агресором, то почув воланя: "Ми цього не знаємо. Ми в політику не втручаємося!".
Тобто проблема не в Путіні чи інших правителях, а в самій свідомості народу, який формувався століттями. Їм зсередини потрібно змінюватися.
- Ви ж розумієте, що сподіватися на зміну характеру цілого народу наївно? Як тоді Україні вберегтися від російського впливу?
- Важко дати якусь однозначну відповідь. Нам потрібно вести більш активну просвітницьку роботу в суспільстві, розповідати, що відбувалося раніше і відбувається тепер.
Потрібно в першу чергу забезпечити українців від впливу московської церкви, оскільки вона в першу чергу є офіційним рупором ідеології кривавого російського світу.
Та й взагалі перервати будь-які дипломатичні відносини з Росією. Тобто використовувати ті методи, які використовуються в інших європейських країнах у разі агресії з боку іншої держави.
Читайте: Від солдата Росії до генерала України: що відомо про новий командира АТО
Хоча поки у нас є такий сусід, то спокійно Україна жити не буде.
- Багато сподівань покладають на створення єдиної помісної церкви в Україні. В ній бачать ефективний інструмент у боротьбі з Росією. Як вважаєте, в найближчому майбутньому вона може бути створена?
- Прогнозувати дуже важко, тому що позиція московської церкви дуже сильна, а там роблять все для того, щоб цього не сталося.
Ясно, що на те у них є вагомі причини. Більше половини російської православної церкви знаходиться на території України. Хоча територіально наша країна - це малесенький клаптик у порівнянні з величезними просторами Росії.
Створення єдиної помісної церкви означає для них не тільки втрату величезних прибутків, а й втрату свого місця в світовому співтоваристві християнських церков. Якби Господь благословив Україну створенням помісної церкви, то вона б стала другою в світі за величиною після римської. І першою за величиною в сім'ї православних церков. Тому росіяни так і б'ються.
До того ж церква для них це ще й основний важіль психологічного впливу на суспільство. Саме через церкву вони пропагують свою державницьку шовіністичну ідеологію російського світу і російської держави як такої. Тому вони за це і тримаються, але те, що неможливо для людини, можливо для Бога.
Кожна зі східних церков, окрім первинних патріархатів, отримували свою автокефалію через певний час. Найдовше чекала визнання московська церква. У них це розтягнулося десь на 150 років. А так на протязі 40-50 років церкви отримували визнання.
Наш борг формувати світогляд єдності серед українців, створювати монолітне тіло нашого народу. Тоді вже буде і помісна церква і справжня українська держава, про яку мріяли наші предки. Це дуже важкий шлях, але ми повинні по ньому пройти.