"Він мертвий, це моя провина": як розстріляли вбивцю "кіборгів" у Маріуполі
У Маріуполі у власній квартирі трьома пострілами впритул убитий бойовик "ДНР" Роман Джумаєв, серед численних "заслуг" якого – участь у штурмі донецького аеропорту у лютому 2015 року.
У цій історії дуже багато незрозумілого. По-перше, чому терорист опинився де-факто на волі? По-друге, якщо він все ж був під арештом, як могла стати можливою його ліквідація? Питання полягає і в тому, чи може мати місце помста у відповідь, якщо це вбивство можна розглядати як розплату?
"Мені страшно", – зізналася у бліц-інтерв'ю OBOZREVATEL місцева жителька Маріуполя, громадська діячка Маша Українська (псевдонім), яка відіграла велику роль в історії Джумаєва, яка штурхала правоохоронців, суддів та громадськість. Вона розповіла про "бекграунд" цих подій, поділилася думкою про причини того, що трапилося, і власним прогнозом.
– Вітаю. Хотіла поговорити з вами про те, що трапилося із Джумаєвим.
– Дякую. Мені реально дуже страшно зараз.
– Він же убитий. Чого ви боїтеся зараз?
– Він убитий, мене немає в місті, мене немає в країні. Але я вже подивилася відео, на якому його мама в усьому звинувачує мене.
І я дійсно винна. Я винна в тому, що я показала Джумаєва на всю країну.
– Ви могли б розповісти, з чого почалося ваше "близьке знайомство" із терористом?
– У грудні 2018 року до мене зателефонував глава нашої Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міськради Очеретин і попросив про допомогу.
Вони боролися з МАФами, з незаконною торгівлею. Джумаєв незаконно поставив кіоск і торгував піцою. Цікаво, що на кіоску було оголошення, що ветеранам АТО надається знижка, на ньому був прапор України. Коли з'ясувалося, що документів на МАФ немає, його змусили прибрати кіоск. Увечері того самого дня Джумаєв приїхав додому до дружини глави райадміністрації і почав їй погрожувати.
Читайте: "Л/ДНР" розв'язали криваві бої на Донбасі: трапилася трагедія
Очеретин подзвонив мені і попросив допомоги. Сказав, що він з'ясував, хто такий Джумаєв, що це бойовик, якого у травні суд випустив під домашній арешт. Він попросив мене як громадського активіста порушити це питання.
Я подивилася інформацію про Джумаєва, зробила запит у поліцію. Так почалася ця історія.
За кілька днів ми із представниками райадміністрації та поліції поїхали туди, де був цей кіоск, щоб його демонтувати. Зі мною приїхали ветерани АТО. Коли кіоск уже завантажили, з'явився сам Джумаєв, почалися образи і погрози на мою адресу.
Читайте: Гучне вбивство терориста "ДНР" у Маріуполі: поліція описала підозрюваного
На звалищі, куди ми привезли МАФ, трапився інцидент із працівником поліції: Джумаєв пшикнув із газового балончика в поліцейського і в одного з наших хлопців-АТОвців. За цим фактом проти нього було порушено ще одну кримінальну справу.
Після цього я почала стежити за всіма судовими процесами за участю Джумаєва.
– Яка була ваша мета?
– Його арешт. Моє завдання було – показати, що бойовик вільно розгулює містом, замість того щоб сидіти у тюрмі.
Читайте: ''Роблять фото і беруть відбитки'': як у ''ДНР'' полюють на молодих українців
Ми писали листи до Вищої Ради правосуддя про те, що судді, які його звільнили, зробили це незаконно. Коли його посадили у Маріуполі, ми були на процесі. Коли я повернулася в Маріуполь після поїздки за кордон, я дізналася, що його знову звільнили під домашній арешт.
– Вбивство Джумаєва було очікуваним для вас?
– Ні, я не думала, що все так буде. Бо з травня по грудень минулого року він взагалі був на волі, він вільно ходив і торгував, його ніхто не чіпав.
– Чому зачепили зараз?
– Швидше за все тому, що я надала розголосу цій історії. Всі дізналися про нього. Він став знаковою фігурою.
– Маємо цікаву ситуацію: терорист був під домашнім арештом і був убитий. Про його безпеку мали б турбуватися правоохоронці, чи не так?
– Ні, правоохоронці не мали займатися його безпекою. Вони мали контролювати, щоб він не порушував режим домашнього арешту, щоб він не виходив з дому.
Читайте: Перемир'я не працює: командувач ООС заявив про зрив режиму тиші "Л/ДНР"
– Як це можна контролювати? Браслет?
– Так, повинні надягати браслет, але у нас у Донецькій області браслетів немає взагалі.
– Ви не вважаєте, що в такому разі треба було просто фізично забезпечити Джумаєву якусь охорону?
– Чому йому мали забезпечувати охорону? До цього він кілька місяців вільно гуляв по Маріуполю без охорони.
– Чекайте. Людина під домашнім арештом. Ніхто не контролює, чи сидить він вдома, чи гуляє. Йому просто вірили на слово? Так?
– Поліцейські періодично приїздили до нього, контролювали, на місці він чи ні. Як часто – це вже треба питати у поліції.
Читайте: Десятки убитих, поранених і полонених: у "Л/ДНР" забили на сполох через величезні втрати
– Що ви прогнозуєте зараз, після вбивства?
– На Facebook мені вже погрожують. Пишуть у коментарях до моїх постів: "Чекай, ти будеш наступна". Як я казала, мама Джумаєва заявила, що в усьому винна я.
– Чи будете ви звертатися у правоохоронні органи, щоб вам надали особисту охорону?
– Так. Але я хочу сказати про величезну проблему, яку ми, громадські активісти, намагаємося вирішити. 25 червня Конституційний суд дозволив пом'якшувати запобіжний захід обвинуваченим у тероризмі і застосовувати домашній арешт (рішення було ухвалене у відповідь на конституційну скаргу народного депутата України Надії Савченко, – Ред.). На підставі цього рішення Джумаєва і відпустили.
Читайте: Расстрел боевика: с амнистией военных преступников в Украине не соглашатся
Два тижні тому ми написали листа на ім'я президента Зеленського і в РНБО з проханням скасувати це рішення щодо всіх цих бойовиків. Звернення підписали 15 громадських організацій.
Ще одна проблема: бойовиків судять судді, що проживають у Донецькій області, а цього не має бути. Бо у більшості з них з того боку є якийсь бізнес, якісь зв'язки. Вони бояться приймати жорсткі рішення щодо бойовиків. Ми про це говорили, але питання досі не вирішене.