Аварія поїзда Інтерсіті: справжніх винних так і не покарали
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Шість вагонів пасажирського поїзда Інтерсіті сполученням Київ – Запоріжжя 29 березня зійшли з колії. 16 березня "Укрзалізниця", за результатами аналізу, оголосила про звільнення шістьох керівників Придніпровської залізниці. Однак колишній начальник департаменту електропостачання Валерій Людмирський вважає, що справжні винуватці аварії не понесли відповідальність.
Під час бесіди з OBOZREVATEL він назвав їхні прізвища, а також пояснив причино-наслідковий зв'язок, який спричинив аварію.
Хто винен у трагедії з Інтерсіті
Передусім, на думку Людмирського, відповідальність несе виконувач обов'язків члена правління, а також директор з інфраструктури Роман Черніцький. Колишній чиновник УЗ підкреслив, що те, що трапилося з поїздом, – це якраз через жахливий стан колійного господарства.
"За час його керівництва інфраструктурою, кількість кілометрів шляху з простроченими термінами ремонту збільшилася в рази. Тобто, безпека руху під загрозою", – пояснив Людмирський.
Ще одним винуватцем аварії він назвав головного ревізора з безпеки руху (ЦРЛ) Олександра Погорілого.
"Раніше на посаду ЦРЛ призначали серед начальників залізниць – найдосвідченіших залізничників. Він (Погорілий) нічого в цьому не тямить", – пояснив експерт.
"На селекторній нараді з розбору цього сходу (поїзда Інтерсіті), яке я опублікував у групах "Центр транспортної інфраструктури" і "Форум залізничників України", чітко зафіксовано, що журнали контролю утримання шляхів не ведуться, нормативна документація не ведеться. А це повинні були контролювати ревізори з безпеки руху", – додав експерт.
Третім винним, якого також не притягнули до відповідальності, він назвав директора Придніпровської залізниці Олександра Зарубу.
"(Він) навіть навпаки – пішов на підвищення. Водночас звільнили Олександра Декарчука, директора з інфраструктури залізниці, якому Заруба не давав нормально працювати", – сказав Людмирський, додавши, що Декарчука "принесли в жертву".
"Він приступив до цієї посади близько пів року тому. Взагалі – він класний руховець, який входить у десятку найкращих в УЗ. На нього повісили інфраструктуру, щоб за нагоди його можна було вигнати", – вважає колишній начальник департаменту електропостачання.
Засилля непрофесійних кадрів і низькі зарплати пересічних співробітників
Людмирський вважає, що протягом останніх трьох років УЗ до такого стану довів зокрема Іван Юрик.
Юрик у 2018-2019 роках був членом наглядової ради КК, з 2019-го став членом правління, а з березня 2021 року – виконувачем обов'язків голови правління. За весь цей час він відповідав за фінансово-економічний блок.
Експерт додав, що дійсно під час аварії були допущені помилки шляховиків, але потрібно розуміти, що люди "замордовані".
"Член правління отримує пів мільйона гривень, член наглядової ради п'є віскі за 60 тисяч гривень, а монтер колії отримує 5-6 тисяч на місяць. Людей не вистачає, вони масово звільняються. А людину, яка за останніх три роки довела УЗ до такого фінансового становища – Івана Юрика – призначають виконувачем обов'язків голови правління", – пояснив він.
З цього випливає ще одна проблема – незатребуваність професії.
"Дві найбільш незатребувані професії – гідроенергетика та залізниця. Потреба в кадрах величезна, але ніхто не хоче йти в залізничний виш. Навіщо вчитися на залізничника, якщо ці менеджери, ухвалюючи рішення щодо зарплати, вважають заступників керівника – менеджерами і ставлять зарплату 60-80 тисяч, а головному інженеру – 20 тисяч", – підкреслив Людмирський.
Він додав, що до недавнього часу в правлінні взагалі не було залізничників: "У них думка, що УЗ починається на Тверській, 5 (адреса УЗ) і закінчується на Південному вокзалі".
Що потрібно робити
Колишній начальник департаменту електропостачання вважає, що зміни мають розпочатися з призначення керівником УЗ професійного залізничника.
"Це має бути людина, яка пропрацювала на залізниці щонайменше 15-20 років і з профільною освітою, яка хоча б 5 років пропрацювала в лінійних підрозділах", – пояснив Людмирський.
Наступний крок – дозволити керівнику сформувати професійну команду.
"Ось прийшов Кірпа (гендиректор УЗ в 2000-2004 роках Георгій Кірпа). Кого він привів? Начальника главку шляхів, начальника главку зв'язку ... Він знав колег, хто з них найкращий, а також кого і куди потрібно призначити. Тоді на ключові пости заходять залізничники", – сказав експерт.
Третій крок – скорочення десятка непотрібних департаментів. Серед таких Людмирський назвав проєктний офіс, апарат директора з питань інформаційних технологій, департамент корпоративної і соціальної відповідальності.
"У нас є головний інформаційний обчислювальний центр, навіщо нам ще якийсь апарат? Був департамент кадрової соціальної політики, в якому значилося 35 осіб. Замість нього створили три департаменти загальною кількістю 105 осіб", – розповів він.
Далі має бути чітка, зрозуміла і нормальна шкала зарплат. За словами Людмирського, для гендиректора вона не може перевищувати більш ніж у 10 разів середню зарплату працівника масової професії.
"І якщо у них (пересічних співробітників) є зростання зарплат, тільки тоді вона має рости і в керівника", – сказав він.
Крім того, треба спробувати у будь-який спосіб повернути вантаж на залізницю. За словами експерта, зараз він йде на автотранспорт і річкові перевезення.
"Це все комплекс питань, які може вирішити тільки професійне керівництво, що знає, з чого починати і до чого йти", – підсумував Людмирський.