"Ангели-охоронці спрацювали!" Як прості люди стали героями, рятуючи жертв різанини на Житомирщині

Внаслідок трагедії, яка розігралася 21 червня в смт Іршанськ Хорошівського району Житомирської області, було поранено дев'ять осіб, один чоловік потім помер у лікарні. Однак мало хто знає, що жертв могло бути більше, якби не чуйні місцеві жителі.

Відео дня

Детальніше – у матеріалі OBOZREVATEL.

Що трапилося в Іршанську

Компанія молодих людей відзначала день народження. Відпочивали біля водойми, а коли погода зіпсувалася, перейшли до кафе "Шутерс". Там і трапився конфлікт – 40-річний Віктор Фарафонов і 28-річний Сергій Забродський (брат іменинника) вийшли на вулицю. "Розмова" закінчилася важким пораненням Сергія.

Коли на вулицю вибігли інші хлопці, Фарафонов став завдавати ударів і їм. Відбулася справжня різанина – всього ножем отримали дев'ять осіб. Серед них опинилася й дівчина Віктора, яка спробувала його напоумити.

Після цього злочинець спокійно пішов до своєї машини, закурив – саме тоді, коли поранені стікали кров'ю на землі. А потім Фарик, як його називають місцеві жителі, зник. Правоохоронці оголосили його в розшук, проте поки що знайшли тільки автомобіль.

У поліції розповіли, що Віктор сидів у в'язниці за вимагання та завдання тяжких тілесних ушкоджень.

За інформацією OBOZREVATEL, 40-річний чоловік має три судимості. Востаннє його було засуджено в жовтні 2013 року. Мав відсидіти вісім років, проте вийшов на свободу раніше за "законом Савченко". І ось новий злочин, за який рецидивістові загрожує аж до довічного ув'язнення.

Прості герої

Постраждалі під час різанини зараз перебувають у районній лікарні, не змогли врятувати тільки Сергія Забродського. Хлопець відслужив у АТО, але загинув удома.

Якби не чуйність і небайдужість місцевих жителів, жертв могло бути більше. Серед "простих героїв" – сім'я Чернявських.

Олена – диспетчерка-ліфтерка на місцевому комунальному підприємстві. OBOZREVATEL вдалося поговорити з жінкою, яка брала безпосередню участь у порятунку хлопців.

Чернявська погодилася розповісти, що трапилося тієї ночі, проте стверджує, що немає жодного геройства.

Вона їхала на велосипеді з роботи, коли біля кафе побачила поранених.

"Робота закінчується опівночі. Дорога додому проходить якраз повз кафе "Шутерс". Тієї ночі я побачила, як діти лежать у крові... Відразу зателефонувала нашому дільничному – Ярославу. Сказала, що тут різанина, що щонайменше п'ять осіб стікають кров'ю. Встигла почути, що Ярослав зараз не в Іршанську, і в мене розрядилася батарея. Телефон вже доходяга", – згадує Олена.

На місці НП місцеві жителі вже розмовляли телефоном зі швидкою допомогою. Олена зрозуміла, що відразу всіх поранених не зможуть забрати, тому сіла на велосипед і швидко поїхала додому, від кафе метрів двісті.

"Розбудила чоловіка, ми сіли в наш бус і поїхали до "Шутерсу". Там уже стояла одна машина – Оксани, не пам'ятаю прізвище, працює в спорткомплексі, а її чоловік – у ДСНС. Вони з Антрацита, переїхали з Донбасу. Їхній син був серед поранених – Фарафонов штрикнув Влада в ногу. Оксана забрала в машину не тільки свого сина, а й ще одного хлопця – Сашу. У нього було поранення грудної клітки, пошкоджено легеню", – додала жінка.

Сім'я Чернявських також взяла у свій бус двох поранених хлопців.

"Володю ми поклали на м'які сидіння, у нього було пошкоджено стегнову артерію, кров била до стелі. Його дівчина Інга затиснула артерію й так тримала до самої лікарні. Юру ми поклали позаду прямо на підлогу. Таня Грищенко, молодша медична працівниця в нашому профілакторії, тримала його ноги, щоб не розгиналися, він мав розрізану черевну порожнину. Реаніматологиня Валерія коригувати наші дії... А я з нашатирем навколо всіх них", – поділилася Олена.

З увімкненою аварійкою бус мчав до районної лікарні в Хорошів хвилин 30, а то й більше, тому що хлопці на вибоїнах зойкали й стогнали – тоді гальмували.

У машині швидкої їхав тяжкопоранений Сергій Забродський. Він утратив багато крові. Лікарі боролися за його життя, але на жаль.

"У нього зупинялося серце, медики запустили його дефібрилятором. Ми запитували – може, потрібна кров? У Сергія на грудях була наколка А (II) Ph+. А в мого чоловіка саме така група. Питали, чи потрібні якісь ліки. Але лікарі відмовилися, сказали, що потім віддадуть список родичам. Ми поїхали з лікарні, коли Сергій був живий", – розповіла Чернявська.

Жінка додала, що додому їхали не з гордістю, а з почуттям виконаного обов'язку.

"Розумієте, ангели-охоронці цих хлопців спрацювали через нас. Тож із нашого боку немає жодного геройства. Це нормальна реакція нормальної людини. Чим ми могли допомогти? Тільки схопити хлопців і відвезти до лікарів", – вважає Олена.

Незважаючи на скромність сім'ї Чернявських, не можна було не розповісти про цю історію – про вчинок людей із великим серцем, яких в Іршанську, без жодних сумнівів, багато.