Блог | А Супрун – проти! Чому StopFake блокує в Facebook інформацію про Протефлазід?
Перевіркою фактів на достовірність потрібно займатися з холодною головою. І, бажано, чистими руками
Минуло більше півроку з тих пір, як в українському сегменті "Фейсбуку" запрацювала програма фактчекінга. Починаючи з березня місяця інформація, визнана "незалежними експертами" ФБ помилковою, маркується в стрічці користувача як помилкова інформація, а сторінка, яка публікує таку інформацію, знижується у видачі.
В Україні фактчекінгом в "Фейсбуці", займається, зокрема, організація StopFake, яка фактично отримала від адміністрації соцмережі повноваження цензора в українському сегменті. Те, що StopFake оголошує фейком, має вважатися таким – проте, як завжди, залишається відкритим питання: хто може гарантувати незалежність і об'єктивність самих "незалежних експертів"?
Підписуючи з "Фейсбук" угоду про співпрацю, незалежна служба перевірки фактів зобов'язується бути неупередженою і не зосереджувати свої перевірки "на якій-небудь одній стороні". Практично ж виконання цих зобов'язань залишається виключно на совісті самого фактчекера – як і методи, за допомогою яких він перевіряє інформацію.
З методами, проте, у StopFake складається далеко не завжди. Так, 7 жовтня StopFake оголосив помилковою (https://www.stopfake.org/ru/fejk-polucheno-podtverzhdenie-protivovirusnogo-dejstviya-proteflazida-pri-covid-19/) інформацію про результати доклінічних досліджень противірусної дії українського препарату "Протефлазід", проведених в лабораторіях Німеччини та Іспанії. Розповсюджувачами неправдивої інформації, на думку фактчекера, є користувачі соцмережі і ... Національна академія медичних наук України.
У розкритикованому StopFake повідомленні Національної академії медичних наук йдеться про перевірку дії "Протефлазіду" на коронавірус людини CoV229E в німецькій лабораторії Helmholtz Centre for Infection Research, а також про перевірку дії на SARS-CoV-2 в лабораторії Centre de Recerca en Sanitat Animal (CReSA) в Барселоні.
"У дослідженнях in vitro підтверджені попередні висновки українських вчених: лікарський засіб Протефлазід® проявляє специфічну противірусну активність по відношенню до коронавірусу CoV229E і SARS-CoV-2", - пише офіційний сайт НАМН.
У свою чергу, організація StopFake заявляє, що повідомлення НАМН не відповідає дійсності, і "насправді, ефективність зазначеного препарату для людини, зараженого нової коронавирусной інфекцією, не доведена".
Яким же чином фактчекер прийшов до такого висновку?
А ось яким. Звернувшись в Helmholtz Centre for Infection Research, StopFake отримала відповідь експерта лабораторії Томаса Пічманна. "За словами експерта, їх центр зовсім не тестує речовини проти SARS-CoV-2", - переможно повідомляє сайт StopFake, приводячи скріншот відповіді Helmholtz Centre.
Скріншот StopFake:
Дійсно, представник лабораторії пише: "У нашому Центрі проходять випробування різні речовини, але поки тільки проти коронавируса 229E (а не проти SARS-CoV-2). Більш того, ці експерименти проводяться наосліп (тобто вчені не знають речовини), тому ми не можемо підтвердити згадані вище результати ".
Проблема, однак, у тому, що сайт Національної академії медичних наук зовсім і не стверджував, що лабораторія Helmholtz Centre тестувала дію "Протефлазід" на SARS-CoV-2. Навпаки, в повідомленні НАМН чорним по білому написано, що Helmholtz Centre досліджував препарат саме на коронавірус 229E.
Скріншот сайту Національної академії медичних наук України (http://amnu.gov.ua/otrymano-pidtverdzhennya-protyvirusnoyi-diyi-likarskogo-zasobu-proteflazid-pry-sars-cov-2/):
Однак чомусь фактчекери з StopFake не звернули – або не захотіли звернути на це уваги. Так само вони не впізнали – або не захотіли дізнатися – що сліпе дослідження тому і називається сліпим, що в лабораторії не знають, чим насправді є надіслані їм речовини (про що, до речі, їм відкритим текстом повідомляє німецький експерт). Це робиться для того, щоб виключити суб'єктивний фактор при тестуванні діючої речовини в порівнянні з плацебо. Тому лабораторія в принципі не може нікому повідомити свої висновки про ефективність саме "Протефлазіду" - вона може тільки повідомити про ефективність речовини, маркованого певним кодом. Що ховається за цією маркуванням, знає тільки замовник дослідження. І, ясна річ, це його комерційна інформація, якої лабораторія розпоряджатися не може.
А що ж іспанська лабораторія IRTA при Centre de Recerca en Sanitat Animal, яка проводила дослідження "Протефлазіду" саме на дію проти SARS-CoV-2? "StopFake також звернувся до іспанських експертів IRTA, але на момент публікації ще не отримав відповіді", - повідомляють фактчекери.
Іншими словами, дії StopFake вимальовуються наступним чином: звернувшись в німецьку лабораторію, фактчекери чогось спростовують те, чого ніхто не стверджував. Потім StopFake звертається в іспанську лабораторію, яка займається безпосередньо SARS-CoV-2, але інформації звідти не отримують. Проте, не дочекавшись відповіді, фактчекери без всякого збентеження оголошують: "Насправді, ефективність зазначеного препарату для людини, зараженого нової коронавирусной інфекцією, не доведена".
Далі "лицарі сухого факту" для чогось замість офіційної інформації від іспанських експертів, включають відверту маніпуляцію, як аргумент своєї правоти публікуючи коментар "експерта", який не має відношення ні до згаданих досліджень, ні до цієї теми взагалі - члена Європейського товариства з дитячих інфекційних хвороб Федора Лапія. Який, що характерно, раніше вже висловлювався негативно в ЗМІ про "ПРОТЕФЛАЗІД". "Якщо припустити, що навіть є певний ефект" in vitro ", тобто поза організмом, то його дуже обережно треба переносити на клінічне застосування" in vivo "(в організмі)", - заявив Лапій журналістам StopFake на цей раз.
По суті, це логічно: в повному обсязі, що показує хороші результати в пробірці, буде так само добре діяти на людський організм. Але проблема, знову-таки, в тому, що про дію "Протефлазіду" "in vivo" в публікації на сайті Академії медичних наук не написано ні слова! Якби фактчекери разом Федором Лапієм взяли на себе працю прочитати її хоч скільки-небудь уважно, вони б побачили, що в повідомленні прямим текстом говориться про "дослідженнях in vitro", і ніяк інакше!
Однак співробітники StopFake чомусь не побачили в коментарі свого експерта відвертої маніпуляції. Чому?
Можливо, це чистої води непрофесіоналізм, неуважність і помилка? Не вникли, звернулися з приводу одного різновиду коронавируса в лабораторію, яка займається зовсім інший, затаврували інформацію "фейком", не дочекавшись відповіді від іспанців. Але чому "незалежні експерти" (як стверджується – студенти Києво-Могилянської школи журналістики), не додумалися до елементарного - навіть з точки зору студента-першокурсника журфаку – дії: звернутися безпосередньо до Академії медичних наук і запросити хоч якесь підтвердження реальності дослідження?
Втім, ця дивна виборча сліпота проявляється у StopFake не в перший раз. У квітні цього року організація вже "спростовувала" результати тестування "Протефлазіду", проведеного дослідниками інституту ім. Громашевського. Наукової дискусії не вийшло: замість спроби аналізу дослідження (Звіт знаходився у відкритому доступі), StopFake чомусь послався на український сервіс "Лікі.Контроль", в якому в переліку ліків від коронавируса "Протефлазід" не значився. (І значитися не міг. По-перше, нагадаємо, мова йде тільки про початкові – лабораторних етапах дослідження. А по-друге "антікоронавірусних" ліків як окремого виду не існує, коронавіруси відносяться до збудників ГРВІ разом з темрявою-тьмуща інших вірусів, тому в інструкціях, якщо препарат має доведене дію при ГРВІ, так і вказується. І в інструкції до ПРОТЕФЛАЗІД це формулювання є).
Характерно, що свої хиткі позиції StopFake тоді підкріпив високонауковим думкою колишньої в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, яка заявила, що "якщо коротко, цей препарат – суміш трав, розчинених в спирті".
Залишимо осторонь рівень наукової компетенції Супрун, що дозволяє їй судити про ефективність противірусного препарату, досліджень якого вона не проводила (і, якщо судити по риториці, навіть не читала Звіту). Однак варто зауважити, що StopFake до колишньої в.о. міністра давно небайдужий і цитує її досить нав'язливо часто. Не виключено, що така любов до екс-в.о. міністра продиктована тим, що ведучим англомовних відеороликів StopFake є чоловік Уляни Супрун – Марко Супрун, зокрема, який став влітку цього року фігурантом гучного скандалу, що спалахнув після блокування фактчекерамі матеріалів сайту "Заборона".
Отже, з одного боку, ми маємо колишнього в.о. міністра, який виступає проти НАМНУ та "Протефлазіду" і тісно пов'язаного з фактчекінговою організацією. З іншого – фактчекінгову організацію, яка з якихось погано зрозумілих причин приєдналася до цього "хрестового походу", використовуючи методи, щонайменше, далекі від стандартів об'єктивної перевірки інформації. Мабуть, ця обставина повинна була б насторожити керівництво "Фейсбуку": в решті решт, як уже було сказано, фактчекери соцмережі зобов'язуються бути незалежними і неупередженими у своїх оцінках.
Однак схоже, що адміністрацію "Фейсбуку" поки що мало турбує наявність конфлікту інтересів у фактчекера українського сегмента, як і його, м'яко кажучи, непрофесійна робота. Тому не виключено, що кампанія проти НАМН і "Протефлазіду" в найближчому часі продовжиться. Очевидно, що у зацікавлених осіб, включаючи Супрун, що активно критикують НАМН в останні роки, досить коштів і можливостей, щоб продовжувати домагатися свого.
Таким чином, українським користувачам, можливо, ще не раз доведеться зіткнутися з інформаційними маніпуляціями, які подаються – що найсумніше – під виглядом боротьби за правдивість і чесність інформації.
