СБУ підозрює українського вченого у продажу держсекрети

1,0 т.
СБУ підозрює українського вченого у продажу держсекрети

Український академік Володимир Стрелко побоюється повернення з США через загрозу арешту за підозрою у продажу держсекрети. Ця справа стала ще одним підтвердженням підозрілості спецслужб України стосовно Заходу, пише "Deutsche Welle".

Відео дня

74-річний академік Національної академії наук України (НАНУ), директор Інституту сорбції та проблем ендоекології Володимир Стрелко, за словами співробітників інституту, побоюється повернення на батьківщину з відрядження в США. Причиною цьому послужив обшук в інституті і розслідування його контактів з американською стороною, розпочате Службою безпеки України (СБУ) за підозрою в передачі конфіденційної інформації. Шпигуноманія українських спецслужб набуває західний вектор. Проблема авторського права Заступник директора Інституту сорбції та проблем ендоекології НАНУ Володимир Брей в інтерв'ю українській пресі не виключив, що робота СБУ проти його шефа може проводитися в інтересах третіх осіб, що намагаються заволодіти інститутської нерухомістю і привласнити права на зроблені його співробітниками винаходи. Зокрема, на сорбенти, які успішно витримали випробування з очищення води і організму людини в Чорнобильській зоні. СБУ підозрює Стрелко в тому, що він ділився інформацією про це в ході службового відрядження в США на запрошення фірми MEL Chemicals. Приводом для тривоги спецслужба називає вимога знаходиться в США з жовтня 2011 року вченого пересилати йому в США електронною поштою всю робочу інформацію про роботу інституту. Шеф прес-служби СБУ Марина Остапенко заявила, що ця інформація і документи "є конфіденційною власністю держави і не можуть бути передані третій стороні". Коментуючи цю заяву, українські правозахисники нагадують однак, що поняття "конфіденційна власність держави" втратило свою юридичну силу в 2011 році, з прийняттям законів "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації". Президент Асоціації правозахисників "Ліга захисту прав людини", адвокат Ігор Годецький в інтерв'ю DW вказав, що переслідування Стрелко СБУ може бути виправдане тільки у випадку, якщо авторські права на передану їм американській стороні інформацію належать не йому, а очолюваному ним державному інституту. "Якщо ж у статуті інституту захист авторських прав ніяк не узгоджена, то винен у цьому не директор, а його безпосередній начальник - міністр науки і освіти", - пояснив адвокат. Західний вектор шпіонофобія На відміну від Годецького, депутат від провладної Партії регіонів Вадим Колесніченко упевнений, що дії СБУ доцільні. Депутат сказав, що в країні кілька разів на рік затримують людей, які намагаються заволодіти секретною інформацією. "Україна цікава з точки зору промислового шпигунства, ми втрачаємо інформацію, яка об'єктивно йде на Захід, і це не в наших інтересах", - підкреслив Колесніченко. Підозрілість по відношенню до українців, які співпрацюють з країнами Заходу, жива на Україні ще з часів СРСР . Минулі практику в німецькому бундестазі українці часто скаржаться на перешкоди в їх кар'єрному рості і пошуках роботи за спеціальністю у себе на батьківщині. А в українській пресі раз у раз з'являються свідчення вчених і фахівців-стипендіатів західних фондів, які страждають від негласної стеження і відкриття проти них оперативно-розшукових справ. З іншого боку, депутат від опозиційної фракції БЮТ-"Батьківщина", голова підкомітету Верховної ради з держбезпеки Олександр Скибінецький в інтерв'ю DW зазначив, що секретна інформація фактично вільно передається в східному напрямку. Адже між офіцерами спецслужб колишнього СРСР збереглися "настільки тісні переплетення, що часто просто немає ніякого сенсу займатися шпигунством - достатньо просто зателефонувати своєму старому знайомому і про що-небудь його запитати".