Відео дня
Борис Тарасюк: "Я не пригадую випадку, коли б дискусії щодо газу закінчувалися без підписання контракту"
Сьогодні українські дипломати відзначають своє професійне свято - День дипломата. "Українська дипломатія зараз не позбавлена ??уваги і поваги", - поділився своїми думками з нашим виданням міністр закордонних справ Борис Тарасюк перед святкуванням. Хоча, схоже, що профільна дата для вітчизняного зовнішньополітичного відомства - не тільки святкування, а й звітність. На сьогодні запланована прес-конференція міністра закордонних справ України, де Борис Тарасюк має підбити підсумки роботи українських дипломатів за останній рік. Глава зовнішньополітичного відомства також погодився відповісти на запитання "Дня". Перше запитання стосувалося самого складного - російського напрямку політики та останніх "газових ускладнень".
- Україна зараз переживає пік напруженості у відносинах з Росією. Що стало причиною такого загострення? Чи вина в цій ситуації Україна?
- Я б не називав нинішній стан відносин з Росією напругою. У мене великий досвід участі у розвитку відносин з Російською Федерацією - ще з 1990 року, коли тільки починали працювати над першим двостороннім договором. І я знаю всі етапи розвитку українсько-російських відносин. Нинішній стан у відносинах не є напруженням. І в минулому у нас були періоди, коли були досить гострі дискусії між Україною та Росією. Як правило, в часі ці періоди гострих обмінів збігалися з наближенням зими, з наближенням укладання чергових протоколів про поставки газу. Звичайно, в цей період російська сторона намагалася через поставки газу вирішувати інші проблеми - чи то економічного, чи то політичного характеру. Але я не пам'ятаю жодного випадку в історії українсько-російських відносин, коли б дискусія навколо укладення чергових контрактів з постачання газу закінчувалася без укладення контракту і без поставок газу. Тому не потрібно зайвий раз драматизувати нинішню ситуацію, йде нормальний переговорний процес, де кожна із сторін намагається максимальним способом забезпечити свої національні інтереси. У цьому нічого дивного немає.
- Можна по-різному називати нинішній етап відносин з Росією - напруга, загострення, дехто називає навіть цей час періодом шантажу і тиску. Від цього проблем у відносинах не стане менше. Які б ви могли назвати кроки з боку української або російської дипломатії для збалансування двосторонньої взаємодії, зняття гостроти?
- Дуже важко застосувати дипломатію там, де йде мова про постачання газу, про обсяги, про ціни. Це суто професійна тематика. Тут повинні працювати професіонали.
- Ви розглядаєте газову проблему у вузькому контексті чи все ж вона має більш широкі масштаби?
- У минулому ми були свідками, коли проблема поставок енергоносіїв використовувалася для тиску, для того, щоб отримати економічні чи політичні дивіденди. Це дійсно було в минулому. Водночас хотів би відзначити, що проблема постачання газу в Україну і підписання контракту не представляє всієї сукупності українсько-російських відносин. Вони значно ширші, вони включають багато рівнів, багато сфер. І енергоносії - лише одна сфера. Тому я не став би переносити переговорний процес по газовій тематиці на відносини України і Росії в цілому. Подивіться, товарообіг з РФ розвивається по висхідній. Інша справа, що у нас все більше зростає негативне сальдо торгового балансу, і це повинно нас турбувати. Але в цілому товарообіг між Україною і Росією має тенденцію до збільшення - як минулого року, так і в нинішньому. Сьогодні Росія є другим найбільшим торговим партнером України після Євросоюзу.
- Мабуть, дійсно неправильно переносити газові проблеми на весь спектр українсько-російських відносин. Але, наприклад, з української сторони на офіційному рівні є спроба прив'язати газове питання до питання оренди Чорноморського флоту. Нещодавно заступник керівника секретаріату президента Анатолій Матвієнко заявив про право України підвищити до "світових цін" оплату за оренду ЧФ в Криму. Чи існує така можливість? Наскільки доречним було цю заяву? І взагалі чи був уповноважений Анатолій Матвієнко його робити?
- Це була точка зору. Чи не більше. Згідно з указом Президента три особи мають висловлювати офіційну позицію держави. Це - президент, прем'єр-міністр і міністр закордонних справ. Інші посадові особи для того, щоб оприлюднити свою позицію, повинні її узгоджувати.
- Чому українські політики досі не змогли засвоїти це "золоте правило"?
- Думаю, що на все потрібен час. Але я хочу зазначити, що українсько-російські відносини - це не тільки поставки газу. Від того, наскільки обидві сторони підходитимуть зважено до розвитку відносин, залежатиме характер наших відносин і їх міцність. На мою думку, цей рік в українсько-російських відносинах був відзначений не тільки гострими обмінами з постачання газу. Цей рік відзначений встановленням нового за своєю сутністю рівня відносин між Україною і Росією.
- Тобто ви не згодні з Володимиром Путіним, який заявив, що цей рік був роком втрачених можливостей? Опозиція в Україні, до речі, вже взяла на озброєння цей вислів ...
- Це питання смаку. Наприклад, я вважаю серйозною новацією той факт, що президенти наших країн відкрили новий механізм відносин, піднявши їх на рівень міждержавної комісії. Її якраз і очолюють Віктор Ющенко і Володимир Путін. Все це заклало новий фундамент під розвиток українсько-російських відносин. Хочу нагадати, що Президент своїм указом сформував українську частину міждержавної комісії. Ми очікуємо завершення цього процесу з російського боку. За цей рік відбулося близько п'яти зустрічей наших президентів. Вони знаходяться постійно на телефонному зв'язку. Постійні і регулярні контакти між керівниками міністерств і відомств України. Причому на відміну від минулого не тільки наші міністри їдуть до Москви, але і з Москви члени уряду Росії їдуть до Києва. Зараз питання полягає в тому, щоб підтримувати той настрій, який задали наші президенти, на нижчих рівнях і щаблях, і просуватися в бік вирішення конкретних справ.
- Чому був звільнений саме зараз з посади посла України в Росії Микола Білоблоцький? Ми не є його адвокатами, однак чому було вирішено залишити цей складний напрямок зовнішньої політики без посла? Чи йому заміна?
- Але скільки часу немає посла? Питання про відставку Білоблоцького вирішено згідно з його заявою та відповідно до терміну перебування на посаді посла. Нічого тут дивного немає. Це звичайний технологічний процес діяльності зовнішньополітичного відомства.
- І коли ж ми дізнаємося про ім'я нового посла в Росії?
- Як тільки пройде процедура узгодження, а вона досить тривала: це визначення кандидата, це запит на агреман, це отримання агремана, а потім підписання указу. Як ви знаєте, протягом нинішнього року ці процеси завершені щодо 17 послів, два постійних представника призначені при міжнародних організаціях, зараз "в роботі" - ще десять кандидатур послів на різних стадіях.
- На якому етапі триває робота з послу в Росії?
- Але ж тільки що звільнений посол. Зараз питання вирішується на етапі розгляду пропозицій кандидатів.
- Нещодавно відбулася ще одна досить символічна подія. Відбулася спайка стику нового газопроводу, який йтиме по дну Балтійського моря - так званий обхідний газопровід. Як розцінює цей знак Україна? Його "посилає" Києву не тільки Росія, а й країни Західної Європи. Зокрема, повідомлялося, що очолювати комітет акціонерів Північноєвропейського газопроводу буде екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер ...
- Як ми прагнемо позбутися залежності від одного або двох джерел, так і інші країни прагнуть позбутися монополізму України. І це треба сприймати цілком прагматично. Ніяких знаків не потрібно шукати, треба просто шукати мотивацію кожної країни. Наша мотивація полягає в диверсифікації джерел енергопостачання. Мотивація Росії як країни-монополіста на енергопостачання полягає в тому, щоб шукати шляхи здешевлення енергопостачання. Тому я нічого дивного в цьому не бачу. У той же час я і не перебільшував би значення цього обхідного маршруту, оскільки перша гілка може бути введена в дію не раніше ніж через п'ять років - в 2010 році. За цей час українська газотранспортна система буде продовжувати виконувати функцію основного маршруту поставок російського і туркменського газу. А це тільки в минулому році становило 115 млрд. кубометрів. Можливості української газотранспортної системи великі: приблизно 130 млрд. кубометрів. За умови модернізації ця здатність збільшується до 150 млрд. кубометрів. Газопровід, про який йде мова, за умови його введення в дію через п'ять років, здатний додатково забезпечити прокачування 30 млрд. кубометрів. Порівняйте величини - українські можливості і обхідний газопровід. А потреби країн Європейського Союзу зростають щорічно на 20 млрд. кубометрів. Отже, як ви бачите, ні цей газопровід, ні наш повністю не задовольнять зростаючі потреби ЄС у поставках газу. Тому я б не перебільшував значеніяобходного газопроводу в контексті важливої ??ролі України як транзитної країни. Більше того, Україна не намагається використовувати свої переваги країни-транзитера для отримання для себе якихось преференцій. Головне для нас - підтвердити статус надійного партнера з Євросоюзом, що і робить Україна. На це спрямовані наші домовленості. У тому числі нещодавні домовленості, які були укладені під час проведення саміту Україна - ЄС 1 грудня в Києві.
- Україна і ЄС зараз домовляються про спрощення візового режиму для українських громадян. Чи зрушення у переговорному процесі? Відомо, що одночасно проходять переговори щодо підписання угоди про реадмісію (вона передбачає повернення нелегалів не в країну, громадянами якої вони є, а в державу, з якого вони потрапили). Деякі експерти побоюються, що підписання такої угоди без урахування інтересів може перетворити Україну на відстійник для нелегалів?
- Треба бути обережним, в тому числі, і ЗМІ, щоб не перетворювати цю тему в нагнітання ксенофобії. Якщо є проблема, скажімо, нелегальних мігрантів, то вона повинна бути предметом суспільної уваги, вона повинна бути зобов'язанням державної влади. По-перше, необхідно перекрити канали припливу нелегальних мігрантів. По-друге, забезпечити умови для людського змісту тих нелегалів, які затримані. А в-третіх, створити правову базу для того, щоб країни, через які проникли на територію України нелегальні мігранти, а це здебільшого Росія, приймали цих нелегальних мігрантів назад. Тому проблема полягає в тому, що ми обов'язково повинні укласти угоду про реадмісію з країнами ЄС. І ця робота знаходиться на завершальній стадії: у січні ми очікуємо завершення переговорів щодо укладення угоди про реадмісію. Обов'язково ми повинні укласти аналогічну угоду з Російською Федерацією, яке також знаходиться на завершальному етапі.
Що стосується угоди про спрощений візовий порядок для українських громадян, то я хочу сказати, що це також є одним з досягнень нової демократичної України у відносинах з ЄС. Нагадаю, що за ініціативою України відбувся перший раунд у Брюсселі - 21 - 22 листопада. Під час цього першого раунду ЄС виклав свою позицію, яка не повною мірою задовольняє нас. Ми виклали свої пропозиції. І зараз делегація Єврокомісії передала наші пропозиції всім країнам-членам для того, щоб їх узгодити і врахувати. Наступний раунд переговорів відбудеться у другій половині січня. Якщо говорити про те, як співвідноситься угоду про реадмісію і угоду про спрощений візовий порядок для українських громадян, то я б сказав, що тут позиції сторін дещо відмінні. Україна вважає, що немає прямого зв'язку між цими документами. Якби мова йшла про безвізовий порядок для українських громадян, то тут обов'язково потрібно було б вирішити питання про реадмісію. У цьому випадку мова йде про спрощений порядок видачі віз для українських громадян. Отже, немає прямої, жорсткої залежності. Ми сподіваємося, що в першому кварталі наступного року нам вдасться завершити переговори щодо угоди про спрощений порядок віз.
- Що ви вважаєте найбільшим досягненням і найбільшим прорахунком української дипломатії за останній рік?
- Я не можу навмисно шукати наші прорахунки для того, щоб дати баланс здобутків і прорахунків. Я залишу для експертів можливість звернути увагу на наші прорахунки. Що стосується досягнень, то в першу чергу, хотів би згадати успіхи на європейському напрямку: найуспішніший з усіх самітів у відносинах з ЄС, надання статусу країни з ринковою економікою, початок переговорів щодо спрощеного візового порядку, наближення до переговорів щодо зони вільної торгівлі, наближення до питання про майбутнє форматі відносин між Україною та ЄС, що, очевидно, визначиться наступного року. Серед ще одного успіху - євроатлантичний напрямок: переведення відносин України і НАТО в новий формат, наближення до наступного формату (Плану дій щодо членства). Друге досягнення - українсько-американські відносини: новий етап у відносинах від недовіри до повноцінних відносин. Про відносини України та Росії я вже говорив. Насамперед на цьому напрямку хотів би відзначити переведення їх на прагматичний рівень. В цілому сьогодні Україна сприймається по-іншому в світі. Вона сприймається як країна, яка відноситься однозначно до європейської цивілізації, як країна, яка поділяє європейські цінності. Серед ще одного успіху - питання регіональної політики. Україна продемонструвала протягом цього року свою здатність бути регіональним лідером. Завдяки Україні нове дихання отримав ГУАМ. Україна продемонструвала ініціативою Віктора Ющенка здатність бути лідером у врегулюванні заморожених конфліктів - зокрема, придністровського. Україна запропонувала свої посередницькі послуги двом сусіднім країнам - Польщі та Білорусі.
- Нещодавно з'явилося повідомлення про те, що МЗС має намір провести тендер на закупівлю послуг з формування іміджу України в світі. Якими будуть критерії відбору? Що спонукало до прийняття цього рішення?
- У МЗС закладені кошти, які, однак, були майже 11 місяців заморожені, які ми не могли використовувати - кошти на проведення інформаційної діяльності, зміцнення позицій України за кордоном. Для того, щоб не повторювати помилок минулого, коли суб'єктивним чином робилися замовлення нікому не відомим фірмам, виплачувалися великі державні кошти без видимого результату. Ми пішли на те, щоб організувати тендер на ці замовлення. Вони стосуються проведення різного роду міжнародних семінарів, круглих столів. Замовлення продукції, яка б допомагала кращим чином представляти Україну за кордоном. Той, хто краще доведе здатність організовувати таку інформаційну діяльність, той стане переможцем цього тендеру і виконуватиме державне замовлення.
- І питання "під свято" - хто є вашим героєм в історії української дипломатії?
- Якщо говорити громадськими категоріями, то найбільшим героєм української дипломатії є український народ. Він є і джерелом успіхів української дипломатії, він є і основною дійовою особою, як це було під час помаранчевої революції. Якщо говорити про особистостей, то, звичайно, не можна не згадати перших українських дипломатів доби УНР - особливо першого міністра закордонних справ А. Шульгіна. Якщо говорити про дипломатів новітньої доби, то я б виділив серед них Геннадія Удовенка, який досяг вершини, яку навряд чи здолає в найближчій перспективі будь-хто з українців - він став президентом Генасамблеї ООН. Загалом українська дипломатія продемонструвала кращі риси під час помаранчевої революції, коли МЗС був чи не єдиним міністерством, працівники якого виступили із заявою на підтримку демократії і народу ...
Сергій СОЛОДКИЙ, "День"