Відмовилися від сина заради турпоїздки до Єгипту

Щоб їх не відправляли до притулків, бездомні діти ріжуть собі вени

Відео дня

Близько 80% київських безпритульних - з регіонів. У столицю вони з'їжджаються з усієї України: адже у великому місті легше вижити. Взимку ця замурзана, давно не мита дітвора з цілим "букетом" хвороб (від корости і вошей до туберкульозу) мешкає в підвалах і підземних переходах. Влітку безпритульники в пошуках "хліба і видовищ" підтягуються до центру міста: тут більше розваг і добросердих перехожих. Саме на Хрещатик ми вирушили із співробітниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх столичного главку: нам треба було взяти участь у черговому рейді по "вилову" безпритульників.

Їх лякає комфорт і дисципліна?

- Чи не забирайте мене до притулку, тітка, я туди не хочу - волає пацаненок,

обхопивши руками стовбур найближчого дерева. Ми розгублено обступили хлопчину, не знаючи, що робити далі. Тягти дитину насильно начебто якось ніяково. Залишати на вулиці - не можна.

- Ну чого ти кричиш? - Вмовляє хлопчика молоденька співробітниця кримінальної міліції. - Я обіцяю: тебе ніхто в притулку не образить.

- Не хочу, не хочу! - Ще голосніше реве той. На

нашу колоритну компанію починають озиратися перехожі. Відчуваючи себе "карабасами-Барабас", ми абияк доводимо схлипує пацана до міліцейського мікроавтобуса. З вікна машини на істерику нашої "жертви" неодмінно споглядає Еммануїл - 8-річний життєрадісний малюк з Феодосії, спійманий на тому ж Хрещатику іншою групою оперативників.

Здавши ридає хлопчика водієві, ми з фотографом полегшено зітхаємо.

- Це ще що! - Махає рукою наш супутник оперативник Дмитро Морус. - Ось у одного мого колеги був випадок гірше. Спійманий безпритульний, щоб не їхати до притулку, перекусив собі вени на руках. Довелося його терміново везти до лікарні.

Я мимоволі замислююся: невже бездомним дітям в держустановах живеться гірше, ніж на вулицях? Однак мої думки працівники міліції рішуче відкидають. Виявляється, найбільше в притулках маленьких бродяжок страшить ... дисципліна. Адже треба рано вставати, чистити зуби, вчити уроки. До того ж, там не можна нюхати клей, а багато безпритульні - завзяті токсикомани.

Життя на вулиці

Ми знову повертаємося на Хрещатик. Робимо всього кілька кроків і тут же помічаємо чергового маленького бродяжку. Бритоголовий пацаненок одягнений не по сезону: незважаючи на прохолодний вітер, на ньому тільки брудні джинси і майка. Наші поводирі знову рішуче беруть хлопчика за руки. По дорозі до мікроавтобуса Дмитро Морус продовжує розповідати про закони, що існують у світі безпритульних.

Як помітили працівники міліції, зазвичай такі діти збиваються в зграйки, "під крило" ватажка. Все місто строго поділений між їх групками на території. Причому "свої" вулиці безпритульники ревно оберігають від чужинців. Заступник начальника відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх ГУ МВС України в м. Києві Микола Доценко розповів, що минулого року "зграя" бродяжок смерть забила робітника. Сіромаха вирішив справити потребу в недобудованій будівлі біля залізничного вокзалу. На його нещастя, це будівництво своїм "домом" вважала компанія безпритульних. Впавши в лють, підлітки побили чоловіка з недитячою жорстокістю.

На щастя, такі дикості трапляються нечасто. В основному, безпритульні промишляють крадіжками: то гараж розкриють і метал винесуть, то в квартиру через відкриту кватирку заберуться, то на ринку небудь з прилавка стягнуть. Можуть обчистити кишені п'яного. Дівчатка намагаються прибитися до чоловіка постарше, оплачуючи їжу і дах своїм тілом (працівників кримінальної міліції вже не здивуєш 12-13-річними утриманками із запущеним сифілісом). І все-таки основна "стаття доходів" безпритульної дітвори - жебрацтво.

- Еммануїл, а скільки грошей ти можеш випросити в день? - Цікавимося ми у самого маленького пасажира мікроавтобуса.

Хлопчина, ще хвилину тому демонстрував чарівну щербату посмішку, перетворюється:

- Я не прошу, - вимовляє він з воістину королівським достоїнством. - Мені люди самі дають ...

Люди в Києві дійсно добросердечні. Покрутившись годину-другу на Майдані, той же Еммануїл, наприклад, може "заробити" до 15 грн. В основному, як зізнається хлопчисько, дають по 2-3 грн. Іноді дарують десятку. Часом приносять одяг.

- Чи не підгодовувати таких дітей треба, а брати за руку і вести до притулку! - Гарячкує начальник служби у справах неповнолітніх Київської міськдержадміністрації Ольга Арканова. - Подаяння городян, безкоштовні їдальні, які часом відкривають для маленьких бродяжок політики, - все це виробляє в безпритульних споживацьке ставлення до життя.

Маленькі "споживачі", яких ми знайшли в той день, насторожено

притихли на задніх сидіннях мікроавтобуса. Співробітникам кримінальної міліції ще належить з'ясувати, звідки ці діти і де їх батьки. Швидше за все, це втікачі з інтернатів або хлопці з сімей алкоголіків і засуджених. Втім, іноді бувають винятки. Як розповіла Ольга Арканова, нещодавно в Києві виловили 14-річного хлопчину з Івано-Франківської області. Виявилося, підліток - із забезпеченої сім'ї. Ось тільки благополучній її навряд чи назвеш. Коли батьків попросили приїхати в Київ за сином, вони ... відмовилися! А своє рішення пояснили "важливою причиною": на руках у них вже була путівка до Єгипту ...

Євгенія СКРИПНИЧЕНКО, "ВВ"