УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Відмовилися від сина заради турпоїздки до Єгипту

Відмовилися від сина заради турпоїздки до Єгипту

Щоб їх не відправляли до притулків, бездомні діти ріжуть собі вени

Близько 80% київських безпритульних - з регіонів. У столицю вони з'їжджаються з усієї України: адже у великому місті легше вижити. Взимку ця замурзана, давно не мита дітвора з цілим "букетом" хвороб (від корости і вошей до туберкульозу) мешкає в підвалах і підземних переходах. Влітку безпритульники в пошуках "хліба і видовищ" підтягуються до центру міста: тут більше розваг і добросердих перехожих. Саме на Хрещатик ми вирушили із співробітниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх столичного главку: нам треба було взяти участь у черговому рейді по "вилову" безпритульників.

Їх лякає комфорт і дисципліна?

- Чи не забирайте мене до притулку, тітка, я туди не хочу - волає пацаненок,

обхопивши руками стовбур найближчого дерева. Ми розгублено обступили хлопчину, не знаючи, що робити далі. Тягти дитину насильно начебто якось ніяково. Залишати на вулиці - не можна.

- Ну чого ти кричиш? - Вмовляє хлопчика молоденька співробітниця кримінальної міліції. - Я обіцяю: тебе ніхто в притулку не образить.

- Не хочу, не хочу! - Ще голосніше реве той. На

нашу колоритну компанію починають озиратися перехожі. Відчуваючи себе "карабасами-Барабас", ми абияк доводимо схлипує пацана до міліцейського мікроавтобуса. З вікна машини на істерику нашої "жертви" неодмінно споглядає Еммануїл - 8-річний життєрадісний малюк з Феодосії, спійманий на тому ж Хрещатику іншою групою оперативників.

Здавши ридає хлопчика водієві, ми з фотографом полегшено зітхаємо.

- Це ще що! - Махає рукою наш супутник оперативник Дмитро Морус. - Ось у одного мого колеги був випадок гірше. Спійманий безпритульний, щоб не їхати до притулку, перекусив собі вени на руках. Довелося його терміново везти до лікарні.

Я мимоволі замислююся: невже бездомним дітям в держустановах живеться гірше, ніж на вулицях? Однак мої думки працівники міліції рішуче відкидають. Виявляється, найбільше в притулках маленьких бродяжок страшить ... дисципліна. Адже треба рано вставати, чистити зуби, вчити уроки. До того ж, там не можна нюхати клей, а багато безпритульні - завзяті токсикомани.

Життя на вулиці

Ми знову повертаємося на Хрещатик. Робимо всього кілька кроків і тут же помічаємо чергового маленького бродяжку. Бритоголовий пацаненок одягнений не по сезону: незважаючи на прохолодний вітер, на ньому тільки брудні джинси і майка. Наші поводирі знову рішуче беруть хлопчика за руки. По дорозі до мікроавтобуса Дмитро Морус продовжує розповідати про закони, що існують у світі безпритульних.

Як помітили працівники міліції, зазвичай такі діти збиваються в зграйки, "під крило" ватажка. Все місто строго поділений між їх групками на території. Причому "свої" вулиці безпритульники ревно оберігають від чужинців. Заступник начальника відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх ГУ МВС України в м. Києві Микола Доценко розповів, що минулого року "зграя" бродяжок смерть забила робітника. Сіромаха вирішив справити потребу в недобудованій будівлі біля залізничного вокзалу. На його нещастя, це будівництво своїм "домом" вважала компанія безпритульних. Впавши в лють, підлітки побили чоловіка з недитячою жорстокістю.

На щастя, такі дикості трапляються нечасто. В основному, безпритульні промишляють крадіжками: то гараж розкриють і метал винесуть, то в квартиру через відкриту кватирку заберуться, то на ринку небудь з прилавка стягнуть. Можуть обчистити кишені п'яного. Дівчатка намагаються прибитися до чоловіка постарше, оплачуючи їжу і дах своїм тілом (працівників кримінальної міліції вже не здивуєш 12-13-річними утриманками із запущеним сифілісом). І все-таки основна "стаття доходів" безпритульної дітвори - жебрацтво.

- Еммануїл, а скільки грошей ти можеш випросити в день? - Цікавимося ми у самого маленького пасажира мікроавтобуса.

Хлопчина, ще хвилину тому демонстрував чарівну щербату посмішку, перетворюється:

- Я не прошу, - вимовляє він з воістину королівським достоїнством. - Мені люди самі дають ...

Люди в Києві дійсно добросердечні. Покрутившись годину-другу на Майдані, той же Еммануїл, наприклад, може "заробити" до 15 грн. В основному, як зізнається хлопчисько, дають по 2-3 грн. Іноді дарують десятку. Часом приносять одяг.

- Чи не підгодовувати таких дітей треба, а брати за руку і вести до притулку! - Гарячкує начальник служби у справах неповнолітніх Київської міськдержадміністрації Ольга Арканова. - Подаяння городян, безкоштовні їдальні, які часом відкривають для маленьких бродяжок політики, - все це виробляє в безпритульних споживацьке ставлення до життя.

Маленькі "споживачі", яких ми знайшли в той день, насторожено

притихли на задніх сидіннях мікроавтобуса. Співробітникам кримінальної міліції ще належить з'ясувати, звідки ці діти і де їх батьки. Швидше за все, це втікачі з інтернатів або хлопці з сімей алкоголіків і засуджених. Втім, іноді бувають винятки. Як розповіла Ольга Арканова, нещодавно в Києві виловили 14-річного хлопчину з Івано-Франківської області. Виявилося, підліток - із забезпеченої сім'ї. Ось тільки благополучній її навряд чи назвеш. Коли батьків попросили приїхати в Київ за сином, вони ... відмовилися! А своє рішення пояснили "важливою причиною": на руках у них вже була путівка до Єгипту ...

Євгенія СКРИПНИЧЕНКО, "ВВ"

www.vv.com.ua