Джон Гербст: "Реприватизація була помилкою"

Надзвичайний і Повноважний Посол Сполучених Штатів Америки в Україні Джон Гербст відзначає відсутність оригінальності в української опозиції: головні опозиціонери Янукович, Тимошенко, Клюєв повторюють при особистій зустрічі все те, про що говорять публічно ...

- Рік тому все демократичне співтовариство підтримувало Україну. США також були серед прихильників "помаранчевої революції". Зараз, коли в країні спостерігається економічний спад і складна політична обстановка, Америка не розчарована?

- Я б сказав, що перехід країни від жахів тоталітарного режиму, комунізму до демократії, до системи ринкових відносин завжди супроводжується труднощами. І саме тому я не сказав би, що ми здивовані тим, що сталося в Україні за останні 13 місяців.

Процес переходу до демократії дуже складний, і ми розуміємо, що люди розчаровані тим, що за рік не відбулося кардинальних змін. Але це цілком нормально.

- Але прогрес помітний?

- Я повинен сказати, що, звичайно, слід звернути увагу на значний прогрес в галузі свободи слова. Колишнє керівництво країни насправді гнобило опозицію, а зараз ми цього не бачимо. Колишнє керівництво вимагало особливого освітлення політичних подій в ЗМІ, зараз же мова не йде ні про цензуру, ні про так званих "темниках".

Ми бачимо навіть якийсь прогрес у боротьбі з корупцією. Це дуже і дуже важка боротьба, і прогрес хоча і видно, він невеликий. Тому я думаю, можна говорити про багато позитивних моментах, хоча все ще залишається багато проблем.

- Які на сьогоднішній день основні проблеми у України, з чим треба боротися в першу чергу?

- Безумовно, держава все ще грає дуже велику роль в економіці. Не можу сказати, що цього немає і в інших країнах, але у вас така кількість законів і регламентів, які насправді суперечать один одному і які є величезною перешкодою на шляху розвитку економіки.

І я переконаний, що і проблема корупції випливає з цього. Якщо існують численні суперечливі закони і норми, то кожен чиновник може впливати на життя українського громадянина і, відповідно, вимагати від громадянина винагороди. Це якраз суть корупції.

- Напередодні президентських виборів рік тому США критикували Україну за відсутність свободи слова, за нерівні умови для кандидатів. Ми стоїмо на порозі парламентських виборів, що змінилося?

- Змінилося багато чого. Мені здається, що пан Янукович протягом року має можливість вести політичну кампанію, щоб отримати хороший результат на цих парламентських виборах, і керівництво країни не заважає йому. Він вільно проводить мітинги, демонстрації. Ніхто не забороняє йому приземлятися в тому чи іншому аеропорту. Ніхто не говорить, що він не може взяти в оренду той чи інший зал. Ці були ігри колишнього керівництва України, і вони пройшли, слава Богу.

- Коли з приходом нової влади в Україні пройшла реприватизація, дуже багато західних інвесторів престали вкладати гроші в Україну. Чи постраждали тоді інтереси американських підприємців?

- Реприватизація, в основному, не торкнулася американських інвесторів, і прямо вони не постраждали, але США вважали цю політику помилковою. На наш погляд, реприватизація підриває основу для інвестицій, які необхідні для розвитку країни. Незважаючи на те, що приватизація в Україні проходила в смутні часи, і багато об'єктів було приватизовано не зовсім чесно, все-таки перегляд результатів приватизації не служить інтересам українського народу. Я ні в якому разі не захищаю олігархів, але я знаю, якщо держава в ім'я справедливості поверне у свою власність кілька сот або навіть кілька десятків підприємств, це завдасть величезного удару по економічному розвитку країни, а це Україні не потрібно.

- Як ви зараз оцінюєте інвестиційний клімат в Україні?

- В останні кілька місяців ситуація значно покращилася, адже стало ясно, що уряд не збирається і далі вести політику реприватизації. При президенті Ющенко Україна домоглася деякого, хоч і невеликого, прогресу в боротьбі з корупцією, і інвестори на Заході почали дивитися на вашу країну як на місце, де можна вкладати гроші. Інвестиційний клімат однозначно покращився, хоча він все ще далеко не ідеальний.

По-перше, залишаються проблеми з неузгодженістю законів, корупцією, звичайно не в такому масштабі, як раніше, але все-таки вона є, і, безумовно, - повна невизначеність політичного майбутнього країни після парламентських виборів у березні. Ніхто не знає, хто виграє. Це, звичайно, добре з точки зору розвитку демократії, але з точки зору інвестора це тривожний момент. Для інвесторів, наприклад, дуже небажана поява такого нового уряду, який прагнув би до широкої реприватизації.

- Останнім часом ми спостерігаємо тенденцію, коли в економіку України інвестують більше компаній з Європи, ніж з США. Чому?

- Я думаю, що це не зовсім так. До того, як пан Лакшмі Міттал купив "Криворіжсталь", за офіційними даними, американці були на першому місці за кількістю інвестицій в Україну. Напевно, зараз ми на другому місці. Хоча я не впевнений в тому, що офіційні дані повністю відповідають дійсності, оскільки багато компаній з Росії не завжди афішують свої інвестиції як власне російські.

Безумовно, наші інвестиції були б набагато більше, якби український уряд вирішив ті проблеми, які є перешкодою для вкладення капіталу. Але я думаю, що з часом ці проблеми будуть зняті і обсяг інвестицій зросте.

- Як посол ви відстоюєте інтереси своїх громадян, в тому числі й економічні. Який останній американський проект в Україні ви пролобіювали?

- Я працював над проектом компанії "Холтек". Він, як ви знаєте, стосується будівництва сховища для переробленого ядерного палива на території Чорнобильської АЕС.

- Чи вважають США політичним та економічним тиском то, як було вирішене газове питання з Росією?

- Наша точка зору з цього питання цілком ясна - ми вважаємо, що Україна повинна, як всі інші країни, платити світову ціну за газ. Але ми вважаємо, що це потрібно робити поступово. І пані Райс сказала, що США вбачають у цій кризі певний політичний тиск на Україну. Власне, багато політиків в Росії відкрито висловлювалися, перед початком газової кризи, що треба, мовляв, натиснути на Україну.

- Пане Єхануров не один раз заявляв, що Україна отримає статус країни з ринковою економікою 22 січня 2006, але цього не сталося. Щось змінилося?

- Це питання зараз розглядається у Вашингтоні, і я думаю, що це рішення буде прийнято не цього місяця, а наступному, в лютому.

- Відразу ж напрошується питання про майбутнє поправки Джексона-Веніка. Як скоро її скасують щодо України остаточно?

- Наш уряд, Адміністрація президента Буша неодноразово заявляли про свою підтримки скасування цієї поправки. І ви знаєте, що наприкінці минулого року Сенат проголосував саме за це. Зараз мова йде про Палаті представників, і ми сподіваємося, що вони ухвалять позитивне рішення, але поки важко сказати, коли це станеться. Одне можу сказати точно: всі причини для існування цієї поправки щодо України давно зникли.

Дозвольте торкнутися одного моменту, певним чином пов'язаних з цим питанням, хоча я і не хотів би перебільшувати значення цього моменту в даному контексті. Є в Україні така установа - МАУП. У нього є деякі заслуги на благородній ниві освіти. Але в останні кілька років з'явився інший аспект його діяльності, і він викликає подив на Заході - поширення жахливого антисемітизму. Просто незрозуміло, чому це не викликає рішучих протестів і заходів. Адже іміджу країни завдається великої шкоди.

- Зараз мета номер один для України - вступ до СОТ. Не буду питати про дати, але які існують проблеми, які все ще має подолати Україна?

- Ще є досить багато законів, що стосуються різних областей економічного життя України, які ще має ухвалити Верховна Рада. Я вважаю, що пан Ющенко і його прем'єри намагалися і намагаються робити все можливе для якнайшвидшого приєднання України до Світової організації торгівлі. Вони досягли значного прогресу у своїх переговорах з іншими країнами. Але мені здається, що є певні сили у Верховній Раді, які не зацікавлені у вступі України до СОТ. А ще є ті, хто взагалі-то за вступ до СОТ, але не хочуть, щоб це стало заслугою сьогоднішнього урядів, сьогоднішнього президента.

- Всім відомо, що ви ведете досить активну політику, проводите багато зустрічей з представниками українського політикуму. Як часто ви зустрічаєтеся з представниками сьогоднішньої опозиції?

- Досить часто. Тільки в суботу (14 січня. - "ДЕЛО") я зустрічався з паном Януковичем. Сьогодні (20 січня. - "ДЕЛО") я зустрічався з паном Клюєвим. Кілька разів за останній місяць зустрічався з пані Тимошенко. Я в частому контакті з ними, тому що це впливові люди, вони грають дуже важливу роль в житті країни. Але смію вас запевнити, що вам відомо, що на цих зустрічах вони кажуть мені, адже публічно вони говорять те ж саме.

- А з ким з олігархів ви знайомі особисто?

- Я знайомий з багатьма з цих людей. І також, як з політиками, я зустрічаюся з ними.

- Зараз Європейський Союз пішов на лібералізацію візового режиму з Україною. Чи можливо це з боку США?

- Для нас це питання дуже складне. Багато хто хоче приїхати до нас, іноді в якості туристів, студентів, але потім вони нелегально залишаються в США працювати. Крім того, актуальна проблема тероризму. Маючи на увазі всі ці фактори, я б не чекав великий лібералізації візового режиму.

- З відміною Україною візового режиму для громадян США і Європи в квітні 2005 року чи збільшилася кількість американців, які приїхали в Україну?

- У мене немає точних даних, але якщо подивитися на ті зустрічі, які я провів з американськими бізнесменами за останній час, то можу сказати, що, звичайно, більше американців приїхало в Україну. І це природно. Україна, безумовно, цікавить інвесторів, навіть незважаючи на ті проблеми, які я вже назвав. Природно, що після президентських виборів багато наші інвестори вважають, що ситуація в Україні поліпшується і що в цю країну можна вкладати гроші, хоча вони поки не прийшли до цього рішення.

- Ну а які галузі економіки України становлять найбільший інтерес для підприємців США?

- Є багато галузей вашої економіки, які нас цікавлять. Це, звичайно ж, металургія, харчова промисловість, нафтогазова галузь і також сфера послуг.

- Зараз Україна прагне приєднатися до Північноатлантичного альянсу і робить для цього все можливе. А в яких областях ви бачите прогрес України на шляху до НАТО?

- Безумовно, в минулому році Україна зробила величезний крок вперед у сфері демократії. Також вона зробила кроки в області військової реформи і, звичайно ж, в економіці. Тому я помітив значний прогрес.

- Але чи не вплине та ситуація, яка склалася навколо перебування Чорноморського флоту в Криму, на відносини Києва і НАТО?

- Ми не вважаємо ситуацію в Криму кризовою. Це проблема, яку потрібно, безумовно, вирішувати. Зараз надзвичайно важливо, що цю проблему Україна хоче вирішувати в рамках спільної комісії з Росією. Посредствам переговорів можна прийти до розуміння.

- Зараз опозиція заявляє про те, що питання вступу України в НАТО слід вирішувати на референдумі. Це правильно, як ви вважаєте?

- Я думаю, що пропозиції про референдум - це політика. Звичайно, щоб стати членом НАТО, український народ повинен підтримати цю ідею. Я думаю, що в даний момент багато хто виступає проти вступу України в НАТО, оскільки вони мало знають про це блоці. З часів Радянського Союзу у свідомості людей вкоренилося негативне ставлення до НАТО. Крім того, в останні два роки правління президента Кучми багато негативного було сказано у ЗМІ щодо Альянсу. Саме тому суспільство не володіє об'єктивною інформацією, що ж таке НАТО насправді.

- До Нового року українські війська були виведені з Іраку. Як до цього поставилися в США?

- Ми високо цінуємо внесок України в миротворчу справу в Іраку. Ми вважаємо, що це було дуже мудре рішення президента Кучми. Ми також вважаємо, що президент Ющенко вів дуже продуману політику щодо виходу з Іраку - він був у контакті з нами щодо виведення українських військ, і було зроблено все, щоб сприяти мирному процесу в Іраку.

Дар'я Куренкова, "Дело"

www.delo.ua