Підірвався на гранаті в Запоріжжі виявився "терорист номер 1" з Росії

Стали відомі сенсаційні подробиці вибуху гранати на шкільному стадіоні в Запоріжжі , в результаті якого загинула людина. "Самовбивцею", що бігали крос з гранатою в руках, виявився побіжний неонацист, який замішаний у серії резонансних убивств у Росії. Від вибуху власної гранати загинув колишній спецназівець Олексій Коршунов на прізвисько Коршун, передає "Інтерфакс" з посиланням на джерело в правоохоронних органах. " Загиблий на шкільному спортивному майданчику в Запоріжжі Олексій Коршунов був російським скінхедом. Його оголосили в міжнародний розшук у справі про вбивство адвоката Станіслава Маркелова і журналістки "Нової газети" Анастасії Бабурової, а також вбивство судді Мосміськсуду Едуарда Чувашова ", - відзначили в поліції. При обшуку в квартирі, яку знімав Коршунов, міліціонери знайшли цілий арсенал - три пістолети і велику кількість патронів, пише газета "Сегодня" з посиланням на представника відділу зв'язків з громадськістю ГУВС Запорізької області. Ведуться оперативно-слідчі заходи, які встановлюють походження зброї і його причетність до раніше скоєних злочинів, зазначили в МВС. Однак нова кримінальна справа, ймовірно, не порушуватимуть, так як можливий підозрюваний мертвий. Як уже повідомлялося, вибух прогримів у вівторок увечері на території середньої школи № 71 в Орджонікідзевському районі Запоріжжя. У міліції про це дізналися близько 19:50. На місці події було знайдено труп фізкультурника зі слідами множинних поранень. При цьому повідомлялося, що він загинув в результаті вибуху гранати Ф-1. За іншими відомостями, спрацювала граната РГД-5. Як пояснили в МВС, 4 жовтня ввечері 27-річний чоловік вирішив зробити пробіжку і з цією метою вийшов на шкільний стадіон. При цьому він узяв із собою борсетку, в якій лежала ручна протипіхотна оборонна граната типу "лимонка". У момент вибуху на стадіоні перебували й інші люди, але вони не постраждали. Відразу після події повідомлялося, що загиблий приїхав з Миколаївської області та знімав у Запоріжжі квартиру. Правоохоронні органи приховували особу загиблого, але в інтернеті вже наступного дня поповзли чутки, що "камікадзе" був членом найстарішої неонацистці терористичної групи "Об'єднані бригади 88" (" ОБ-88 "). Члени цієї банди брали участь у погромах в Москві на Царицинському ринку в жовтні 2001 року і на Манежній площі в червні 2002 року. Також стверджувалося, що загиблий "вже рік значився в міжнародному розшуку за підозрою у вбивстві одного з російських суддів, якому відрізав голову". Хоча наведені моторошні подробиці вбивства служителя Феміди є плодом фантазії, в іншому чутки вірно відобразили біографію вибухнув горе-бігуна. Як пише газета "Комсомольская правда в Україні", загиблий дійсно переховувався в Запоріжжі від слідства, а з гранатою ходив в обнімку, бо боявся, що його ось-ось "візьмуть". При цьому він тримав боєприпас "на піввзводу", щоб підірвати себе за найменшої небезпеки. Можливо, в момент фатальної пробіжки ксенофоба чека гранати зачепилася за ключі, які перебували в його Борсетки, через що і стався вибух. Неонацист мстився антифашистам і суду, а сищики "збирали трупи" Мабуть, Олексій Коршунов, загиблий такою дурною смертю, був самим небезпечним і зухвалим членом неонацистського підпілля. Він здійснював одне резонансне вбивство за іншим, а слідчі навіть не могли розгадати його логіку і спочатку лише вели облік кривавим злочинам. Відстріл ворогів націоналістів тривав доти, поки черговою жертвою не став федеральний суддя Едуард Чувашов. Лише після такого виклику слідчі взялися за пошуки Коршуна всерйоз і він змушений був тікати з Росії. Вперше ім'я Олексія Коршунова зазвучало в ході розслідування вбивства адвоката Станіслава Маркелова та журналістки "Нової газети" Анастасії Бабурової. Це гучний злочин було здійснено 19 січня 2009 року. Незабаром після цього представники руху "Антифа", з яким був пов'язаний загиблий адвокат, передали оперативникам фотографію якогось неголеного молодої людини в бейсболці і натягнутому на неї капюшоні. Незнайомець викликав у антифашистів підозра, оскільки "крутився" біля Маркелова, коли той проводив кілька прес-конференцій. ГУВС Москви розмістило зображення на своєму сайті, але впізнати підозрілого молодика тоді не вдалося. 3 і 4 листопада 2009 року по підозрою у вбивстві Маркелова та Бабурової в Москві було затримано націоналісти Микита Тихонов по кличці Лісовик і його цивільна дружина Євгенія Хасіс. Фотографія незнайомця тоді знову з'явилася в ЗМІ. А вже 16 листопада 2009 року в під'їзді свого будинку був застрелений Іван Хуторський на прізвисько Ваня Костолом. Він саме відповідав за безпеку в русі антифашистів, які передали сищикам знімок "людини в бейсболці". Коли стало ясно, що справа щодо Хасіс і Тихонова розглядатиме Мосміськсуд, у столиці було скоєно вбивство судді Чувашова, раніше виносив суворі вердикти націоналістам. 12 квітня 2010 року в 7:40 біля під'їзду будинку № 24 по вулиці Стрельбицького, в якому проживав Чувашов, з'явився молодий чоловік у насунутому на очі кепці. Він не зміг відкрити кодовий замок на дверях під'їзду, тому звернувся по допомогу до знаходився поблизу двірнику, і той впустив незнайомця всередину. У 8:20 зі своєї квартири вийшов Едуард Чувашов. На сходовому майданчику третього поверху кілер зробив у нього кілька пострілів. Суддя помер на місці від вогнепальних поранень голови і тіла. Коли слідчі СК РФ допитували свідків у справі про вбивство Маркелова і Хасіс, одна дівчина, раніше складалася в колись найпотужнішої неонацистської угрупованню Москви "Об'єднані бригади - 88" (ОБ-88), несподівано заявила, що дізналася молодої людини з фотографії на сайті ГУВС. За її словами, чоловік у бейсболці - це теж член "ОБ-88", якого звуть Олексій. Він також має прізвисько Коршун. Більше свідок про нього нічого не знала. Коршунова також упізнав і двірник, який впустив вбивцю Чувашова в під'їзд будинку. Примітно, що до цього моменту злочинець не потрапляв у поле зору правоохоронних органів, які мають велику базою учасників націоналістичних рухів. І лише в 2010 році Коршуновим зацікавилися всерйоз і зібрали на нього велике досьє. У підсумку підозрюваного оголосили у федеральний розшук і він був змушений покинути Росію. Біографія "білого терориста № 1" Олексій Сергійович Коршунов народився 1 квітня 1983 року. Його мати працювала бухгалтером в різних освітніх установах. А батько є співробітником ФГУП "Телевізійний технічний центр" Останкіно ". Ще навчаючись у школі, Олексій ходив на ігри ФК "Спартак", став учасником фанатського руху, де велике поширення отримали расистські та ксенофобські погляди. Потім юнак увійшов в добре законспіровану і організовану банду "ОБ-88", де близько зійшовся з її ватажком на прізвисько Сергій Сергійович. Там же він познайомився з Микитою Тихоновим (Лісовик), Андрієм Бормотов (Борман), Олександром Паринова (Румун). Разом вони брали участь у бійках, в першу чергу з антифашистами. В армії Олексій Коршунов пройшов спецназівське підготовку. Як розповів на допитах один зі свідків, базою членів "ОБ-88" стали один зі столичних парків і знаходиться поблизу кафе. За словами скінхедів, в той момент "ОБ-88" була самою потужної націоналістичної угрупуванням в Москві і складатися в її лавах "було почесно". "ОБ-88" склалася в 1998 році, коли в єдину групу об'єдналися близько сотні бонхедів (скінхедів-неонацистів) з банд "Білі бульдоги" і "Лефортовський фронт". Нова угруповання проіснувала близько п'яти років, причому у неї навіть була своя сторінка в інтернеті (на даний момент закрита). У 2006 році син співробітника Служби зовнішньої розвідки і випускник істфаку МДУ Микита Тихонов опинився поза законом: він був оголошений в розшук за вбивство антифашиста Олександра Рюхина. Пішовши в підпілля, син розвідника став створювати бойову осередок націоналістів, куди увійшов і Олексій Коршунов. Сищики з'ясували, що Коршун і Моня дійсно стежили за Маркеловим, брали участь у підготовці його вбивства, а виконавцями в підсумку стали Лісовик і його "бойова подруга" Хасіс. Після арешту цієї кримінальної пари Коршун став мстити тим людям, які, на його думку, причетні до переслідування націоналістів. Потім він зрозумів, що сищики вийшли і на його слід, і тоді Коршунов сховався на Україну, звідки родом Моня. Як вважають в спецслужбах, та ж бойова група неонацистів здійснила цілу серію та інших резонансних злочинів. Зокрема, з револьвера 1895 випуску, знайденого при обшуку в квартирі Тихонова і Хасіс, у вересні 2009 року в Москві був застрелений фігурант так званої "справи" Чорних яструбів "Расул Халілов. Оперативники вважають, що Хасіс і Тихонов брали участь у підготовці цього вбивства, а виконали його або націоналіст на прізвисько Ед, або Коршун. У грудні 2009 року в столиці розстріляли чемпіона світу з тайського боксу Мусліма Абдуллаєва. Виконавець поки не встановлений, проте про планування цього злочину Тихонову розповідала Хасіс. Працівники ФСБ таємно записали цю розмову, а розшифровка "прослушки" фігурувала на судовому процесі у справі про вбивство Маркелова та Бабурової. Нарешті, в червні 2009 року в Москві розправилися над антифашистом Іллею Джапарідзе. Суд над передбачуваним убивцею - самбістом Юрієм Тихомирова - почався влітку 2011 року і настільки ж швидко закінчився. Було прийнято рішення відправити матеріали на дорозслідування. "У тому вигляді, в якому вони відправили справу проти Тихомирова в суд, воно могло легко розвалитися, і вже тим більше в суді присяжних", - цитувала в липні газета "Известия" джерело, близьке до слідства . Адвокат Тихомирова Олександр Васильєв заперечував проти повернення справи на дослідування, однак сам від коментарів відмовився. На думку матері вбитого антифашиста Донаре Джапарідзе, одна з помилок слідства в тому, що до матеріалів справи були долучені фотографії 25-річного підсудного майстри спорту з самбо і працівника котельні з Дубни Юрія Тихомирова. Ці знімки наочно демонструють залученість спортсмена в діяльність неонацистського підпілля, де його знали під прізвиськом Естонець. Існують фотографії Тихомирова на весіллі Олексія Коршунова. На інших знімках він позує разом з відомим ультраправим активістом по кличці Зюхель. Колишній студент Вищої школи економіки Роман Железнов (Зюхель) зараз відбуває чотирирічний термін за напад на антифашиста. Зюхель відомий як один з творців націонал-соціалістичного порталу NS-WР. Крім того, він редагував сайти, на яких розміщувалися фотографії антифашистів з образами та погрозами на їх адресу. На них були розміщені і знімки Федора Філатова, Іллі Джапарідзе та Івана Хуторського. До теперішнього часу всі вони вже вбиті. Зюхель фігурував у справах, пов'язаних з вбивством антифашиста Олександра Рюхіна (там же фігурував і Тихонов), вибухом саморобної бомби у квартири одного з адміністраторів порталу "Антіфа.Ру" Тиграна М., в ході якого було поранено три міліціонери і службова собака (обидва злочини здійснені в 2006 році). При цьому Зюхель щоразу уникав лави підсудних. Остання справа, до якого намагалися "прикріпити" Зюхеля, - завершився процес "НСО-Північ". Але й там Железнов уникнув суду. Якийсь час його утримували в ІТТ № 1 на Петрівці, де він перебував удвох у камері з одним з лідерів "Націонал-соціалістичного суспільства" Максимом (Адольфом) Базильова в останній день його життя. За офіційною версією, лідер неонацистів скоїв суїцид, і ця смерть викликала великий переполох в ультраправої середовищі. Судячи з усього, страх повторити долю Адольфа не покидав навіть найзапекліших неонацистів, яким був Олексій Коршунов. Однак і він знайшов настільки ж безславний кінець.