УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Як вижити Україні: ТОП-5 першочергових кроків на шляху до процвітання

36,8 т.
Як вижити Україні: ТОП-5 першочергових кроків на шляху до процвітання

Економіка України прагне до дна, як кажуть експерти, а ситуація на Донбасі реально загострюється всупереч всім політичним домовленостям.

Експерти розповіли, які пріоритетні кроки повинна зробити влада, щоб вийти з кризи, - пише "Сегодня.ua".

Приватизація держмайна і землі

Одним із чинників поліпшення економічної ситуації в країні експерти і чиновники називають масову приватизацію.

"Прибуткових підприємств у веденні Мінагрополітики практично немає. Не бачу жодного, яким Україна може пишатися. Найуспішніші, маючи тисячі га землі, демонструють прибутковість пивного ларька на Хрещатику", - заявив із цього приводу міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко.

У списку - більше 340 об'єктів, вже дозволених до приватизації, здебільшого - частини облгазів і обленерго, окремі підрозділи держшахт, працюючі й непрацюючі цукрозаводи, агрофірми, галузеві НДІ і т. д.

Головні "ласі шматки" - всі 13 морпортів країни, від найбільших - Іллічівського і Маріупольського - до мілководного Скадовського. Причому продати хочуть навіть спецморпорт "Октябрьск", у якому частково базуються військові кораблі ВСУ, а також Дунайське пароплавство, три гранітні кар'єра і держбудкорпорації "Укрбуд". За оцінками експертів, за всі наявні в списку об'єкти можна отримати до 20 млрд доларів.

З яким напруженням проходитиме українська приватизація - дізнаємося, коли процес буде запущений на повну потужність. Але варто зазначити про позитивний досвід закордонних сусідів. Приміром, у Польщі повальна приватизація розпочалася в 1990 році, при збалансованому законодавстві під приватизацію потрапило більше половини існуючих держпідприємств. У принципі, за весь час процес приватизації в Польщі хоч і змінився, але продовжує діяти - фінанси, отримані від приватизації, йдуть на розвиток інфраструктури, розвиток соціальної сфери і проведення реформ.

Однак у проведенні приватизації в нинішніх економічних умовах є і свої ризики.

"На відновлення інвестиційного клімату піде дуже багато часу. Повернутися інвестиції зможуть лише після п'яти років стійкої ситуації. Багато хто відновлення економіки пов'язують із націоналізацією, розпродажем землі, але це ні в жодному разі не можна робити. Якщо це буде зроблено - буде втрачено останню можливість для державної економіки", - вважає доктор економічних наук Юрій Макогон.

На його думку, основна умова для приходу інвесторів - встановлення миру.

"Поле діяльності для інвесторів зараз дуже широке, зараз знищена інфраструктура, - пояснює Макогон. - Але інфраструктура завжди привертала інвесторів. Дороги, зв'язок, різні комунікації - це все привабливо. Як показують дослідження, після війни змінюється структура економіки, а звільнене поле для діяльності завжди приваблює інвесторів".

Разом із тим, експерти кажуть, що завжди під час відновлення економіки після війни, як гриби після дощу, з'являються нечисті на руку чиновники. З цим питанням пов'язаний ще один виклик, який необхідно подолати Україні.

Читайте: Time назвав топ-5 факторів, що тягнуть Росію до дна

Посилення боротьби з корупцією

Політики часто рапортують про проведення реформ, націлених на відновлення економіки, а безперервне падіння ВВП списують на війну. Однак експерти з такою позицією не згодні.

"Війна є фактором, який уповільнює реформи, але списувати все на бойові дії не можна. Війна війною, а реформи - за розкладом. Графік виконання реформ був узгоджений із Європейським союзом", - зазначає політолог Центру Разумкова Михайло Пашков.

Зараз, за ??словами експерта, найбільша проблема для України - корупція, а будь-які реформи стануть можливими, якщо буде реалізована антикорупційна реформа.

"Низку кроків у цьому напрямку вже зроблено: створені відповідні інститути (Антикорупційне бюро. - авт.), ухвалено законодавство. Зараз питання в реалізації намічених цілей, зокрема, питання в політичній волі - українського політикуму і істеблішменту. Природно, для нас важливо, щоб проведені реформи були простимульовані і, зокрема, контрольовані ззовні - зі сторони ЄС, який зацікавлений у реалізації реформ у форматі угоди про асоціацію", - розповів Михайло Пашков.

Разом із тим, політолог Ярослав Макітра розповідає, що маховик реформ поки ще не розкрутився на повну потужність.

"Недостатньо яскравих прикладів покарань корупціонерів. Необхідно закінчити судову реформу, адже зараз за півтора року суди досі не змінилися, - нарікає Макітра. - Потрібно провести чистку в судах, правоохоронній системі. Важливий момент - потрібно в рази піднімати зарплату правоохоронцям, прокурорам і всім іншим. Неможливо від людини із зарплатою в 3-4 тисячі гривень вимагати боротися з корупціонером, який награбував декілька мільйонів. Це абсурдно. Правоохоронці повинні бути захищені як офіційно, так і матеріально. Що стосується правоохоронців, то лід вже скрес - з'являється поліція, в прокуратурі теж конкурси проводяться. Але найболючішим місцем залишається судова система".

У контексті боротьби з корупцією не можна не згадати одну з найуспішніших країн у цьому напрямку - Сінгапур. Викорінювати хабарництво взявся прем'єр Лі Куан Ю на початку 60-х років. Одним із основних пунктів зміни законодавства і системи в цілому стало спрощення процедур ухвалення рішень, чистка чиновників Незалежним бюро по боротьбі з корупцією. Під перевірку потрапили навіть родичі прем'єра.

У свою чергу, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко розповідає, що необхідність боротьби з корупцією переоцінюють, а українська економіка і без реформ боротьби з корупцією проробляла запаморочливі підйоми і падіння. "Коли проходило опитування серед бізнесу, питання корупції зайняло аж 9 місце з 12 проблем. А на першому місці була політична нестабільність, - розповідає Охріменко. - Із самого початку було зрозуміло, що ніяких реформ не буде. Реформами у нас називають те, коли один олігарх відбирає в іншого".

Читайте: Гасіть світло, розводьте багаття! Як влада готує українців до опалювального сезону

Встановлення політичної стабільності

Щоб Україна почала розвиватися, потрібно припинити політичні баталії, - упевнений експерт.

"У нас завжди відбувалося економічне зростання, коли була стабільність. Якщо далеко заходити, можна згадати 1996 рік, 2002 рік, 2006 рік, 2007 рік. Навіть у 2011-му було зростання і приплив інвестицій, - пояснює Охріменко. - Бізнес повинен знати одне: кому занести, з ким домовлятися - все! Взяти того ж Януковича в 2010 році, тоді у нас приплив прямих зарубіжних інвестицій склав $12 млрд. Всі розуміють, що це ніякі не зарубіжні, а наші люди, які з офшорів працювали. Тоді було зрозуміло - є "цар" і все, тоді інвестиції попріли. Реформи при Януковичі - дурниці і сміх. Не було реформ, а інвестиції були".

Експерт запевняє, що основні інвестори України - громадяни, які зараз сховали свої капітали в офшорах і зараз вичікують підходящого моменту, щоб вкласти свої заощадження, але поки бояться.

"Якщо зараз буде стабільність, я впевнений, що за рік інвестиції з Кіпру прийдуть на $10 млрд, а то й більше", - говорить експерт.

Що стосується термінів відновлення зростання української економіки, Охріменко каже, що в певних умовах економічна криза пройде в найкоротші терміни.

"Як тільки буде стабільність і тиша, криза зникне на очах. Подібне Україна переживає не вперше - але раніше війни не було, - розповідає Охріменко. - Зараз триває переділ власності, тому що немає гарантій, що бізнес просто не відберуть. Як тільки всі побачать, що переділу власності вже немає і не буде. Що є певні правила - одразу буде економічний підйом!".

На думку експерта, встановленню політичного штилю можуть посприяти вибори.

"В ідеальному варіанті потрібно провести не просто місцеві, а й парламентські вибори", - вважає він.

Читайте: Як заощадити на опаленні: головні кроки

Виконання Мінських угод і реінтеграція Донбасу

Конфлікт на Сході щодня обходиться Україні в круглу суму, яку прем'єр Яценюк оцінював у 100 млн гривень. Із припиненням бойових дій ці витрати істотно зменшаться, що посприяє стабілізації економіки. Екс-заступник голови Генштабу ЗСУ Ігор Романенко розповів про можливий варіант врегулювання конфлікту.

"На мій погляд, нам поки потрібно дотримуватися "Мінська-2" і взяти звідти все позитивне для України. Одночасно необхідно підвищити свій бойовий потенціал і у випадку нереалізації угод просуватися аж до застосування сили. Але її можна і потрібно раціонально застосовувати тоді, коли розпочнуться соціальні потрясіння в Росії, - розповідає Романенко. - Вони почекали і використовували такий момент. Значить, і нам треба дочекатися. Але не просто чекати і дивитися, а зміцнювати свій оборонний потенціал. А також проводити реформи. Але якщо ми введемо військовий стан - це однозначно все призупинить. Віддати Донбас (заблокувати території, як запропонував Кравчук) не дозволить сама Росія".

У свою чергу, політолог Ярослав Макітра розповів, що виконання Мінських угод безпосередньо залежить від волі сторін.

"Якщо у Росії немає наміру виконувати умови договору, то навряд чи можна розраховувати, що угоди працюватимуть. Тут потрібно здійснювати міжнародний тиск. Росія повинна створювати незручності бойовикам, змушуючи виконувати Мінські угоди. Проблема глибша, і від того, що будуть підписані чергові папірці - нічого не зміниться", - наголосив Макітра.

За словами політолога, реінтеграція окупованих територій можлива за однієї умови: якщо Україна поверне під контроль територіальну кордон.

"У першу чергу, потрібно розпочати з того, що прописано в Мінських угодах - взяття під контроль українських кордонів. Це можна зробити і власними силами, а також за допомогою міжнародних миротворчих місій. Якщо цей пункт не буде виконаний, то всі інші заходи щодо інформаційного простору, економічної реінтеграції і так далі - не будуть дієві. По-перше, потрібно контролювати території", - пояснив Макітра.

На думку економіста Юрія Макогона, після досягнення миру на Донбасі в числі перших за відновлення регіону візьмуться представники малого та середнього бізнесу.

"Необхідно не просто припинення вогню, а перехід до світу, який дозволить зробити прозорою умовну лінію протистояння. Коли зможуть нормально функціонувати всі сектори економіки. Найголовніше - малий і середній бізнес. Він, до речі, найперший покинув Донецьку область, але найперший і повернеться", - наголосив Макогон.

Читайте: Субсидії по-новому: українцям обіцяють розіслати спрощені бланки

Залучення нових зарубіжних партнерів

Експерти солідарні в тому, що українському керівництву варто придивитися до нових союзників за кордоном, зокрема, на півдні та сході.

"Із кінця 80-х років Туреччина є членом асоційованим членом Євросоюзу. І що? Вони вже давно зрозуміли, що в ЄС у них місця не буде, і вже зорієнтувалися на Схід, - пояснює ситуацію Макогон. - Україні також варто переоцінити свої погляди. Потрібно не протиставляти два вектори розвитку - європейський і східний. Вони доповнюють один одного, а не суперечать. Якщо подивитися на товарну структуру, то вони доповнюють один одного і не є конкурентами. Але я завжди ще наполягаю на третьому векторі - на південному напрямку.

Приміром, на тій же Туреччині, де є зростаюча економіка. Є таке утворення як Чорноморське економічне співробітництво, де головні партнери - Україна, Росія і Туреччина, а вже потім Болгарія, Румунія, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан".

Як зазначає політолог Кость Бондаренко, Україна вже постачає продукцію низці неєвропейських країн, і зараз ці канали потрібно розширювати.

"Ми втратили індустрію, а також втратили ринки збуту на сході і не знайшли ці ринки на заході, - коментує Кость Бондаренко. - Нам необхідно звернути увагу на Близький Схід. Такі держави, як Туреччина, Іран. Ці держави і так є основними споживачами української сільськогосподарської продукції. Потрібно починати нову економічну чорноморсько-каспійську конфігурацію, в якій Україна могла б зайняти гідне місце".

У свою чергу, в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України заявляють про те, що давно розглядають східний напрямок.

"Ринки Казахстану, Єгипту та Ірану завжди були цікавими для українських промисловців із погляду стратегічного партнерства. Ми маємо давню історію співпраці в реалізації великих проектів у енергетиці, машинобудуванні та нафтогазовій сфері, - розповів заступник міністра Руслан Коржа. - Близька перспектива зняття економічних санкцій проти Ірану також актуалізувала питання розвитку українського експорту не тільки в агропромисловій сфері, а і паливно-енергетичній галузі, машинобудуванні, авіаційній, транспортній, особливо вагонобудівній галузях та будівництві інфраструктурних та промислових об'єктів".

Разом із тим, експерти кажуть, що вкрай складно прогнозувати економічну ситуацію в умовах воєнних дій та політичної нестабільності.

"Давайте спершу побачимо, хто буде новим прем'єром, коли все заспокоїться, тоді можна робити якісь прогнози. Дуже є надія, що в кінці цього року або початку наступного припинять війну, - розповідає Охріменко. - Тоді дійсно можна сподіватися на відродження економіки України. Сьогодні треба припиняти політичні конфлікти. Те, що вони припиняться у найближчі місяці - факт, є надія, що до кінця року. А якщо не припиняться? Тоді нічого незрозуміло".

Як повідомляв "Обозреватель", Україна за роки незалежності поставила світовий рекорд падіння ВВП.