Кому потрібні українські замки?

Згідно з даними Київського Центру соціально-політичних досліджень "Генезис", на сьогоднішній день більшість українських замків і старовинних фортець знаходяться у вкрай занедбаному стані. Хто ж піклується про культурну спадщину країни, і яке майбутнє у пам'яток архітектури - розбирався "Обозреватель".

До початку ХХ століття в Україні залишалося понад 500 замків і фортець. Велика їх частина являє собою залишки так званих "Замковище". "Каталог оборонної архітектури України", створений істориком Орестом Мацюком, налічує близько трьох тисяч пам'яток архітектури оборонного призначення. Однак, представлені в цьому каталозі об'єкти, - тільки залишки колишнього архітектурного величі: фрагменти споруд, валів, а часом і просто архівні матеріали.

За даними Міністерства культури України, на сьогоднішній день в нашій країні на державному обліку перебуває всього 84 замку. Два з них - місцевого значення, а інші 82 - національного. У якому стані перебуває кожен з цих замків, в Мінкульті знають тільки приблизно.

"Міністерство культури не володіє статистичними даними щодо технічного стану замків. Хоча, відомо, що всім їм необхідний ремонт, реставрація, реабілітація та музеєфікація", - пояснює діректорДепартамента культурної спадщини і цінностей Міністерства культури України Андрій Вінграновський

Директор Кам'янець-Подільського замку, міста-музею під відкритим небом, Віктор Травінський скаржиться: потрібні колосальні гроші для того, щоб стежити за замком і вчасно проводити реставрацію. У цьому плані Кам'янець-Подільському музею-заповіднику пощастило - замок перебуває під наглядом міської влади.

Кам'янець-Подільський музей-заповідник

"Минулого року у нас обвалилася одна вежа. Міським бюджетом були виділені гроші на тимчасовий дах для вежі, яку зробили ще минулої осені. Вежа простояла цілу зиму, обвалів не спостерігалося, і сьогодні державний бюджет виділив нам 3 млн. гривень для того, щоб цього року ми змогли зробити реставраційні роботи на західній вежі ", - розповідає директор замку Віктор Травинский.

Для того, щоб замок не переставав бути цікавим для туристів, Віктор Травінський розробив цілу стратегію заощадження замку: ретельно стежить за музеєфікацією, відкрив доступ в усі вежі Кам'янець-Подільського міста-музею. На початку цього літа адміністрація музею відмовилася від проведення на території замку масштабних фестивалів, щоб уникнути руйнівних наслідків.

"Ми проводимо майстер класи і невеликі концерти, шум від яких не перевищує 60 Децибел, а від великих фестивалів ми відмовляємося. Використовуємо всі механізми для заощадження замку, передбачені охороною культурної спадщини країни", - відзначає директор Кам'янець-Подільського міста-музею.

А ось знаменитий замок у Меджибожі, Хмельницької області, зараз переживає далеко не кращі часи: гроші на протиаварійні роботи не виділяються вже четвертий рік.

Замок у Меджибожі

Перші згадки про містечко Меджибіж були зафіксовані в Іпатіївському літописі в 1146-му році, сама ж фортеця була побудована князями Корятовича в 1362-му році. Меджибізький замок став форпостом на східному кордоні Великого князівства Литовського, а потім Польщі. У XV-XVI століттях служив захистом від нападів татар.

Директор Меджібожського замку, Олег Погорілець зізнався, що зараз через відсутність фінансування немає можливості повноцінно виконувати основне завдання - берегти старовинне архітектурну спадщину країни.

"Хочеться показати туристам всю красу і структуру фортеці, але, на жаль, люди бачать замок тільки частково. Багато об'єктів потребують реставрації, і ми не хочемо показувати людям, в якому вони стані", - шкодує Олег Погорілець.

У Меджибожі придумали свій спосіб не покритися мохом.

"В силу наших можливостей ми проводимо науково-дослідні роботи, конференції, археологічні експедиції. Цього року ми дали початок волонтерського руху з порятунку культурної спадщини: до нас приїжджають студенти, які добровільно приводять в порядок замок. Беруться за те, що їм під силу : прибирають двори, околиці, майданчики для того, щоб у туристів залишалися тільки кращі враження після відвідування Меджибожа ", - розповідає директор Замку.

Директор Центру соціально-політичних досліджень Леонід Чупрій відзначає, що в багатьох країнах світу для збереження замків їх приватизують або передають в оренду. В обох випадках головна умова - збереження зовнішнього вигляду.

Так, зараз на французькому інтернет-аукціоні продається чотириповерховий замок епохи Відродження з низкою прибудов за 1,8 млн. євро. У Румунії кілька років тому була продана фортеця Ришнов. Інвестор вклав у неї 900 тисяч євро.

Нові власники перетворюють замки в привабливі туристичні об'єкти: розміщують на середньовічних вуличках фортець сучасні кафе, тири для лучників. Для створення підходящого антуражу одягають акторів у старовинні костюми.

Це якраз те, що українським історикам не подобатися. Закарпатський дослідник Йосип Кобаль впевнений, що замки приватизувати не можна ні в якому разі. На думку історика, кращий вихід - це консервація. Адже при реставрації без залучення фахівців багато чого з історичної спадщини може бути втрачено назавжди.