Самогубець з АТО назвав прізвища товаришів по службі, яких потрібно шукати в разі його смерті

На обличчі відбиток підошви, ніс викривлений, праве око утиснений, на грудях і плечах порізи і опіки - вдова і мати мобілізованого Євгена Лукаша приїхали до редакції "Обозревателя", щоб показати ці страшні знімки (які ми не зважилися публікувати). В акті службового розслідування йдеться, що 1 липня в місці розташування підрозділу в селі Криниці, Донецької області 30-річний водій 3 взводу зенітно-ракетної батареї Лукаш вистрілив собі в підборіддя з автомата.

"Наприкінці березня прийшла повістка, Женя сказав: "Піду сьогодні". Йшов служити на такому позитиві, з настроєм! - розповідає 26-річна вдова Любов. - Радів, що є зарплата, відправляв її додому. 1 Травня прийшов на 2 дні в відпустку. Ми кожен день зідзвонювалися".

Мешканця містечка Гребінка (Полтавської області) мобілізували в першу хвилю. Він умовляв близьких не журитися. За три місяці від солдата не було жодної скарги - ні начальству, ні рідним. І раптом - 29 червня в 23.04 дружині Любі прийшла дивне смс-повідомлення - в ньому два слова - прізвища: "Ку***ко. Про*****ко".

Щаслива сім'я полтавчан Лукаш: Люба, 3-річний Коля і Євген. Ще до війни ...

"Я одразу ж передзвонила, - розповідає Люба, демонструючи повідомлення загиблого чоловіка на своєму мобільному телефоні. - Він сказав, що над ним хочуть познущатися, а потім надіслав ще смс: "Якщо помру, шукай прізвища з Полтавської області".

Люба зберегла всі смс-ки. В одній з них: "Не вір. Ні в що не вір. Я не сепаратист". В іншій: "Що робити, коли усі чекають, коли заснеш, щоб напасти". Знаку питання немає, але схоже на питання. У наступному повідомленні солдат прислав дружині телефон довіри, за яким можна звернутися за допомогою.

Читайте: Боєць 51-ї бригади перед самогубством просився назад в зону АТО

"Знову передзвонила. Каже: мене можуть одягнути як сепаратиста, і вбити. А потім став просити, щоб його вирвали звідти. Попросила передати трубку його начальнику. Женя тут же передав трубку взводному, і я стала питати - у чому конфлікт. Стала просити: якщо у нього нервовий зрив - направте до лікарні. Начальник пообіцяв, що так і буде".

Наступні дві доби, 30 червня і 1 липня, мама і дружина Лукаша практично не виходили з кабінету Гребінківського військового комісара Михайла Холодова. Той співчував родині і намагався допомогти хлопцю, про якого знав тільки хороше. З частини воєнкома повідомили, що солдат Лукаш поводиться неадекватно, і ввечері 30 червня його у супроводі командира взводу направили на обстеження в найближчий медичний заклад - у м Краматорськ.

На наступний ранок взводний сам набрав Любу і вилаяв: "Ваш чоловік і фізично, і психічно здоровий, а косить під дурника. Буде за це відповідати".

Після лікарні Лукаш надіслав дружині ще кілька смс-ок. Писав, що йому дали ліки, від яких хилить на сон, а засипати боїться.

Остання смс-ка прийшла на наступний день - 1 липня, в 15.24: "Кицуня, мені не вижити, все марно". А о 18:05 його не стало.

Остання смс дружині

Про смерть Євгена його мати Тетяна Федорівна Лукаш дізналася від командира батареї.

"Лукаш Тетяна Федорівна? Я командир батареї. У мене для вас погана новина. Вашого сина немає в живих. Він застрелився". Я кричу: "Як? Що?!." Подробиць не знаю ", - говорить підполковник. Але я вам дам номер телефону молодшого лейтенанта Антона. К., він командир взводу, звертайтеся до нього. І назвав прізвище начальника, який не раз говорив з Любою по телефону за ці дні. Того, якого Женя звинуватив у своїй смерті ".

Повідомлення, в якому солдат назвав кривдників. Менш ніж за 2 доби його не стало

Взводний К. і солдат П. (чиї прізвища були в першій смс-ці) виявилися останніми, хто бачив Лукаша живим. Вони ж - і головні свідки самогубства.

Разом з тілом Євгена родичам віддали його речі. Близьких шокував не тільки вигляд тіла, але й ще той факт, що в телефоні виявилося стертим все смс-листування та контакти.

Тепер Люба і трирічний син покійного Коля ледве зводять кінці з кінцями. Після смерті свого батька Євген був опорою для матері, своєї дружини і дитини.

"Над чоловіком перед смертю познущалися", - вважає вдова Люба

"В акті записано, що їх в наметі ( в базовому таборі - Ред. ) було троє - К., П. і син, - каже мати загиблого Тетяна Федорівна Лукаш. - Я не вірю, що це збіг - люди, чиї прізвища називав син, виявилися товаришами по службі, які були з ним перед смертю. Женя попереджав, що його вб'ють".

Про те, що кримінальна справа за фактом доведення солдата до самогубства все-таки існує, мама загиблого дізналася через кілька місяців. Щоб домогтися відповіді, їй довелося відправити лист самому Верховному головнокомандувачу Петру Порошенко.

Десь у військовій прокуратурі кримінальна справа про доведення до самогубства припадає пилом досі.

Читайте: У Вінницькій області покінчив із собою 21-річний воїн АТО - ЗМІ

Слідчий з Олександрівського району Донецької області, який виїжджав на місце скоєння самогубства, розповів "Обозревателю", що не помітив слідів катувань на тілі, а огляд судмедекспертом чомусь не проводився.

"Неузгодженостей в товстій пачці офіційних паперів, накопичених сім'єю за півроку, занадто багато, - каже Валерія Вершиніна, юрист "Товариства ветеранів АТО", яка розбиралася в деталях заплутаній історії. - Під питанням навіть сам механізм скоєння самогубства. В одному місці йдеться: Лукаш вистрілив зі свого автомата, сидячи в наметі. В іншому вказано - Лукаш став неадекватно себе вести, і тому автомат у нього відібрали, але він вихопив його у когось і вистрілив собі в підборіддя".

Разом з тим Вершиніна не ставить під сумнів факт самогубства, але вважає, що слідство халатно поставилося до розслідування його мотивів.

"Хлопець міг бути не в собі. І в цій ситуації військова частина була зобов'язана забрати у нього зброю. Але згідно військового квитка, автомат у Лукаша ніхто не забирав. Друге питання: порізи, побої, рани - звідки вони? З матеріалів випливає, що версія про те, як він убив себе - виникла зі слів 2 людей, на яких перед смертю вказував покійний. А чому слідчий не допитав тих лікарів, які напередодні обстежили Лукаша? Я не впевнена в психічному здоров'ї загиблого. Воно могло бути таким, що він подумував про суїцид, але очевидно й те, що обставини, супутні самогубству, ретельно приховуються. Слідчий навіть не запросив у оператора роздруківку дзвінків і смс-повідомлень, а родині передали порожній телефон. Дивно, що людина перед самогубством почистила телефон, але не залишила передсмертної записки ".

Вдова і син загиблого Євгена Лукаша залишилися без допомоги держави

Для юриста очевидно, що прокуратура гальмує процес розслідування. Прокурорські працівники просто міняють місцями слова в реченнях, щоб нові відписки трохи відрізнялися від попередніх...

Валерія Вершиніна вже стикалася з випадками, коли убитого в зоні АТО видавали за самогубця або померлого з якоїсь іншої причини, не пов'язаної з бойовими діями.

У схожій ситуації опинилася і сім'я 25-річного бійця Артема Рудника, який теж загинув у липні в зоні бойових дій і був оголошений самогубцем.

Читайте: У зоні АТО майор застрелив капітана, а потім наклав на себе руки

"Самогубства бути не могло, це не та людина, яка б так вчинила - він чекав дитину, дуже радів цьому, йому було заради кого жити", - каже молода вдова Оксана з Чернігівщини, яка на 8 місяці вагітності залишилася без чоловіка.

Проблема і в тому, що сім'ї мобілізованих, які наклали на себе руки в зоні АТО, повністю незахищені державою. Вони не можуть розраховувати на отримання матеріальної компенсації і пільг, передбачених за законом для вдів і сиріт полеглих воїнів. Правозахисники вважають це неправильним.

"Обозреватель" готовий надати правоохоронним органам всю наявну в нас інформацію у справі про доведення до самогубства Євгена Лукаша.