Як адвокат ментів уму-розуму вчив

Про взаємної неприязні правоохоронців і адвокатів складають мало не легенди. Причому, підсумок цих історій, як правило, один - як б не намагалися захисники апелювати до норм закону, гору бере груба сила. Але нещодавній випадок, що стався в Солом'янському районі, свідчить якраз про протилежне ...

Відео дня

Травневого ранку в квартирі адвоката Сергія Рояк пролунав телефонний дзвінок. "Допоможіть, в наш будинок ломиться міліція!", - Голос на іншому кінці дроту був схвильованим і належав жінці, з якою у Сергія Борисовича був укладений договір про надання їй юридичної допомоги. Зрозуміло, він тут же виїхав за добре знайомою адресою.

Прибувши на місце, захисник застав типову в подібних випадках картину: троє співробітників силового відомства юрмилися у передпокої його підзахисної Сафоновою. Очолювала "штурмову групу" пані Садова грізно розмахувала якоїсь бумаженцію: у них, мовляв, на руках постанову суду на право проведення обшуку.

- Можна поглянути на сей документ, - попросив адвокат. Отримавши бланк з рук напористою офіцерші, прочитав: "Провести обшук у Сафонової Олени Олександрівни" ...

- Дозвольте, але ж тут нічого не сказано про саму квартиру, - неодмінно вимовив він. - Відповідно до цієї постанови, ви можете обшукати лише громадянку Сафонову, але ніяк не її квартиру.

Злегка спантеличені опера тут же сваялі і сунули під ніс допитливому юристу испрашиваемую їм довіреність. Тепер уже на обшук житла. Бери, мовляв, коль ти такий законник.

- Однак тут нічого не сказано про те, що слідчий довірив проводити обшук саме вам, - послідувала незворушний відповідь. - А коли так, то і права на подібні дії у вас немає ... - І щоб служиві глибше усвідомили, що закон не має права порушувати ніхто, навіть правоохоронці, адвокат голосно і виразно зачитав ним статті з Конституції, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів про відповідальність за порушення недоторканності житла, порядок проведення обшуку, а також про право громадян на необхідну оборону ...

Велика кількість інформації кілька переклинило вже неабияк втомлених правоохоронців. Втім, ненадовго. Рішуча пані Сафонова дала команду брати квартиру штурмом. "Тоді, - пише в своїй пояснювальній адвокат, - перешкоджаючи чиним беззаконню, я особисто застосував силу до нападникам і відірвав гудзик з піджака одного з міліціонерів". Завдяки рішучому протидії хлопці і жінка з органів так і не змогли потрапити в квартиру. Тоді було викликано підкріплення - два автоматники. Правда, одягнені в бронежилети хлопці виявилися обачнішими своїх колег. Зрозумівши, що їх примушують застосувати силу до адвоката, спасували: розбирайтеся, мовляв, самі.

До того часу на підмогу колегам прибув слідчий прокуратури Солом'янського району В. Мінєєв. Следак відразу взяв ініціативу в свої руки.

- Що ми тут з ним возимося, братва! - Енергійно скомандував він. - Адвоката - до райвідділу. А мені на стіл - рапорт про його непокору при вашому виконанні.

Наказ начальника - закон для підлеглого. Браві хлопці хвацько скрутили норовливого юриста і буквально винесли його з квартири. Через кілька хвилин Сергій Борисович уже був посаджу на нари.

Вражає повна впевненість служивих у своїй безкарності. А ще - неприкритий цинізм у їхніх діях. Адже важко припустити, що дипломовані юристи не відали про те, що за законом надягати адвокату наручники не має права ніхто. І що кримінальна справа проти нього може бути порушена лише генпрокурором, його заступниками та ще прокурором Києва. І ніким більше. Та й то лише в тому випадку, якщо інкриміноване адвокату злочин не пов'язаний з наданням їм юридичної допомоги громадянам. Знали, звичайно. Але видать звикли, що закон - це не що інше, як вони самі ...

Майже добу провів Сергій Рояк в камері. Треба думати, щоб став поступливішими. А потім його доставили до суду. Реакція судді була миттєвою - "негайно зв | льніті Рояк з-п | д варти" ...

Пам'ятаєте, як там у класика: німа сцена. Менти знехотя звільнили "лиходія", не забувши проте попередити, що, мовляв, ми ще подивимося ...

Слід зазначити, що ніколи раніше в Україні не було відмічено випадків настільки грубого нехтування правоохоронцями Закону про адвокатуру. Чи не кидали адвокатів у камеру навіть в період найбільшого розгулу міліцейського терору. Не хочеться вірити, що нині, вже при новому керівництві, подібна практика стане нормою. До речі, за статистикою, кожному сьомому громадянину України доводилося стикатися з ментівським свавіллям. При цьому лише третина оброблялися "легким переляком". Так і хочеться запитати: "На кого працюєш, рідна міліція?".

Наталія Кружилина, Микола Михальченко, "ВВ"