УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Людмила Супрун: "Уряд перебувало в стані похмільного синдрому, коли приймав рішення по газу"

702
Людмила Супрун: 'Уряд перебувало в стані похмільного синдрому, коли приймав рішення по газу'

Людмила Супрун - жінка, яка знає все про наших грошах, оскільки виконує обов'язки керівника парламентського бюджетного комітету і складає фінансовий план України на рік. Людмила Павлівна запевняє, що ніяких кризових явищ типу цукрового або бензинового шоку українцям цього року переживати не доведеться, оскільки бюджет-2006 має серйозний запас міцності - завдяки зусиллям профі з комітету ВР. Це дає можливість Супрун та її партійної команді сказати, що вони "знають, як" зробити економіку народної, підвищити пенсії та соціальні виплати, зменшити енергетичні витрати.

Передвиборна програма блоку НДП була презентована виборцям. Вона передбачає, насамперед, формування прозорої та відповідальної влади: фракція народних демократів обіцяє двічі на рік звітувати перед виборцями про те, що зроблено в інтересах народу. Сама програма гарантує підтримку середнього і дрібного бізнесу, створення ефективної системи оподаткування надприбутків, формування прозорої та відповідальної влади, в тому числі сильного парламенту і коаліційного уряду, проведення судової реформи, реалізацію системи постійного громадського контролю влади і дієвого механізму боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Одним з основних завдань свого блоку Супрун бачить повернення довіри громадян до своєї країни, до своєї влади, а також надання народу України можливості "відчути, що його очікує стабільне майбутнє". Людмила Павлівна стала жінкою-лідером нового покоління, "потіснивши" знайомих вже всім Наталію Вітренко та Юлію Тимошенко. Вона та її блок здатні скласти конкуренцію цим політичним представницям та їх партіям, вивівши політику на новий рівень - моральності та порядку. За словами лідера блоку народно-демократичних партій саме ці дві якості є для людей стимулом до голосування 26 березня 2006 року. "Українці повинні не вибирати з двох зол менше, а віддати перевагу тим, хто здатний гарантувати стабільність України", - впевнена "дама з портфелем". На її думку, блок НДП повинен зібрати значну кількість голосів, оскільки занадто сильно розчарування і "помаранчевими", і "біло-блакитними" в суспільстві. Поки ж Людмила Павлівна "відзвітувала" в інтерв'ю "КТ" про своє бачення найактуальніших проблем. Людмила Павлівна, чим викликана відставка уряду, яке отримало бюджет-2006? І чому такою була реакція Юрія Єханурова, який сказав, що депутати звільнили уряд під впливом випитого на різдвяні свята алкоголю ... - Мені здається, що саме уряд перебував в стані похмільного синдрому, коли брало такі рішення по газу і робило подібні заяви. Хочу нагадати, що загроза відставки уряду Єханурова реально існувала ще в 2005 році, і тільки прийняття парламентом бюджету 25 грудня врятувало його від "звільнення". До речі, зізнаюся, що в той час я отримувала достатньо багато жорстких загроз як глава бюджетного комітету ВР: деяким колегам дуже не хотілося, щоб бюджет був прийнятий. Я ж як професіонал прекрасно знала, що очікує країну в разі неприйняття бюджету. Хлібний, м'ясну, цукрову і урядову кризи, разом узяті, здалися б просто "квіточками". Іншими словами, відсутність чіткого фінансового плану призвело б до фінансової вакханалії. Я пишаюся цим бюджетом, тому що це - бюджет розвитку. Крім того, він доводить гроші з державної скарбниці до безпосереднього споживача державних послуг - до населення. Нам вдалося ліквідувати за багатьма напрямками, і особливо по АПК, систему залежності виробника від свавілля чиновників. У бюджеті-2006 також закладено й антиінфляційні механізми, які, до речі, Кабмін навіть не передбачив. Я впевнена, що якщо основний фінансовий документ країни буде точно виконуватися, то цукрова криза цього року Україні не загрожує ... І все-таки, що спровокувало відставку КМ в перший робочий день парламенту? - Стала публічної інформація про підписання угоди між Україною і Росією, повністю порушує закони нашої країни. А на питання, як діяти в складній ситуації, є один простий відповідь: поступай по закону. Мало бути патріотом і прихильником національної ідеї, необхідно ще бути і професіоналом. Для юристів дії кабмінівських чиновників під час "газових" переговорів просто стали шоком. У ратифікованій угоді між Україною і Росією чітко записано, що право приймати участь в договорі за міждержавними поставкам мають лише два суб'єкти: НАК "Нафтогаз України" і РАО "Газпром", ніяких третіх осіб. Ще один момент: якби сторони захотіли змінити договір (тобто внести поправки в закон, цей договір підтверджуючий), то вони зобов'язані повідомити про це за 4 роки до закінчення терміну дії цього договору, а не за місяць чи за кілька днів. Протоколом про наміри змінити закон не можна. Це ж повний правовий нігілізм! Тому ні в якому разі дана угода реалізовано бути не може. І до Стокгольмського суду не треба подавати звернення, як пропонують деякі політики, це ще один прояв некомпетентності. Ця угода найкраще вивісити в редакції гумористичного журналу. І якщо зараз Росія ставить питання про зміну ціни, то це можна буде реалізувати тільки в 2009 році. І Російська Федерація має право це зробити, але повинні бути дотримані умови, і, крім того, ринкові відносини мають торкнутися не тільки Україну, але й Росію. У цьому випадку вартість транзиту російського газу до Європи через територію України має бути розрахована за європейськими нормативами, за ціною $ 4,2 за тисячу кубометрів, а не за ціною $ 1,6. Інакше це все одно неначебто ви пішли в магазин і купили там хліб не за 2 гривні, а за 10. Хто назве дбайливим такого господаря? А як ви оцінюєте у зв'язку з цим позицію Володимира Путіна? - Як блискучий газовий "бліцкриг". Якби я була росіянкою, то бурхливо аплодувала б Володимиру Володимировичу. Російський "Газпром" отримав ставку за транзит газу в три рази нижче в порівнянні з європейською, виставив для України максимальні ціни на газ, в розпал ажіотажу збільшив обсяги поставок газу для Європи на 15% і таким чином заробив для своєї країни $ 3,5 млрд. Є ще один фактор: Європа виявилася абсолютно неготовою до такого повороту подій. Не визнавши Україну потенційним учасником ЄС, але прийнявши Болгарію і Румунію, вона першою страждає від подібного вибору - Україна була б більш кращим партнером. Зверніть увагу і на такий аспект: Росія відпускає газ по $ 40 за тисячу кубометрів для своїх промислових підприємств і для громадян. Тільки в 2009 році ця ціна зросте до $ 60 за тисячу кубометрів. А для українського металургійного комбінату ціна за газ вже зараз може бути $ 230. Що це означає? Те, що Україна ніколи не буде мати можливість конкурентно працювати на металургійному, машинобудівному, трубному ринках. Тому, може, сьогодні для України, для її майбутнього вигідніше працювати в ЄЕП і конкурувати з Європою? Я вважаю, що економічно це було б виправдано. Тоді наступним етапом були б переговори між ЄЕП і ЄС як між рівноцінними, рівноправними партнерами. Але чому ж уряд, знаючи все це, продовжувало так поводитися? - Тому що переоцінило свої політичні сили і недооцінив законодавчу владу. Парламент не можна ігнорувати. А як тоді пояснити, що представники вашого блоку народно-демократичних партій не підтримали відставку уряду? - З одного боку, відставка Кабміну Єханурова була б справедливою, вони цього заслуговують. Як сказала Мадлен Олбрайт: "Ви повинні піти добровільно і негайно, або ви будете відправлені у відставку примусово, але теж негайно". В уряду був вибір: знаючи, яке ставлення суспільства до його дій в "газовому питанні", Єхануров, звільнивши Плачкова та Івченка за грубі помилки, повинен був поміняти учасників переговорного процесу. Ось тоді б Кабмін отримав шанс нормально працювати далі, формувати кадрову політику, впливати на прийняття державних рішень. На сьогоднішній день в уряду немає підтримки у ВР, прихильників кабінету Єханурова в парламенті меншість. Все-таки уряд є і політичним органом, і одночасно уособлює виконавчу владу, керує економікою. Так от, виконавчими функціями вони займаються абияк, а політичними взагалі не займаються. Ще раз хочу підкреслити: хто б і як би не ставився до парламенту, але це єдина демократична структура, здатна утримувати баланс у суспільстві. І вибори президента це чітко показали: тільки завдяки парламенту вдалося вийти з політичної колізії і, що більш важливо, обійтися без кровопролиття. З іншого боку, блок НДП не підтримав ініціативу про відставку уряду, бо ми розуміємо: відставка КМ - це колапс для країни, особливо в умовах бездарної і куцою конституційної реформи. З відставкою уряду України потрапляє в "конституційну пастку": немає нікого, хто міг би призначити навіть виконуючих обов'язки. У Президента вже немає такого права, а у ВР ще немає. Що в результаті? Політичний колапс у виконавчій владі, який може призвести до колапсу в економіці. А це - передвиборча програма не нашої політичної сили. Наше завдання - сформулювати для економіки України максимально сприятливі законодавчі правила і зробити її конкурентоспроможною, щоб люди відчували себе захищеними. Так що коли виникло питання про відставку Кабміну, позиція блоку НДП була такою: покарати тих, хто допустив помилки в "газових" переговорах, але зберегти уряд. Зараз же звільнений Кабмін не зможе вести повноцінні переговори з жодного питання, що стосується життя країни. Тобто, виходячи з інтересів України, відправляти уряд у відставку було недоцільно. Більш того, після 1 січня стало очевидним, що конституційна реформа - це не вихід, а глухий кут. Конституція була грубо "згвалтована". Тому завдання нашої політичної сили - створити новий Основний Закон для України. Це передбачає не тільки зміну системи влади. Адже Конституція 1996 року була продуктом компромісу між комуністами і націонал-патріотами. Зараз же ця Конституція не відображає ситуації в Україні, вона розбалансувала і політикум. Ні для кого не секрет, що політична реформа була задумана як метод збереження колишнього президента України як головної діючої особи країни. А що ж сталося в момент прийняття конституційної реформи? Накладення двох протилежних інтересів: з одного боку, комусь дуже хотілося перемогти на виборах президента і прибрати Леоніда Кучму, з іншого - ввести пропорційну виборчу систему, щоб спробувати задовольнити тимчасові потреби двох протиборчих сторін. Так в якому статусі сьогодні існує кабінет Юрія Єханурова? Сам він стверджує, що є повноцінним прем'єром, без всякої приставки "в. О.". Президент назвав рішення ВР неконституційним, а парламент "присвоїв" урядовим чиновникам статус тимчасових правителів ... - Я думаю, що єдиний правильний варіант - постанова парламенту. У ньому визначено статус членів Кабміну - виконуючі обов'язки. Це раніше прем'єр мав подавати Президентові заяву про відставку. Зараз, оскільки в цій частині політична реформа вступила в дію, такої заяви подавати не треба - з моменту прийняття парламентом рішення члени КМ вважаються звільненими. А приймати рішення про призначення нових членів уряду буде Верховна Рада після парламентських виборів. Проте, Президент заявив про своє бажання оскаржити рішення парламенту в Конституційному суді, якого немає ... - Так, це матиме "великий успіх" - звертатися до неіснуючого судовому органу . Причому, що найцікавіше: свого часу саме "нашоукраїнці" блокували трибуну ВР, не давали можливості провести засідання щодо призначення членів Конституційного суду. І тепер відсутність дієздатного КС вдарило по інтересам самого Ющенка і його команди. Але найголовніше - це б'є і по громадянам України, які не можуть відстояти свої законні права в Конституційному суді. "Наша Україна" вже запропонувала Ющенку ввести пряме президентське правління до виборів. Це реально? - Знаєте, це мені нагадує анекдот про людину, яка приходить до книгарні і запитує, чи є в продажу книга "Чоловік - володар жінок", на що продавщиця відповідає: "Відділ фантастики - навпроти". Пропозиція Миколи Катеринчука - це з області фантастики. Тому що закон не передбачає введення прямого президентського правління. Треба читати Конституцію України, а не інших країн. Але ж це говорить юрист Катеринчук, той самий, який відстояв інтереси Ющенка у Верховному суді в 2004-м ... - Передвиборчий процес так захопив окремих людей, що здоровому глузду місця не залишилося. Розрахунок зроблений на те, що громадяни України не читають Конституцію і багато чого можуть прийняти на віру. Насправді ніякого прямого президентського правління в Україні бути не може. Хоча не виключено, що Микола Дмитрович хоче зробити з Ющенка "Кучму-3". Тому що тільки Леонід Данилович міг вводити пряме президентське правління в Ялті чи Одесі через своїх представників - замість законно обраних мерів. Мені здається, ці спроби копіювати колишнього лідера говорять лише про те, як важко стати справжнім, демократичним президентом, ориентирующимся тільки на закон, навіть якщо він йому не надто подобається. Перша реакція Єханурова на відставку була схожого характеру: він заявив, що "звільнення" його не лякає, мовляв, це допоможе виграти вибори-2006, оскільки скривджених в Україні люблять ... - Прем'єр не має права ставитися до своєї роботи легковесно. Відставка кабінету Єханурова, безумовно, знизила рейтинг довіри до провладному блоку "Наша Україна", особливо в умовах зростання цін на продукти, коли відчутно зменшуються доходи населення через інфляцію. Наскільки доведеться коригувати бюджет у зв'язку з непрофесійними діями уряду? - Приймаючи бюджет- 2006, ми заклали запас міцності у розмірі 4 млрд. гривень. Хоча на мої звернення в Кабмін щодо ціни на газ відповідь була завжди одна: ціна не зміниться. У разі нестачі коштів можуть бути скорочені програми розвитку, без шкоди для соціальних виплат. Ніколи ми не дозволимо скоротити ті витрати, які є соціально захищеними! Але ж це змінить характер документа: з бюджету розвитку він перетвориться на бюджет проїдання - на той же газ? - На сьогодні змінити ціну на газ не в змозі ніхто, якщо тільки уряд добровільно "не засуне голову в це ярмо". Це неможливо з однієї простої причини: газ проходить по території України, і Росія не буде порушувати договорів з ЄС, оскільки це загрожує для неї величезними штрафними санкціями. Ми ж газ у Росії не купували. Україна, транспортуючи газ, згідно з угодою, може вилучати той обсяг газу, який встановлений в якості плати за транзит. Якщо це комусь не подобається, він може звертатися до Стокгольмського суду і там відстоювати свої позиції. Але я вважаю, що на цьому етапі такий сценарій неможливий. Закони ратифіковані парламентами України та Росії, так що ніякий міжнародний суд не стане втручатися в цей процес. Є і ще одна деталь: у підписаному урядом угоді мається цікаве умова - протягом місяця потрібно підписати документ про створення спільного підприємства. До речі, це заборонено законом, що визначає статус НАК "Нафтогаз України". Нагадаю, "Нафтогаз" має право створювати тільки дочірні підприємства. І ще одне: у договорі був обумовлений термін дії нової ринкової ціни на газ - не менше півроку. Справа в тому, що в травні-червні новий парламент сформує новий уряд, під яке і закладена ця "цінова бомба". Тобто якщо партія влади програє вибори у ВР, то "міна уповільненої дії" вже зрикошетить по нової влади. Схоже, вже зараз "Наша Україна" сумнівається в своїй перемозі, і таким чином намагається "насолити" новому уряду. Але на самій-то справі "газова бомба" закладена не під суперників "помаранчевої" команди, а під Україну. Чи може скластися патова ситуація, коли парламент буде в піку уряду здійснювати якісь дії, а уряд взагалі перестане "на роботу" в парламент ходити? Як це відіб'ється на виборах? - Я вважаю, що Україна знайде демократичний шлях виходу з кризи. Уряду приходять і йдуть, а люди-то залишаються. І вони через дев'ять з половиною тижнів будуть робити свій вибір: кому довірити Україну. Я впевнена, що в підсумку фаворитами не опиняться ні "помаранчеві", ні "біло-блакитні" сили. Ні в однієї з партій немає підтримки більшості суспільства, які б відсотки їм ні малювали соціологи. А це означає, що як мінімум 50% громадян України бачать, до чого призвели дії і старої влади, і нової команди, і не вірять ні тим, ні іншим. Швидше за все, вони будуть вибирати між партіями, які представлені незаангажованими політиками, регіональними лідерами. Це і буде основною несподіванкою виборів-2006. Чи згодні ви з тим, що сьогодні в парламенті сформувалося прокучмівська більшість, як висловився той же Катеринчук? - Це він каже про своїх колишніх, найвідданіших прихильників. Взагалі, тема зради в політиці сьогодні є ключовою. Якщо політик переступає через моральні принципи, то втрачає авторитет. І люди це бачать: хто зрадив один раз, другий раз зробить це з легкістю, майже за звичкою. Це - як наркотична залежність. Або еротична.