Ватажок "ДНР" "виконав" свою загрозу. Щоправда, дуже запізнився
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У вівторок ідея Кремля про створення "Новоросії" отримала нове життя. Ватажок "ДНР" Олександр Захарченко зібрав в гурток навколо себе новоявлених "володарів" та із заїканням прочитав з папірця заяву про "заміну" України новою державою "Малоросія".
Вникнути в сенс туманних заяв проспиртованого "гуманітарної" горілкою ватажка терористів вдається не завжди, але тут суть ідеї можна описати всього в декількох реченнях. Вся територія України (крім Криму) входить до складу "Малоросії", столицею стає Донецьк, Києву залишаються музеї і пам'ятники, а виборів не буде найближчі три роки.
Родзинка - прапор Богдана Хмельницького, під яким нове "держава" рухатиметься у бік свого безнадійно світлого майбутнього. Крім того, Захарченко оголосив ще цілий список "хотелок", над якими цивілізований світ міг лише поржати. Що, зокрема, і сталося.
Однак якщо зазирнути в недалеке минуле, то стає ясно, що колишній торговець курятиною лише виконав обіцянку, дану на початку цієї весни - покінчити з Україною. Просто Україна цього чомусь не помітила.
"Україні залишилося 60 днів"
Захарченко вангує далеко не в перший раз. Так, 2 березня, він заявив про те, що Україна як держава перестане існувати через два місяці. Максимум.
Виходило, що на початку травня країну мав накрити колосальний триндець, все населення повинно було опинитися за межею виживання, а окуповані території Донбасу повинні були в цьому бардаку стати єдиним оазисом стабільності.
Читайте: Проект "Малоросія": в МВС озвучили головне підгрунтя заяви "собачки Захарченко"
"Зараз пішов відлік. Кожен день - це той цвях, який вбивається в кришку труни країни, яка називалася раніше Україна. Максимум 60 днів - і держава практично перестане існувати", - помріяв тоді Захарченко.
Виходило, що час X мав настати в розпал травневих свят, коли українці традиційно відпочивають і смажать шашлики. Але ж не зрослося. Пройшли травневі, настало літо, а кінець Україні все не настає. Тоді мабуть розчарований ватажок "ДНР" вирішив, що час брати ситуацію в свої липкі руки і оголосив про те, що Україна закінчилася. Прийшла "Малоросія". Тільки й того.
В "ДНР" навіть не полінувалися намалювати карту нової недодержави
І що далі?
Зрозуміло, що ставитися до маячні Захарченка серйозно можуть лише персонажі на зразок Захара Прілепіна або Сергія Маркова. Та й то, за хороші гроші. Але багато в Україні все одно сприйняли заяви ватажка "ДНР" з тривогою. Мовляв, всі ці розмови про "Малоросію" лише здаються на перший погляд маячнею, а насправді це черговий хитрий план Путіна, Суркова або ще чорт знає якого російського ляльковода, який вирішив перевірити Україну і Захід на міцність.
Читайте: "Кого провокує Захарченко?" Соцмережі розбурхало створення "Малоросії"
Можливо, численні експерти, які висловлюють свої побоювання з цього приводу, дійсно праві. Однак судячи з офіційної реакції Кремля і відразу декількох інсайдів в ЗМІ, для російської верхівки подібний пасаж Захарченка теж став повною несподіванкою. До того ж, миттєва і однозначна реакція "ЛНР" свідчить про те, що "Малоросія" - особистий проект ватажка "ДНР" і декількох його наближених. Наприклад, російського письменника Захара Прілепіна, який активно включився в гру, переконуючи прокремлівських журналістів в перспективах новоявленої "держави".
Зрозуміло, що міжнародні структури ніколи не визнають "Малоросію", як не визнали "ДНР / ЛНР". Теоретично, це могла б зробити Росія, проте це буде означати гарантоване введення нових санкцій з боку Заходу, що навряд чи потрібно Путіну перед президентськими виборами 2018 року. Так, їх результат в РФ вирішений задовго до початку, але навіщо давати росіянам зайвий привід для хвилювань. Адже за планом чергова коронація царя повинна пройти без сучка і задирки, а небезпечні рішення краще приймати після, коли населення вже поставить галочки навпроти потрібного прізвища.
Тому готовий побитися об заклад, що відповідальні товариші з однієї трибуквеної структури вже нагадали Захарченку, де його місце за столом. А про "нову державу" забудуть приблизно через тиждень. Якщо не раніше.