Опер, що знаходиться під слідством за тортури, усередині "трудиться" в міліції

Глухівський міськрайонний суд закінчив розгляд кримінальної справи, порушеної стосовно оперуповноваженого карного розшуку Шосткинського міськвідділу міліції.

Примітно, що злочин, в якому його визнали винним, старший лейтенант міліції скоїв у 2006 році, через 20 днів після свого призначення на цю посаду. І незважаючи на кримінальну справу за перевищення службових повноважень, що виражалося в тому, що міліціонер катував свідка, всі ці чотири роки він продовжував боротися зі злочинністю на своєму посту.

Як встановило досудове і судове слідство, вранці 28 вересня 2006 співробітники Шосткинської міліції доставили до райвідділу свідка у справі про вбивство. Воно сталося 4 вересня. Правоохоронці встановили підозрюваного і вирішили переопроса мешканців будинку, де жив убитий. До речі, йдеться про вбивство тренера з Шостки, в якому звинувачують місцевого жителя Олександра Воскобойника. Це справа досі розглядається судами різних інстанцій, оскільки точної відповіді на питання про винність Воскобойника досі немає. Загалом, не дивно, що правоохоронці всіляко хотіли отримати потрібні їм свідчення. Можливо, не останню роль зіграло і те, що мати свідка - директор Шосткинської ТРК "Акцент" і редактор місцевої газети Ірина Коваленко. Сама жінка порахувала, що сталося з її сином якраз відповіддю на критичні матеріали журналістів.

Вчотирьох міліціонери піддали свідка справжнім тортурам - били ногами, викручували хребет, впираючись у нього коліном, впливали на больові точки, завдали кілька ударів по вухах, які, як пізніше з'ясувалося, розірвали барабанну перетинку. У стані напівнепритомності сина директора ТРК змусили підписати свідчення. Потім його відпустили, і він повідомив про подію. Незважаючи на отримані ним травми, крики з кабінету, закривавлене обличчя вийшов звідти допитуваного, яке бачили свідки, Шосткінська прокуратура відмовляла у порушенні кримінальної справи стосовно правоохоронців до тих пір, поки мати потерпілого не звернулася до Генеральної прокуратури та до народних депутатів України. Після цього справа все-таки порушили. На даний момент один з учасників побиття перебуває в розшуку, один засуджений, долю третього - який проявив неабиякі знання в області больових точок - якраз і розглянув суд.

Винним оперуповноважений себе не визнав - за його словами, він під час побиття взагалі не був у райвідділі, а займався доставкою інших свідків. На думку правоохоронця, свідок обмовив його і інших міліціонерів, щоб помститися, - адже підозрюваний у вбивстві був його другом. Але у суду склалося інша думка. Свідки бачили, в якому стані допитуваного вивели з кабінету, чули його крики, а потерпілий дуже чітко продемонстрував, як йому наносилися тілесні ушкодження. Медекспертиза підтвердила його слова. Тому, незважаючи на свідчення колег підсудного, які намагалися його вигородити, суд визнав його винним. Але оскільки так і не визнав свою провину і не розкаявся у скоєному міліціонер має неповнолітню дитину, а тяжких наслідків від його дій не настало, правоохоронця засудили до позбавлення волі умовно і заборонили йому працювати в міліції протягом трьох років. Також за рішенням суду він повинен відшкодувати потерпілому три тисячі гривень моральної шкоди. Загалом, повне торжество справедливості ...