Анатолій Кінах: "Я знаю, що розколу немає"
- Анатолій Кирилович, чому, на ваш погляд, викликані все частіше виникають останнім часом гострі проблеми у взаєминах української влади і російського бізнесу?
- Я думаю, що найближчим часом ми зможемо врегулювати основні спірні питання. Величезний крок в цьому напрямку був зроблений, коли на рівні президентів України і Росії була створена міждержавна комісія зі співробітництва. Я впевнений, що у Віктора Ющенка і Володимира Путіна вистачить мудрості і витримки, щоб, не руйнуючи те, що вже було створено, спираючись на взаємну довіру, нарощувати співпрацю.
- Але російські бізнесмени, з якими ви зустрічалися днями в Москві, висловлювали стурбованість щодо своїх українських проектів?
- Я брав участь у засіданні економічної ради СНД і дійсно розмовляв з багатьма представниками великого російського бізнесу. Я ще раз підкреслив, що Україна розвивається як правова демократична держава. Це означає, що влада чітко дотримується принципів верховенства права, захисту інтересів інвесторів, створення безпечних умов для бізнесу та рівноправної конкуренції.
Ми обговорили масу цікавих напрямків, за якими можуть бути реалізовані спільні проекти. Зокрема, можна говорити про створення промислово-фінансових груп, транснаціональних компаній в енергетичному секторі, у сфері транзиту і транспортування вантажів, машино-та авіабудуванні, аграрному та гірничо-металургійному комплексах ...
- Чи означає це, що Україна готова до співпраці в рамках Єдиного економічного простору (ЄЕП)?
- Позиція нашої країни не змінилася: ми будемо брати участь у формуванні ЄЕП у рамках, визначених Конституцією України. Це неодноразово підтверджували і президент, і уряд. ЄЕП, на наш погляд, є унікальною можливістю зняти штучні бар'єри в таких сферах, як переміщення робочої сили, товарів, капіталів. До цього прагне весь цивілізований світ, на цих принципах будується Євросоюз.
- До наступного, київського засідання Групи високого рівня зі створення ЄЕП ??українська сторона готова буде підтримати всі проекти угод або як і раніше тільки ту частину, яка стосується створення зони вільної торгівлі?
- Дуже важливо, щоб ми, створюючи нове об'єднання, не повторили сумний досвід СНД, в рамках якого підписувалися сотні угод. Але переважна більшість з них ніколи не виконувалося, принаймні в повному обсязі. Тому ЄЕП потрібно відразу наповнити реальним економічним змістом. Ми вважаємо, що перший етап повинен стати своєрідним тестом на перевірку щирості держав - учасниць ЄЕП. Йдеться якраз про створення зони вільної торгівлі. Україна готова це зробити з 1 липня. Сподіваємося, що наші партнери погодяться з такою пропозицією.
Далі, враховуючи, що учасники ЄЕП оголосили про свій намір вступити до СОТ, можна вийти на більш глибокий рівень інтеграції. Починаючи від створення регіональних митних союзів і закінчуючи повною синхронізацією дій, спираючись на вимоги СОТ і принципи ЄС. Цей етап цілком реалізуємо за наявності політичної волі у лідерів "четвірки". Головне - відразу ж формувати відносини на рівноправній і взаємовигідній основі.
- Ви в даному випадку висловлюєте позицію уряду?
- Так, це офіційна позиція, яку підтвердив Рада нацбезпеки і оборони України (РНБОУ).
- Але позиція глави РНБОУ часто розходиться з позицією прем'єр-міністра. Яку ж з них вважати більш офіційною?
- Я вважаю дуже позитивним фактом, що при вирішенні найскладніших системних питань (до числа яких відносяться перспективи вступу до СОТ та приєднання до ЄЕП) на рівні держави ведеться дискусія. Це нормально і правильно. Зрештою суперечки призводять до прийняття вивірених рішень. Адже спиратися можна тільки на те, що чинить опір.
- Отже, ви вважаєте, що в команді Віктора Ющенка розколу немає?
- Я знаю, що розколу немає. Те, що журналісти називають розколом, можна віднести до витрат становлення команди. Це вже четвертий склад Кабінету міністрів за останні десять років, в якому я працюю. І можу сказати, що зараз в уряд прийшло багато людей з високими ідеалами і принципами. Важливо, щоб до їх моральним якостям додалося вміння працювати на рівні вищого державного менеджменту. Тільки так можна створити умови для розвитку внутрішньої економіки і для міждержавного співробітництва. Сподіваюся, ми пройдемо це випробування.
- Як, на ваш погляд, може вплинути на атмосферу співпраці так званий чорний список підприємств, в законності приватизації яких сумнівається нова українська влада? До речі, Юлія Тимошенко наполягає, що такого списку не існує, а Віктор Ющенко обіцяє його оприлюднити ...
- Якщо говорити про атмосферу, то я можу гарантувати, що президент і уряд України не допустять, щоб у нашій країні почався переділ власності поза рамками закону. Я дуже жалкую про те, що об'єктивної задачі контролю за виконанням законів у ході приватизації надали елемент нездорової сенсаційності. Було зроблено багато необдуманих заяв щодо кількості та переліку підприємств. Суть же в тому, що держава зобов'язана дотримуватися інтереси суспільства, особливо в такому найважливішому питанні, як приватизація стратегічних підприємств. Зараз мова йде про великі підприємства, щодо історії приватизації яких є питання. Можливо, десь була занижена вартість, в окремих випадках в процесі продажу не дотримувався принцип рівного доступу та ринкової конкуренції, подекуди виникають проблеми з виконанням інвестиційних зобов'язань або погіршуються економічні показники. У всіх цих випадках держава зобов'язана втрутитися в ситуацію. Але ми ні на крок не відійдемо від вимог законодавства: поки суд не скаже своє слово, діє презумпція невинуватості.
- Хіба що потрапив у пресу список з трьох десятків підприємств не завдає шкоди їх ділової репутації?
- Коли ми називаємо приблизну кількість об'єктів, то хочемо підкреслити, що питання стосується не тисяч підприємств, а тільки кількох десятків. До них, підкреслю, немає претензій, а є питання. Ось, наприклад, пройшла перевірка на "Рівнеазоті", і з'ясувалося, що підприємство ефективно працює, виконує всі вимоги законодавства. Які можуть бути питання? Аналогічна ситуація з Миколаївським глиноземним заводом. Вивчили ситуацію - все в порядку.
Ми будемо жорстко протидіяти корупції та порушень законодавства в процесі приватизації. Але при цьому паралельно будемо робити все, щоб захистити права власників і створити сприятливі та безпечні умови для бізнесу. Це в інтересах не тільки бізнесменів, а й уряду.
- Перегляд деяких підсумків приватизації може зачепити інтереси російських інвесторів?
- Національність капіталу в даному випадку не грає ніякої ролі. Перед законом усі рівні, незалежно від прізвища інвестора, симпатій влади, політичних переконань власника. Я останнім часом спілкувався з багатьма російськими бізнесменами, які працюють в машинобудуванні, кольоровій металургії, в нафтопереробному комплексі, у сфері транспортних перевезень. І кожного я запевнив: уряд України будуватиме цивілізований ринок, тому що ми зацікавлені в інвестиціях.
- Всі представники української влади роблять подібні заяви, але розходяться в конкретних планах: Юлія Тимошенко збирається будувати новий нафтопереробний завод (щоб досадити російським власникам вже існуючих НПЗ), ви виступаєте проти ...
- Відносно ринку нафти і нафтопродуктів питання принципове. Ми імпортуємо 80% нафти, в основному з Росії. За останні роки Україна зробила величезний крок вперед, зумівши не тільки наповнити внутрішній ринок, але й перейти до експорту нафтопродуктів. Це означає створення робочих місць, сплату податків до держбюджету. Тому ми зацікавлені в тому, щоб розвивати цю галузь. Але на сьогодні сумарні виробничі потужності всіх нафтопереробних підприємств на території України становлять 50 мільйонів тонн. щорічно, а переробляється тільки 23-25 ??мільйонів тонн. Тобто існуючі потужності використовуються менше ніж наполовину. На мій погляд, немає сенсу вкладати гроші в будівництво нового НПЗ. Найефективніше створити умови для залучення інвестицій у модернізацію працюючих заводів. Останнє дозволило б підвищити глибину переробки нафти до 75-80% і поліпшити якість нафтопродуктів.
- Але прем'єр-міністр бачить основне завдання в тому, щоб зруйнувати монопольне становище російських компаній на ринку?
- Безумовно, потрібно прагнути до того, щоб не було монопольного впливу на ринок окремих компаній, у тому числі й російських. Але досягти цього можна створенням умов для конкуренції. Це тонкий інструментарій. Я радий, що президент розпорядився створити спеціальну робочу групу, до якої увійшли представники уряду, секретаріату президента і нафтопереробних компаній. Надалі ми будемо консультуватися з кожного окремого питання. Сподіваюся, це виключить можливість прийняття рішень, які суперечать законам ринкової економіки.
Дуже важливо, щоб ми вирішували питання енергетичної безпеки, ні в якому разі не застосовуючи так звані силові методи, адміністративні важелі, як це, на жаль, сталося останнім часом. Я не випадково в Москві сказав, що мені незручно за такі спроби вирішувати проблеми на ринку нафтопродуктів кавалерійським наскоком. Я закликав російських бізнесменів проявити витримку, мудрість і не вступати в емоційно-політичні дискусії. Ми ж створюємо всі умови для діалогу влади і бізнесу на основі рівноправного партнерства та взаємної відповідальності. Дуже сподіваюся, що цей урок був корисний для нас всіх - і української, і російської сторони.
Тетяна Івженко