Іноземні ЗМІ пророкують новому главі РПЦ проблеми з Кремлем

Російські та зарубіжні ЗМІ сьогодні велику увагу приділяють обранню нового предстоятеля Російської православної церкви, розмірковуючи про майбутнє РПЦ при патриаршестве 62-річного митрополита Кирила і про перспективи примирення з Римською католицькою церквою. Як повідомляв "Новий Регіон", у вівторок 508 з 702 делегатів Помісного собору віддали свої голоси за кандидатуру Кирила. Другого кандидата в патріархи - митрополита Калузького і Боровського Климента - підтримали 169 учасників собору.

Іноземна преса пише, що з обранням митрополита Кирила на пост глави РПЦ можливо розширяться зусилля з подолання розколу між православ'ям і римським католицизмом, і прогнозує охолодження відносин православної церкви з Кремлем, оскільки новий Патріарх, як очікується, буде проводити курс на незалежність церкви від держави.

Як нагадує лондонська The Times, колишній глава РПЦ Алексій II, який помер у грудні минулого року, неодноразово блокував спроби покійного папи Івана Павла II відвідати Росію і звинувачував Римсько-Католицьку церкву в прозелітизмі. У Кирила ж з Ватиканом склалися хороші відносини; він багато разів зустрічався з нинішнім папою Бенедиктом Шістнадцятим. Після того, як Бенедикт став татом, в одному зі своїх інтерв'ю Кирило заявив, що співпраця "абсолютно необхідно", додавши, що "місце християнських цінностей у світі багато в чому залежатиме від характеру відносин між православними і католиками - у всякому разі, на європейському континенті ", відзначає видання (переклад ІноСмі.Ру). Обрання митрополита Кирила новим Патріархом створює перспективу примирення між Римом і Москвою, вважає видання.

У теж час у відносинах із Заходом Кирил веде себе як затятий російський націоналіст, підтримуючи рішучу політику Кремля у відношенні з США і Європою, що приваблює в ньому Кремль, підкреслює The Times. У 2006 році він критикував західні поняття про права людини як противні православним вченням.

З іншого боку, Кирило налаштований підкреслювати незалежність церкви як суспільної сили від держави. У зв'язку з цим новий патріарх може виявитися незручним для Кремля, зазначає британська газета. Так, Кирило в своїй промові перед Помісним собором дав зрозуміти, що буде створювати нову правову базу, що закріплює невтручання держави у церковні справи і особливі гарантії священнослужителям, додає газета РБК daily. При новому главі РПЦ, на думку експертів, церква буде займати те положення, з яким владі доведеться рахуватися. На думку директора православного притулку "Острів надії" Олександра Огороднікова, за Кирила "церква буде себе позиціонувати і затверджувати як повноправну, авторитетною і сильної громадської сили". Експерт вважає, що практика, що склалася раніше, коли чиновники могли "келійно зателефонувати і про щось попросити церковних діячів, за Кирила не працюватиме".

Тим часом, як відзначають російські ЗМІ, новий патріарх зовсім не ліберал, а не менший традиціоналіст, ніж його колишній суперник. Тому з обранням Кирила на пост глави РПЦ не можна робити висновок, що новий предстоятель православної церкви налаштований на зближення з католиками. Як зазначає видання "Газета", у своїй доповіді перед Помісним собором, який прозвучав як програма майбутнього патріаршества, Кирило, зокрема, дав зрозуміти про неможливість зближення з католицькою церквою. "Мова не може йти про будь вероучітельних компроміси з інослав'ям", - сказав він, додавши, що інославних приваблює саме твердість православ'я і його непохитність в сьогоднішньому складному світі. При цьому митрополит Кирило нагадав про прозелітичний натиску ззовні, якому народ не піддався. У цьому натиску він дорікнув і протестантів, і католиків, закликавши ієрархів РПЦ "рішуче реагувати на будь-які спроби ослабити позиції православ'я". Таким чином, робить висновок видання, ці акценти чи не свідчать ні про ліберальні, ні про реформістських тенденціях патріаршества Кирила.

Майбутнє Російської православної церкви при патриаршестве митрополита Кирила церковні аналітики прогнозують по-різному, відзначає газета "Коммерсант". Новий Патріарх зіткнеться з цілим рядом проблем. Одна з них - взаємини з консервативним крилом церкви. Новий глава РПЦ може дещо остудити реформаторський запал своїх прихильників, не бажаючи розвитку скандалів з консерваторами і подальших звинувачень в "екуменізм" (в основному зближенні з католиками). При цьому видання нагадує, що "православний ультиматум", який не дозволяє і щонайменшого зближення католицької і православної церкви, свого часу був підготовлений саме митрополитом Кирилом.

Патріарху доведеться працювати і в нових економічних умовах - в епоху кризи, яка відбивається на благодійності, ніж завжди жила церква.

Крім того, у спадок митрополиту Кирилу дісталася критична ситуація на пострадянському просторі й у Східній Європі. Так, Московський патріархат втрачає вплив в Естонії, Молдавії, Греції та Сербії. Головним питанням церковної політики стане Україна, де влада активно лобіюють створення автокефальної церкви, підпорядкованої Константинопольському патріархату.

З іншого боку, зазначає видання, сильні розкольницькі настрої всередині самої Української православної церкви Московського патріархату. Частина українських єпископів наполягає на більшій автономії УПЦ, яка може поставити під сумнів російсько-українське православне єдність.

Довідка. Кирило Гундяєв народився 1946 року в Ленінграді в сім'ї священика. Відразу після закінчення школи вступив до Ленінградської духовної семінарії. У 1969 році постригся в ченці, з відзнакою закінчив духовну академію. Через рік отримав ступінь кандидата богослов'я, почав викладати догматичне богослов'я, працював секретарем митрополита Ленінградського Никодима. У 1971 році возведений у сан архімандрита і призначений представником Московського патріархату при ВРЦ у Женеві. У 1974 році призначений ректором Ленінградської духовної академії і семінарії, а через два роки став єпископом Виборзького. У 1984 році призначений архієпископом Смоленським і Вяземським, а в 1989 році - головою Відділу зовнішніх церковних стосунків і постійним членом Священного синоду з посади, пише " Новий регіон ".

Кирило, як і його попередник, заплямований звинуваченнями в тому, що під час комуністичного режиму під псевдонімом "Михайлов" співпрацював з КДБ, пише The Times. У середині дев'яностих років його прозвали "тютюновим митрополитом": його ім'я фігурувало в скандалі з безмитним імпортом і продажем мільярдів сигарет від особи фонду гуманітарної допомоги.