Відео дня
До чого може призвести блокада Криму: п'ять головних запитань
Початок блокади Криму викликав бурхливу реакцію соцмереж, причому більшість користувачів гаряче схвалюють такі дії, не оцінюючи можливі варіанти розвитку подій.
Свою думку про стратегію і тактику цієї акції, а також про майбутнє Криму, у своїй колонці для "Крим.Реалії" висловив оглядач Павло Казарін.
Журналіст запропонував п`ять тез щодо блокади.
Перше. Криму змінюють повістку
Останні півтора року в України не було ніякої політичної повістки по кримському питанню - далі загальних заяв про невизнання анексії справа не йшла. Замість неї була бізнес-повістка, заради якої український парламент навіть ухвалив закон про кримську ВЕЗ, яка прибирала головні юридичні перепони для торгівлі з півостровом. Тепер Меджліс намагається цю ситуацію переламати: зробити ключовий повісткою по Криму знову політику, а вже їй підпорядкувати бізнес-мотиви.
Читайте: У мережі з'явилася кумедна гіфка на тему блокади Криму
Друге. Хто головний по Криму
Специфіка будь-якої держмашини в тому, що якась тема отримує розвиток лише тоді, коли у неї є персональний "драйвер". Так вже вийшло, що сьогодні єдині "драйвери" кримської теми в коридорах української влади - це Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. Жоден інший політик - виходець із Криму - тему півострова так і не осідлав. Тому те, що ми спостерігаємо, - це історія про приватизацію кримського питання Меджлісом кримськотатарського народу.
Судячи з усього, саме Меджліс, зрештою, остаточно забере під себе тему анексованого півострова, а загальноукраїнські спікери будуть відпрацьовувати ту повістку, яку пропонують кримськотатарські політики.
Читайте: Мустафа Джемілєв: Україна не повинна постачати Крим продуктами
Третє. Київ вичікує
Специфіка офіційного Києва в тому, що він нерідко ухвалює рішення з багатьох питань на основі соціології. Якщо якась тема приносить очки - Банкова бере тему в розробку. Або не бере - як це сталося з ідеєю легалізації короткоствола, що не набрала критичної маси прихильників за результатами соцопитувань.
У питанні Криму ніякої ясності немає, тому позиція Києва - вичікувальна. Якщо Меджліс і активісти дотиснуть тему, а громадська думка буде на їхньому боці, то не виключено, що корективи в закон про СЕЗ будуть внесені, а продуктова блокада півострова здійснюватиметься на державному рівні.
Читайте: Ескендер Барієв сказав, коли закінчиться блокада Криму
Четверте. Актуалізація кримського питання
Кримська тема в українських медіа звучала спорадично. Багато в чому поява матеріалів на цю тему залежала від того, чи працюють у тій чи іншій редакції вихідці з півострова. Продуктова блокада знову вивела Крим на перші рядки в стрічках новин - причому не тільки українських. Вона створила медіапривід, повз який складно пройти, зокрема, іноземним медіа. А зважаючи на те, що в авторів ідеї блокади вимоги впираються в політику, то попутно починають звучати питання, пов'язані зі свободою слова, долею українських громадян, затриманих російськими спецслужбами, і юридичним статусом півострова.
П'яте. Кримська тема знову стає суб'єктною
Донедавна тема півострова практично не звучала в рамках україно-російських переговорів. Існувало якесь негласне статус-кво: Україна не заважає життєдіяльності півострова, постачає продукти та електроенергію (скасування водопостачання вдарило по кримському сільському господарству, але для потреб населення півострову вистачало і внутрішніх ресурсів). Тепер ця ситуація може змінитися.
Читайте: "Давайте навпаки!": Казанський висловився з приводу блокади Криму
Меджліс уже заявив, що після продуктової має намір наполягати на введенні енергетичної блокади. У цьому випадку тема Криму буде знову предметом переговорів між Москвою, Києвом і міжнародними посередниками, але тепер уже саме Меджліс виступатиме в ролі одного із суб'єктів цих самих переговорів.
І ще.
Все, що написано вище - це не про емоційні оцінки блокади. Це про закономірності і внутрішню логіку того, що відбувається. Тримайте це в голові, перш ніж писати коментарі.
Нагадаємо, раніше "Обозреватель" зібрав реакцію соцмереж на початок блокади півострова.