Генеральний продюсер "1 +1" Ольга Герасим'юк: "Я ніколи не вважала себе слабкою жінкою"
Її телевізійний образ ніхто ніколи не пов'язував з політикою, навіть після того, як вона почала вести програму "Іду на ви". Саме тому її рішення балотуватися в депутати за списком Блоку "Наша Україна" для багатьох стало сюрпризом. В інтерв'ю "БЦ" Ольга Герасим'юк розповідає, чому вона зважилася на такий крок і як поєднуватиме журналістику з політикою.
- Звучали дуже різні оцінки щодо появи відомих журналістів у виборчих списках політичних сил. Як ви вирішили для себе проблему етичної межі між журналістикою і політикою?
- Моя діяльність у журналістиці завжди була пов'язана з громадською діяльністю. Адже теми, які звучали раніше в "Версіях", а тепер в "Без табу", не можуть залишатися лише на папері або на екрані. І ми завжди, я і моя команда (адже це колективна робота), відстоювали права героїв наших передач, ходили по кабінетах, по міністрах. Хоча нас ніхто не зобов'язував. Тому для мене даний крок є продовженням цієї діяльності, можливо, вже на іншому рівні, який дасть мені більше можливостей. Що стосується журналістики, то вважаю, що маю повне право залишитися в цій професії. У моєму випадку політика і журналістика не суперечать один одному. А програму "Іду на ви" я відмовилася вести з етичних міркувань. Оскільки все, що я говорила раніше і буду говорити зараз, можуть трактувати по-різному. Таким чином я дала можливість реалізуватися іншому журналісту і хотіла б, щоб він утвердився.
- Чому ви вибрали саме Едуарда Лозового?
- Хотілося бачити на цьому місці журналіста, якого поважають, сформовану особистість. Крім того, я вибирала серед своїх. Зараз ми вводимо на каналі наступний принцип: треба давати дорогу своїм, вони повинні йти вгору, а не сидіти роками на одному місці. Едик працює в ТСН уже вісім років. Він дуже принциповий, цікавий і освічена людина, у нього своя точка зору, яка викликає повагу. Нехай спробує. Ніякої політики в цьому виборі не було. Що стосується мого можливого впливу на каналі ... Ну, по-перше, я й раніше ні на кого не чинила тиску. По-друге, наш ефір яскраво свідчить про те, що ми прагнемо до високих демократичних стандартів у журналістиці, а це означає, що різноманітність точок зору і неупередженість є нашим правилом, виконання якого я як продюсер гарантую. По-третє, ми зараз завершуємо роботу над документом, який регулюватиме редакційну політику.
- Коли він буде оприлюднений?
- Уже скоро. Днями приїжджав наш британський консультант Стюарт Первіза, який допомагає в цій справі. Працюють над документом Андрій Тичина, Олесь Терещенко, Анна Безулик, наші юристи та аналітики. Його підпишуть всі, хто трудиться на каналі. Документ регулюватиме наші внутрішні стосунки, він також формулює принципи, якими журналісти керуватимуться у своїй роботі.
- Деякі аналітики пов'язують ваша поява в списках "Нашої України" із закінченням терміну ліцензії "1 +1". Що б ви могли на це відповісти?
- Вперше чую. Взагалі, термін ліцензії закінчується восени. До того моменту можуть відбутися будь-які зміни. Перш ніж прийняти пропозицію балотуватися в депутати, я, як ви розумієте, добре подумала. Адже я взяла на себе велику кількість зобов'язань з реорганізації роботи каналу. Ми почали багато проектів. І я вважаю себе відповідальною за них і команду, яку до них залучили. Залишити це лише тому, що закінчується ліцензія? ..
- Ні, кажуть, бо, мовляв, каналу легше буде вирішити питання ліцензування ...
- Ні. Канал, за оцінками, - серед найбільш об'єктивних, якщо мова йде про можливу заангажованість. І це видно на екрані. Про всі державотворчих процесах ми говоримо конструктивно і з великою надією на те, що нова держава Україна, про який мріє суспільство, відбудеться. У всіх, хто говорить про використання каналу як інформаційного ресурсу в передвиборний період, немає жодного факту. А питання ліцензування вирішуватиметься в законному порядку.
- Як після виборів ви збираєтеся суміщати депутатство з посадою генерального продюсера?
- Поєднувати журналістику і депутатську діяльність я маю право. А що стосується посади, то тут складніше. Можливо, я буду в якійсь іншій формі співпрацювати з каналом, про це потрібно подумати. У будь-якому випадку це буде чітко визначений законом шлях.
- У цьому контексті також всі говорять про прихід на "1 +1" Влада Ряшина ...
- Це плітки. У світі існує така практика: керівники конкуруючих каналів не мають права переходити на керівні посади до тих, з ким вони конкурували. Звичайно, я не знаю, на яких умовах був звільнений Влад. А плітки були спростовані в тих же ЗМІ, де вони з'явилися. Хоча не лукавити і скажу, що журналістський підхід до висвітлення даної теми здався мені некоректним. Спочатку інформація з'явилася на "Главреді" під рубрикою "Чутки". Ці чутки висіли днів десять і обростали коментарями. Причому ніхто не захотів подзвонити комусь і попросити підтвердити або спростувати дані відомості, як це завжди робиться. Не знаю, чи зверталися до Ряшину, але мені точно ніхто не дзвонив. Мене здивувало, що це робили ті журналісти, які багато говорять про об'єктивність і демократичних принципах.
- Вам як жінці важко робити кар'єру? Адже до слабкої статі у нас все ще існує упереджене ставлення ...
- На початку свого творчого шляху я мала перед собою нуль перспектив саме через те, що я жінка. Оскільки навіть якщо жінка напише розписку, що вона ніколи не вийде заміж і не народить дітей, їй це не допоможе. У той час я не мала права вступити в партію, яка відкрила б мені дорогу в якісь вищі сфери. Але це мене ніколи не засмучувало, бо я не вважала себе слабкою жінкою. А в нашій професії не буває жінок і чоловіків, є тільки професіонали і нездари. Часом, правда, задумаєшся: все, що скаже що займає певну посаду чоловік, сприймається нормально, а все, вимовлене жінкою, потрібно говорити особливо переконливо. Але як би ти не говорила, все одно почуєш, що ти стерво ... Мабуть, ми самі на початку творення світу дозволили чоловікам створити його за своїми правилами. Тепер з цим потрібно рахуватися і замість того, щоб вести баталії за свої права, слід, знаючи правила чоловічого світу, додавати до них свої безумовні переваги і вміння - і ти переможеш. Когось це ображає, бо потрібні додаткові зусилля, когось загартовує. Для мене це хороша школа. Тому проблему жіночого нерівності я ніколи не сприймала болісно. У нашому суспільстві все одно всім керують жінки.
- Ви переважно працювали над публіцистичними програмами. Як ви оцінюєте українську телевізійну публіцистику?
- Якби ви підказали, де вона є. Можливо, це ознака часу. Бо телебачення - це новини, кіно і розваги. І чим далі, тим це буде очевидніше. Публіцистичні проекти - щасливий виняток. Особливо хороші.
- Звучить дуже песимістично ...
- Чому? Потрібно жити своїм життям, а до телебачення ставитися, як до розваги. Поки ж ТБ все ще використовують як пропагандистську машину. І підхід до нього сьогодні в світі дуже швидко змінюється. Кажуть, скоро замість телебачення взагалі виникне щось абсолютно новое.Но як би там не було, не телебачення виховує людину. Тому хороша публіцистична програма або хороший інтелектуальний фільм, на жаль, не для масового перегляду.
- Зрештою, це вічна дискусія: одні кажуть, що потрібно опуститися до рівня маси, інші - створювати продукт, який буде підвищувати політичну, правову культуру, загалом культурний рівень населення, хоча, очевидно, це погано поєднується з бізнесом, рейтингами і так далі. Ви до чого схиляєтеся?
- Але може бути й соціально відповідальний бізнес, коли гроші працюють на благо країни. Я просто не дуже вірю у виховну роль мас-медіа. Адже у людей сьогодні великий вибір. Вони не читатимуть газету, яка намагається їх виховувати. Тому, може, варто вести розмову про якість продукту ЗМІ. Зрештою, своїх дітей ми виховуємо не тим, що виховуємо, а тим, якою вони бачать наше життя. Я за те, щоб мас-медіа підвищували свій професійний рівень, а не займалися вихованням. Що стосується залежності від рейтингів, то, не заперечуючи цього, я все ж скажу, що в дні, особливо важливі для країни, ми знімаємо з ефіру розважальні програми та серіали, що приносять каналу гроші, і ставимо соціально значущі проекти, які не дають "цифри ", але додають гідності.