Аферисти почали наживатися на затоплених селах

На чужому горі вже почали наживатися не тільки мародери, а й аферисти. У редакцію "Сегодня" звернувся стривожений киянин Борис Першин, що живе по вулиці Довженка, 16-б, і розповів, що в їхньому будинку збирали нібито пожертвування постраждалим від стихії на Західній Україні.

"У двері подзвонила жінка років 50, одягнена скромно. Сказала, що вона від Тернопільської церкви, просить пожертвувати, хто скільки може, на допомогу", - розповів Борис Миколайович. На його прохання надати відповідні документи та номер рахунку, куди можна перерахувати гроші, жінка поспішила піти, не сказавши ні слова. У пильного киянина не залишилося ні частки сумніву, що це були аферисти. Каже, до його сусідів навідувалися дівчина з хлопцем, теж просили грошей на допомогу постраждалим і представлялися від церкви. Їм деякі давали грошей - хто по 10 грн, а хто і більше.

Як повідомив Євстратій Зоря з прес-служби УПЦ КП, церква не дає благословіння на подібні збори. Так що навряд чи б парафіяни почали ходити по хатах і просити грошей. Не відають про подібні починаннях і в УПЦ МП. У прес-службі КМДА розповіли, що міських акцій по збору пожертвувань на дому не починали і не планують. Люди, які хочуть допомогти постраждалим від стихії, можуть телефонувати на гарячу лінію при столичній мерії 8 800 500 30 20 (дзвінки на цей номер зі стаціонарних телефонів безкоштовні) або на 051 в call-центр. У міліції також вважають, що візитери підозрілі, але скарг поки не отримували. У подібних випадках киянам слід звертатися до правоохоронців.

ДЕ ГРОШІ. Поки ж постраждалим селянам з відрізаних від цивілізації стихією селищ Західної України продовжують розвозити мінералку, батони, соняшникова олія, цукор, сіль, макарони, консерви і дешеві сигарети. Місцеві чиновники рапортують, що в середу людям на руки почали роздавати перші живі гроші. За словами губернатора Львівщини Миколи Кмітя, в область прийшли чотири з половиною мільйонів гривень з держбюджету на роздачу компенсацій, яку люди можуть отримати в Ощадкассах. "У ті села, куди добратися неможливо, привозимо касирів під охороною в сільські ради, і там виплачуємо, - розповів глава Самбірського району Іван Білак. - Це перша допомога, аванс - по тисячі, 2,5 і 5 тисяч залежно від збитку. Розмір компенсації встановлюють фахівці з комісій при кожному районі, які проводять опис пошкодженого майна ".

Втім, самі постраждалі з різних районів Львівщини у розмові з "Сегодня" скаржилися, що ніяких грошей і в очі не бачили. "Так брешуть всі вони! До нас поки навіть ніхто не приходив описувати збитки, - обурюється мешканка села Гірне на Львівщині Ольга Іванович. - Я чула, що тим, кому потрібно буде робити капремонт в будинку, дадуть спочатку всього 2500, а потім, якщо Рада погодиться, ще 5 тисяч. Це ж знущання! Мені, щоб привести будинок в порядок, потрібно разів у десять більше. Тим більше у нас після цієї біди вже будматеріали підскочили в ціні ". Іван Білак не зміг уточнити "Сегодня", як саме будуть оцінювати завдані збитки.

Як повідомив "Сегодня" бютівець Сергій Терьохін, уряд планує виділити 2,4 млрд на виплати конкретно людям. Оскільки за даними уряду в результаті повені постраждало близько 20 тисяч сімей, то по найпростішим підрахунками кожна сім'я повинна отримати близько 120 тис. гривень.

НЕБЕЗПЕКА - В БРУДНОЇ ВОДІ І потонулого ПРОДУКТАХ

Жителям затоплених районів загрожує нова біда - медики попереджають про можливу епідемію кишкових інфекцій, які люди можуть підхопити через брудну воду і продукти. "Є дуже серйозна загроза виникнення епідемії. Обстановка може загостритися, як тільки вода зійде, залишивши на поверхні вимиті із каналізацій нечистоти і згнилі тушки потонула птахи", - попереджає начальник відділу комунальної гігієни Львівської обласної санітарно-епідеміологічної служби Сергій Ющенко.

Правда, влада традиційно запевняють, що все в порядку. У Львівській обласній санстанції запевняють, що ситуація під контролем і що коли вода повністю відступить, вони будуть хлорувати колодязі. "Ми вже почали обходити постраждалі території та проводити дезінфекцію води і вигрібних ям", - переконує Ющенка.

Епідеміологи нагадують людям з пережили повінь селищ, що воду із затоплених колодязів не можна пити і готувати на ній їжу навіть після кип'ятіння, треба брати воду або в пляшках, або з незайманих потопом колодязів. Більше того, навіть мити посуд, овочі і фрукти можна тільки кип'яченою водою.

"Ми боїмося їсти картоплю, яка після повені чомусь покрилася плямами. У колодязях вода каламутна, місцями по селу стоїть сморід. Сусіди кажуть, що все це небезпечно, можна легко підхопити якусь хворобу. Добре, що хоч магазини у нас працюють , але в них багато продуктів подорожчало. За весь час до нас у дім ніхто з рятувальників не заходив і не припливав ", - розповіла нам мешканка села Тисмениця березня Батіг.

СТРАХОВІ відшкодували НЕ ВСІМ

У страхових компаніях чекають напливу власників потонулих під час стихії автомобілів, але поки масових звернень за відшкодуванням збитків не зафіксували. "Люди ще зайняті розчищенням завалів у будинках, але днями чекаємо заяв", - повідомили "Сегодня" в одній з найбільших страхових компаній. Страховики запевняють, що у них є ресурси для того, щоб повернути людям гроші за зіпсовані водою застраховані автомобілі, але тільки ті, які мають КАСКО (добровільне, повне страхування машини, а не автоцивілка). Обіцяють виплачувати всю вартість такої машини-"потопельника".