На Рівненській АЕС намагалися приховати серйозну аварію
Аварію на третьому блоці Рівненської АЕС, що сталася 22 вересня і призвела до незворотних наслідків, намагалося приховати керівництво НАЕК "Енергоатом". Про це заявив в інтерв'ю ТВі головний держінспектор з ядерної безпеки України Михайло Гашев.
За його словами, подібний інцидент стався в 1979 році на АЕС в США, і він вважався на той момент одним з найсерйозніших: "На Три Майл Айленді в 1979 році теж через захисні клапани компенсатора тиску на такому ж реакторі була викид", - стверджує МГашев.
Водночас гендиректор Рівненської АЕС Михайло Колісниченко запевнив журналістів ТВі, що ніяких викидів за межі герметичної оболонки реактора не було: "Всі системи захисту спрацювали автоматично, локалізувалися всі комунікації переходу від оболонки в навколишні будівлі чи приміщення". Таким чином, шкоди довкіллю та персоналу інцидент не завдав.
"Кризовий центр, який засідав і представив цій події нульовий рівень за міжнародною шкалою INES, приховав відмову систем безпеки, який і призвів до ручного включення систем безпеки", - зазначає в той же час джерело ТВі. За його даними, це серйозна аварія в реакторі, бо стався прорив першого контуру і витік теплоносія в гермозону оболонки реактора. Щоб знизити стрімко зростаючу температуру в реакторі, персонал вручну включив аварійну систему, і реактор залили великою кількістю борної води, зазначили на АЕС. В результаті все обладнання першого контуру виявилося забруднено бором, а сам ядерний реактор отримав тепловий удар внаслідок шаленою різниці температур води й металу, додали на станції.
"Після цього нам потрібно робити комплекс робіт по ревізії обладнання. Ми робимо ревізію корпусу реактору, ревізію палива ", - зазначив Колесніченко. "Плівка цього бору у нас була всюди - на кабелях, насосах, засовах, на самому реакторі у кінці кінців" - додав ТВі головний диспетчер Рівненської АЕС Володимир Леонов.
Під час ліквідації наслідків аварії персонал отримав незаплановані дози радіоактивного опромінення, стверджує Гашев. За його словами, активність теплоносія була надто високою і тому дезактивувати реактор до того стану, який був до моменту порушення роботи, неможливо.
"Врятувало нас, по суті, те, що не було радіаційних наслідків, те, що у нас на цих реакторах є надійна захисна оболонка, яка утримує все всередині себе", - додав головний держінспектор.
Він пояснив, що аварія призвела до багатомільйонних втрат, а сталася вона внаслідок кустарний ремонт реактору: для клапану німецької фірми Semрell були використані вітчизняні, а не оригінальні деталі. І про це є висновок німецької компанії-виробника. Як додав Гашев, ці деталі зроблені не з того сплаву, без хромування, а експлуатаційники намагаються прикритися документом 1990 року, який дозволяє проводити такий кустарний ремонт. "На даний момент він (цей документ) не має права на існування на території незалежної держави Україна. Ми поставили перед урядом питання про відповідність займаній посаді першого технічного керівника експлуатуючої організації, - зауважив Гашев, - оскільки йдеться про порушення цілісності обладнання й безпеки на АЕС ". Йдеться про зняття з посади першого віце-президента НАЕК "Енергоатом" Івана Фольтова. Проте в керівництві НАЕК "Енергоактом" відповіли ТВі, що в таких кадрових рішеннях немає потреби.