Податкові ініціативи Кабміну: хоч тушкою, хоч опудалом...

Незважаючи на протести провідних бізнес-асоціацій, негативні висновки експертів і недавній провал відповідних урядових законопроектів у сесійній залі парламенту, Кабінет міністрів знову намагається проштовхнути через парламент свої податкові ініціативи. Відповідне рішення може бути прийнято на сьогоднішньому засіданні уряду.

14 жовтня Верховна Рада України VII скликання збереться на останнє перед парламентськими виборами сесійне засідання. І, схоже, уряд планує ризикнути і знову подати на розгляд депутатів податкові законопроекти.

Позицію уряду щодо подальшого реформування податкової системи 3 жовтня на прес-конференції представили заступник міністра фінансів Денис Фудашкін і глава Державної фіскальної служби Ігор Білоус. Все сказане панами фінансистами-податківцями до болю нагадує законопроекти №5078, 5079 і 5080, які були з тріском провалено парламентом 16 вересня. За їх включення до порядку денного проголосувало лише 117 депутатів. А позафракційний депутат Анжеліка Лабунська навіть заявила, що якби вчасно провели люстрацію, подібних законопроектів не виникало б взагалі.

Нагадаємо, що законопроекти й подана урядом концепція реформування податкової системи пропонували, по-перше, ввести диференційовані систему ставок податку на доходи фізосіб (чим більше зарплата - тим вище ставка податку) та зобов'язати роботодавців виплачувати податки виходячи з не менше 2 мінімальних зарплат на кожного співробітника . По-друге, ввести додатковий 5% -ний акциз на роздрібну торгівлю паливом, пивом, тютюнової та алкогольної продукцією. По-третє, уніфікувати податок на житлову нерухомість (повинні будуть платити всі незалежно від метражу і місцезнаходження об'єкта - 2% від мінімальної зарплати - зараз це 24,36 грн.), А також ввести аналогічне оподаткування комерційної нерухомості. По-четверте, планували вдарити по малому бізнесу - хоча ставки для приватних підприємців та малих підприємств пропонували зменшити на 1%, але при цьому робили невигідним співпрацю "спрощенців" з підприємствами на звичайній системі оподаткування. Якщо такі підприємства купують товари, роботи і послуги у малих підприємств і приватних підприємців, їх оподатковуваний фінансовий результат збільшується на 50% від суми покупки. Ну і все це було присмачене розмовами про скорочення кількості податків (скасування туристичного збору, збору за паркування, за виноградарство і хмелярство).

Законопроекти викликали моторошну реакцію практично у всіх. Малий бізнес був в шоці від того, що їх роботу з великими підприємствами роблять просто невигідною.

Провідні бізнес-асоціації України - Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата - направили уряду і профільним міністерствам листи, в яких розкритикували податкові зміни.

В Американській торговельній палаті заявили, що "серйозного перегляду вимагає реформа оподаткування заробітної плати". Оскільки, на їхню думку, без посилення контролю за зарплатними податками це лише посилить податковий тиск на прозорий бізнес, який платить високі зарплати офіційно.

У свою чергу в Європейській бізнес-асоціації заявили : "Більшість компаній-членів Асоціації вважає скорочення кількості податків і зборів, передбачених концепцією і законопроектом, швидше номінальним. Більшість податків та зборів не скасовуються, а просто трансформуються в інші види шляхом укрупнення платежів. Таке скорочення не приведе до зменшення податкового тиску, а навпаки збільшить адміністративні витрати платників податків ".

Особливу критику і бізнес-асоціацій, і галузевих об'єднань викликала ідея "другого акцизу". Якщо зараз держава бере акциз з виробників палива, пива, сигарет і алкоголю, то уряд запропонував ці ж товари обкладати повторно акцизом (податком з обороту) при продажу.

"Введення акцизу з роздрібного продажу підакцизних товарів призведе до подвійного оподаткування і суперечить суті акцизного податку. Фінансові, матеріально-технічні та інші витрати держави на адміністрування нового акцизу можуть перевищити доходи від його сплати. Зростуть корупційні ризики", - спрогнозували в Європейській бізнес-асоціації .

При цьому уряд не збентежив той факт, що їх "ноу-хау" суперечить законодавству Євросоюзу.

"Ми говоримо, що адаптуємо законодавство України до вимог відповідних директив ЄС. Так в Директиві Ради ЄС 2008/118 / ЄС від 16 грудня 2008 року чітко розкрито загальні умови оподаткування акцизами. Роздрібні продажі не можуть підпадати під акцизний збір самі по собі, тому що його платять тільки під час виготовлення або імпортування продукції ", - заявив виконавчий директор ПрАТ" Укрпиво "Ігор Товкач.

"Мінімальна роздрібна ціна на пляшку столового вина становить 20 грн., Ставка акцизу - 0,01 грн. В разі стягнення 5% від продажів (1 грн.) Акциз фактично складе 1,01 грн. Таким чином, зростання 10 000%", - наводить розрахунки директор Асоціації "Виноградарі та винороби України" Сергій Михайлечко.

Навіть в місцевих радах, до бюджетів яких і повинен йти "акциз №2" незадоволені. Справа в тому, що за їх розрахунками, максимум новий податок їм може дати до 8 млрд. Грн. на рік. Але при цьому паралельно уряд, шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу, і зокрема, в схему розподілу головного наповнювача місцевих бюджетів - податку на доходи фізосіб, хоче "віджати" з місцевих бюджетів до державного 21 млрд. Грн. Т.е. майже в 3 рази більше. Приміром, від зібраного в столиці податку на доходи фізосіб Києву залишиться лише одна п'ята.

Втім навіть заявлених 8 млрд. Грн. місцеві бюджети можуть не отримати - знову-таки через суперечності цієї "новели" європейському законодавству.

"5-відсотковий податок з обороту (акциз №2 - Авт.) Проводиться під" соусом "децентралізації та збільшення наповнення місцевих бюджетів. Але примітно, що такий податок суперечить Директиві ЄС 2011/64. Жодна країна в Європі не використовує такого роду податок . А значить, рано чи пізно він буде скасований і в Україні. Тобто, місцеві ради з часом опиняться без обіцяних грошей ", - пише впливове видання "Економічна правда".

Проти податкових законопроектів та їх повторного внесення урядом виступили і багато громадських організацій - в т.ч. Реанімаційний пакет реформ, Український союз промисловців і підприємців, Торгово-промислова палата України. На прес-конференції минулої п'ятниці вони зажадали від уряду "відкликати законопроекти №5079 і 5080 з метою їх суттєвої переробки та узгодження з громадськістю".

Враховуючи, що, за даними дослідження руху "Чесно" з 449 діючих народних депутатів 340 йдуть на парламентські вибори, навряд чи, багато з них напередодні голосування будуть приймати законопроекти, які напряму б'ють по гаманцю виборців.

"По стопах Азарова"

Оксана Продан, перший замглави Комітету Верховної Ради з податкової і митної політики (фракція "Удар", "Блок Петра Порошенка"):

Уряд декларує, що ставка єдиного соціального внеску буде знижена до 15%. Це не може, не подобається виборцям. Але при цьому "забувають" вказати, що одночасно роботодавців зобов'яжуть виплачувати не менше двох мінімальних заробітних плат. Тобто база оподаткування збільшиться вдвічі не тільки для єдиного соціального внеску, а й для податку з доходів фізичних осіб. Т.е. для багатьох платників податків навантаження на зарплату не знизиться, а збільшиться. Саме тому експерти і суспільство не дозволили провести цю "реформу" попередньому уряду.

Останнім "ноу-хау", який побачили експерти в черговий частини законопроекту - це обмеження можливостей роботи малого бізнесу з іншими компаніями. І це не ново для бізнесу, цю норму двічі намагався ввести Азаров, в 2010 і 2012 роках, але не зміг через активного протистояння суспільства. Так що, коли суспільство зайнято боротьбою із зовнішнім ворогом, його будуть атакувати з тилу?

Сергій Терьохін, голова підкомітету з оподаткування непрямими податками Комітету Верховної Ради з податкової і митної політики (фракція "Батьківщина"):

Те, що нам запропонували в законопроекті №5079 - це не була податкова реформа. Уряд запропонував не скасує податків, а їх укрупнення. Коли з одного боку собі в актив записують, грубо кажучи, скасування податку на собак, але при цьому всі ресурсні податки, на які заробляються мільярди - рентні платежі з нафти, газу - де-факто не змінюються - це не реформа.

Законопроект не пройшов у парламенті, оскільки він суперечить рішенню парламенту про ратифікацію Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Згідно з Угодою ми повинні імплементувати в національне законодавство європейські норми з оподаткування. А те, що було запропоновано урядом це, по-перше, суперечить багатьом директивам ЄС, і, по-друге, суперечить навіть тим ініціативам в податковій сфері, з якими раніше виступав сам прем'єр-міністр - нагадав Сергій Терьохін.

Ілля Несходовський, головний експерт групи "Податкова реформа" реанімаційному пакета реформ:

Звичайно, ці законопроекти несуть загрозу для бізнесу. Ми їх негативно оцінюємо за двома параметрами: по-перше, вони містять корупційні ризики і, по-друге, ведуть до падіння економіки країни і зниженню благополуччя громадян. Приміром, бідних громадян, зарплата яких не перевищує двох прожиткових мінімумів, уряд хоче змусити платити 41% єдиного соціального збору, а для інших лише 15%.

Податковою дадуть право вимагати сплати податку в розмірі 30% від вартості житлового об'єкта, якщо власник не зможе документально обгрунтувати доходи, з яких це житло куплено (навіть якщо воно було куплено 10-20 років тому). Зрозуміло, що це також створює можливості для корупційного збагачення податківців. Ще одна корупційна лазівка ??- це штраф в 36 000 грн. за кожного співробітника, про який роботодавець не повідомив податкової.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнського Аграрного Ради :

Ми ж пам'ятаємо про те, як був прийнятий закон по ПДВ-рахунками. Без обговорення, без другого читання, навіть в комітетах його не обговорювали. І ми знаємо, яка величезна кількість проблем зашито в цьому законі. І тому ми говоримо, що цю нову серію законопроектів не можна так проводити. Потрібно публічне обговорення, обговорення в комітетах, зняття зауважень - а їх зараз чимало. Скажімо, з податку на прибуток - податківцям дадуть право перевіряти правильність ведення бухобліку. Раніше податкові органи не могли перевіряти бухгалтерський облік. А тепер вони можуть приходити і розповідати бухгалтерам, як вони повинні робити. І це при тому, що у податкових органів немає навіть фахівців-аудиторів для цього.

Або інший приклад - щоб забезпечити збирання податків, уряд хоче ввести непрямі методи. Хороша ініціатива. Але якщо ви будете використовувати непрямі методи вперше, навіщо їх застосовувати до такого широкому колу осіб? Чому такий низький рівень контрольованої операції - близько 12 000 грн.? Невже ви реально думаєте, що через такі угоди у нас хтось іде від податків? І другий момент - ви впевнені, що зможете проконтролювати всіх, хто укладав такі угоди? Звичайно, ні. У вас просто не вистачить потужностей. Ви на перший рік встановіть собі реалістичні плани, щоб перевірити 100% тих, хто підпадає під контроль, а потім вже думайте про розширення.