Дірявий антикорупційний невід. Ч. 1

Оголошена адмінреформа з прийдешнім скороченням на третину держслужбовців в органах місцевої влади та наполовину - у центральних - може виявитися для звільнених тільки неприємними квіточками. А для залишаються - працювати "за себе і за того хлопця" гіркими плодами обіцяє стати введення з 1-го січня в дію пакету антикорупційних законів. Чи стануть вони юридичним і фактичним заслоном для "липких рук" дрібних чиновників та високопосадовців?

Що обіцяє нова буква закону

Країна до сих пір живе з антикорупційних законодавчим приписам 15-річної давності. У квітні с. р. повинен був вступити в силу новий пакет законів проти хабарників. Його перенесли на осінь. Потім - на 1 січня 2011. Днями Мін'юст, як випливає із заяв його керівництва, вирішив внести від імені президента ряд коректив.

Контроль при прийомі на роботу і під час її. Крім професійного досьє, здобувач посади зобов'язаний буде надати відомості про свої майнові і фінансових активах (у тому числі і за кордоном). За підсумками року держслужбовець подає не тільки декларацію про доходи, як було раніше, а й про витрати. У колишній редакції нового закону про держслужбу такі дані повинні були подаватися до податкових органів і про членів сім'ї. Однак у підготовлених Мін'юстом правках остання норма скасована.

Крім того, законом забороняється працювати в підпорядкуванні один у одного "куму, свату, брату", тобто родичу. Як запевняє головний спеціаліст Бюро з питань антикорупційної політики при Кабміні Оксана Кононко, для цього (і не тільки) здійснюватиметься спецперевірка. Вона повинна з'ясовувати достовірність поданих відомостей (в тому числі і про наявних дипломах, щоб не було історій, подібних з екс-міністром юстиції Романом Зваричем і заступником глави СБУ Андрієм Кислинським) насамперед фінансово-майнового характеру. Головний наголос робиться на контролі за витратами, тобто чи відповідають, скажімо, що виросли банківські рахунки або нові "хатинки" сумам отриманого за рік жалування.

А щоб не було можливості прикриватися легальними доходами з боку, законодавці заборонили чиновнику займатися будь оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Виняток тільки для наукової, творчої, викладацької та т. д. практики. Але в неробочий час!

Подарунки дозволені, але не більше ніж на 184 грн. У пропонованих змінах до законів явна лояльність до підношень "з нагоди і в зв'язку". Якщо досі подарунки чиновникам були під суворою забороною (за це накладався штраф від 25 до 50 неоподатковуваних податком мінімумів - 425 грн і 850 грн відповідно), потім, в оновленій, але не набрала чинності, редакції закону про запобігання та протидію корупції їх дозволили (обмеживши в сукупності сумою однієї податкової соціальної пільги - 434,5 грн), то нині в Мін'юсті і на Банковій дійшли консенсусу - даруєте і радуйте. Але! Вартість одного презенту не повинна перевищувати 20% прожиткового мінімуму для працездатних - 184 грн (з 1-го грудня з. Р. мінімум - 922 грн). Буде більше - іменинник заплатить штраф від 10-ти до 25 податкових мінімумів - 170-425 грн. Плюс конфіскують подаруночок. Все ж підношення за рік не повинні бути вище існуючого за цей період прожиткового мінімуму.

Під забороною залишилися подарунки від колег по роботі, інших фізичних або юридичних осіб, якщо вони здійснюються за дії (або бездіяльності) в інтересах дарувальника, а також з мотивів, пов'язаних зі службовим становищем обласканого публічним увагою.

Хабарі: за дрібні - штрафувати, за великі - садити. Покарання за головні корупційні діяння - хабарі - пропонують зробити більш ліберальними. Для цього в Кримінальному кодексі планується більш чітко регламентувати покарання адміністративного та, власне, кримінального порядку. Зменшено суму адмінштрафу за дрібні і великі хабарі. Наприклад, раніше за хабарництво в розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів (від 17 до 3400 грн) була передбачена штрафна санкція від 12 750 до 25 500 грн. Або в'язниця на строк від 2 до 5 років. Нині за "баранчика в папірці" до 85 грн можна буде відбутися штрафом до колишнього нижньої межі - від 8 500 до 12 750 грн. І кримінальне покарання зменшили до 6 місяців.

Пропонуються послаблення і по частині незаконних великих підношень - від 3 400 до 8500 грн. Раніше за це можна було "загриміти під фанфари" від 5 до 10 років з конфіскацією майна. Нині пропонується в кращому випадку "відкупитися" перед державою сумою від 12 750 до 25 500 грн. У гіршому - відправлять туди, куди Макар телят не ганяв, - на два чи п'ять років. А щодо виходу на волю три роки не можна сідати в певні посадові крісла.

Відносно особливо великих хабарів юридичні експерти Банковій і фахівці Мін'юсту поки вирішили все залишити по-старому. Якщо доведена вина держслужбовця у незаконному отриманні грошей від 8500 грн і вище, йому волі не бачити 8-12 років. І залишать, до того ж, його без майна.

Лобіювання інтересів: штрафи - більше, терміни - довше. Більш жорсткі заходи планується приймати до лобістів всіх мастей при зловживанні ними своїх повноважень. Якщо вони спрямовані на користь тієї або іншої комерційної структури, а державі при цьому завдано збитків на суму понад 4250 грн, столоначальника очікує штраф - від 6800 до 15 300 грн, арешт на півроку чи тюремні нари на 4-7 років. І три роки без виду на начальницьке крісло.

А якщо чиновник буде "торгувати" своїм впливом за прийняття потрібного комусь рішення з метою отримання особистої вигоди, йому також "світять" грошові санкції - від 12 750 до 25 500 грн, або "небо в клітинку" - від 3 до 8 років з конфіскацією.

Порівняйте: сьогоднішні штрафи за ці діяння - від 255 до 950 грн.

Аналогічне посилення покарання передбачено за перевищення повноважень тим чи іншим високопоставленим держслужбовцям. Колишній штраф (255-900 грн) замінений річними виправними роботами або тюремним, до 3 років, покаранням. А при завданні державі значних втрат буде термін: від 4 до 7 років.

Новинка сезону: нотаріуси та аудитори - під суд! Під "антикорупційний каток" потрапили і потенційні учасники незаконних угод - аудитори, експерти, нотаріуси, третейські судді, оцінювачі і т. д. Якщо вони незаконно завищують (занижують) вартість відчужуваного або оподатковуваного рухомого або нерухомого майна або "коригують" фінансово - господарські показники, а мотивами їх дії є особиста вигода, таких оштрафують - від 12 750 до 25 500 грн. І відправлять в місця не настільки віддалені на два або п'ять рочків ... Як суд вирішить. При повторній посадовий неохайності можна повернутися за грати на 4-8 років.

Нові законоположення передбачають караючий меч і для тих, хто "позолотить ручку" вищевказаним особам. У разі виявлення підкупу, наприклад, нотаріуса або аудитора, доведеться сплатити штраф - від 1 700 до 4 250 грн або сьорбати тюремну баланду протягом двох років. Якщо урок не піде про запас - штраф буде ще більш вагомим - 5 950 грн і доведеться "намотувати" новий трирічний термін.

... А лазівки для хабарників залишаються

Пропоновані і посилюють норми поведінки та відповідальності чиновників положення стануть черговим тестом для депутатів у їх готовності підставити плече президенту в його прагненні підробити голову "корупційній гідрі". А вона з кожним роком стає все ненаситним - у світовому табелі про ранги, складеної "Transparencyinternational", Україна в 2009 році зайняла 146 місце (у 2008-му - 134) з 187 держав світу. (Індекс корупції тим більше, чим нижче знаходиться країна).

Це означає, що щорічно бюджет недоотримує мільйони і мільярди гривень для соціальних та інших потреб суспільства; люди в масі своїй стають біднішими, економіка стагнує, довіра до влади падає.

Тому боротьба з корупціонерами стає не тільки способом поліпшення добробуту народу, а й дієвою формою досягнення соціальної справедливості, інструментом підвищення ефективності управлінців на всіх рівнях влади, втіленням всім знайомого по соціалістичному минулому принципу: від кожного за здібностями, кожному - по праці. (Його, до речі, американські громадяни, як показав один з опитувань, прийняли за одну із закріплених їх Конституцією норм країни).

Але от питання: чи допоможе антикорупційний невід ловити і дрібного "пічкура-хабарника", і крупну "щуку-хабарницю"?

Попередній аналіз пропонованих змін дозволяє говорити про те, що корупційним "косяків" залишаються рятівні шляху для відходу від переслідувачів і незаконного нагулювання жирку.

Без декларування доходів і витрат родичами чиновників сам принцип контролю нівелюється. Він просто стає неможливим, з огляду на те, що всі майно, що купується, депозитні рахунки в банку будуть оформлятися чиновниками на найближчих родичів. Це вам, як і мені, підтвердить будь-який податковий інспектор. Кому багато дано, той ще більше візьме сам. І буде спокійно себе почувати за спорідненою спиною. Так роблять багато - від вищих керівників до держслужбовців середньої та нижньої ланки, - які жодного дня не працювали в бізнесі, а мають "маєтки" і автомашини, в десятки разів перевищують їх сукупні доходи за всю їх діяльність.

Але й споріднена декларація не вирішує проблеми. До тих пір поки не буде створений загальноукраїнський реєстр власників - житла, землі і т.д. процес зростаючого добробуту того чи іншого "білого комірця" не відстежиш. А щоб він був доступний для "четвертої влади" - ЗМІ і контролювався громадськістю, Мін'юсту слід було б потурбуватися, думається, нововведеннями і в закони "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", теле-і радіомовлення, де чітко виписати норми доступу до суспільно значимої інформації. У США, наприклад, відкрито отримати будь-яку декларацію, довідку про сімейні бізнес-активах того чи іншого міністра, конгресмена - пара дрібниць. Сам тому свідок. Був би інтернет під рукою ...

Скепсис викликає і обмеження на роботу в тому чи іншому відомстві найближчого родича. З кумами все ясно: при хрещенні дитини батюшка довідку хресним мамам і татам не видає. А тому, хто хоче встановити такий зв'язок з працюючим під керівництвом того чи іншого начальника, слід звертатися в небесну канцелярію. Авось допоможуть ...

Щоб обійти і цю букву закону, досить зробити "бартерно-споріднений обмін". За попередньою домовленістю. Якийсь, наприклад, начальник управління Іван Іванович, не кажучи про міністра, може запросто взяти до себе в підпорядкування невістку або зятя начальника управління іншого відомства. Ти - мені, я - тобі ...

Подарункові приписи виглядають побажаннями, але ніяк не керівництвом до дії. Я особисто не пригадую жодного випадку оприлюднення інформації про накладене штраф на якогось главу держкомітету чи міністра за те, що йому піднесли унікальну картину, дорогоцінну статуетку або дорогу ручку (а сьогодні подарунки заборонені, такі діяння штрафуються - 425 - 850 грн - і дари повинні вилучатися). Але це ж не означає, що подарунки керівництву не несуть.

А хто тепер буде підраховувати все підношення протягом року, вести облік їх вартості, контролювати? .. Хіба що секретар якогось столоначальника. І потім: ви уявляєте собі ситуацію, коли в приймальні міністра, його заступника або начальника відділу сидітиме податковий інспектор з журналом "подарункового" обліку. А коли черговий дарувальник представить йому чек з вартістю презенту, він що скаже: "Стоп! Ліміт вичерпано - це більше 922 гривень? "

Високопоставлений міністерський знайомий на мою цікавість на цей рахунок посміхнувся: "А дарувати начальникам будуть поза робочого кабінету - в ресторані, на дачі, будинки. І потім, будь-який подарунок можна передати через секретаря. Хто доведе, що він свідчить про діяльність начальника в моїх інтересах? Я можу написати на листівці: "На знак вдячності за плідну діяльність на благо країни. Зауважте, не на своє благо ".

Упор на штрафні економічні санкції хабародавця у пропонованому варіанті похвальний. Навіщо відправляти за грати вперше оступився і піддатися корупційним спокусі?! Чиновника повинна утримувати від таких дій невідворотність покарання, а не жорстокість.

Але чи втримає вона його від наполегливого бажання незаконно увійти до складу керівного органу того чи іншого підприємства або посадити там свою довірену особу? Адже законопроект про відповідальність за корупційні дії (№ 1508) карає тільки гривнею, та ще мізерними сумами. Нинішній штраф 255-950 грн підвищують до 850-1 700 грн. Для підприємства з мільйонами оборотами та гідною оплатою топ-менеджменту такі штрафи, що кишенькові копійчані витрати ...

Довести ж лобіювання, тобто зловживання повноваженнями заради особистої вигоди і на користь якої-небудь структури - вельми і вельми непроста задачка. У розвинених країнах ретельно виписуються закони про лобіювання - починаючи від парламентської лави і до міністерських кабінетів. Бо це, як правило, узгоджені колективні дії, за якими також узгоджено й колективно стежать відповідні служби. А у нас, крім розкиданості контролерські функцій між міністерствами, податковими службами, прокуратурою, МВС, наявна і абсолютна "недоторканність" - тих же народних депутатів. Вони поки в цьому плані поза досяжністю. За буквою закону ...

У число ж очевидних плюсів прийдешніх змін слід віднести "нотаріально-аудиторську пастку". Так само як вкриває крадене чи не краще злодія, так і сприяючий розкраданню чи не краще запускаюшего руку в чужу кишеню, насамперед - бюджетний. Це, до речі, одна з добре працюючих законодавчих норм країн Євросоюзу. Принцип законослухняності там грунтується і на тому, що за контролем не може бути монополії, а діяльність будь-якого контролера також легко проверяема і доступна для аналізу.

Безумовно, нові законодавчі правила (у разі їх доробки) дозволять удосконалити корупційну боротьбу і прищепити населенню переконання, що шлях від багатства до влади менш предосудителен, ніж від влади до багатства.

Про те ж, як чиновники "конвертують" свої крісла в багатство і що при цьому втрачає держбюджет - читайте в наступній частині.