Важкі будні київської міліції: полювання на журналістів в метро

1,5 т.
Важкі будні київської міліції: полювання на журналістів в метро

"Доблесть працівників української міліції вже увійшла в історію. Наші сміливі міліціонери здатні боротися тільки з дітьми, людьми похилого віку та інвалідами. При вигляді справжніх злочинців постові міліціонери ховаються в кущі, і, підібгавши хвіст, чекають, коли пройде бандит або хуліган. Не вірите? Можу розповісти вам цікаву історію.

Одного разу з ранку ми повинні були поїхати з друзями за грибами за Київ. Я не встиг на зустріч вчасно, а маршрутки за Київ ходили нерегулярно. Довелося добиратися на попутках, були люди, які за пару гривень довозили. У лісі я не знайшов своїх друзів, заблукав (мобільний телефон не працював) а це 27 км від Димера, місце називається Сухолуччі. І ночувати б мені в лісі, але добрі мужики на Жигулях за символічну плату в 10 грн. довезли мене до маршрутки на Київ. Я настільки зрадів, що повірити можна. Уявляєте, як пощастило? Я дістався до метро Лук'янівська, встиг майже в останній поїзд і заснув ...

Відео дня

Прокинувся від ввічливого поштовху в плече. Постовий сержант лінійної міліції будив мене і просив пред'явити документи. Документів як на зло не було, але були гриби, складаний ножик, і гроші ... Ось вони-то його й зацікавили. Довелося пройти у відділення, де хоробрий правоохоронець мене обшукав. І залишив собі на сигарети 100 грн. Я спробував обуритися. Тоді він сказав, що я про це пошкодую. Так і сталося.

При виході з метро наверх мене вже чекали його друзі-колеги з постової міліції, які приїхали на службовому автомобілі, щоб забрати небезпечного злочинця. Мене то є. Я спробував обуритися. Хоча і знав, що якщо торкнеш міліціонера за гудзик - будеш ніч сидіти в камері. З одного боку мені лестило таку увагу - все-таки приїхали аж 3 сержанта при зброї, щоб мене знешкодити. З іншого боку було прикро. Що у них інших справ немає, може когось грабують в цей момент. Тому міліція вирішила вирішити два завдання відразу і пограбувати мене. Під виглядом обшуку у мене вивернули кишені і запропонували здати гроші, що залишилися. У мене було 70 доларів. Міліціонери дуже зраділи-довго хихикали, сміялися-говорили, що не потрібно з собою носити валюту. Гроші забрали, чи не погребували швейцарським ножем і залишили мені 1 грн, щоб я не міг дійти додому. А потім весело з машини дивилися, як я з метро Бориспільська йду на Харківський масив. Мені нічого не залишалося робити, як піти пішки додому, по дорозі попався хлопець, у якого сержант теж відібрав гроші. Виявилося, що пощастило сьогодні не тільки мені ... Була ніч з 12 на 13 жовтня. Напевно, нещасливий день, подумав я .. Все-таки 13 число. Та й справжні бандити вже сплять.

В принципі, не бачу нічого страшного в тому, щоб взяти у людини 10 грн. Але обчистити його під нуль, та ще й куражитися при цьому! Не впевнений, що так вчинив би навіть кримінальний авторитет, може, зглянувся б, і залишив 10 грн. на проїзд. Як зробили мужики з села. Та ще побажали доброго шляху ", пише ОРД.

Важкі будні київської міліції: полювання на журналістів в метро