Відео дня
Микола Поліщук: "Ми йдемо до того, що за медичні послуги треба платити"
Не подобаються Миколі Поліщуку незручні питання, не налаштований він серйозно і виразно окреслити коло проблем, пов'язаних з регулюванням лікарського бізнесу, з діяльністю санепідстанцій. Міністр відверто "з'їжджає" на сторонні і загальні теми, коли його закликають пояснити, як його Міністерство збирається припинити корупцію в підвідомчих йому структурах.
- Як зробити так, щоб санінспекторів не могли брати хабарі?
- А нехай не дають їм, і все. Або нехай скаржаться ...
Зате про грандіозні задуми по глобального реформування всієї медичної галузі Микола Єфремович говорить з натхненням стратега. А дрібні завдання стратегу вирішувати і не пристало: він захоплює плацдарми, обходячи невеликі осередки опору ...
- У чому мета реформи системи охорони здоров'я, про яку ви доповідали у Верховній Раді в липні?
- Ми маємо намір основні гроші направити на лікування пацієнта, а не зміст лікувального закладу. Сьогодні в Україні немає лікарів, зацікавлених у здоров'ї людини. І це нормальне явище. Чим більше хворих, тим лікаря краще. Головлікар піклується про збереження кількості ліжко-днів, щоб підтвердити завантаження потужностей своєї установи, від якої залежить його фінансування. Вузький фахівець теж зацікавлений у хворому. Більше пацієнтів (а пацієнти знають, що у них з лікарем ринкові відносини) - хтось щось та заплатить. І приватна медична структура зацікавлена ??у збільшенні кількості пацієнтів, оскільки може надавати більше платних послуг.
- Але так було завжди і скрізь ...
- Так! Але в стародавньому Китаї було не так. Лікар отримував плату, лише коли імператор і його сім'я були здоровими. Ми повинні створити такі умови, при яких лікар був би зацікавлений у профілактиці захворювань. Одним з механізмів досягнення цієї мети може стати інститут сімейних лікарів. Вважайте: з 1000 осіб протягом місяця проблеми зі здоров'ям виникають у 750. За медичною допомогою звертаються тільки 250, з них лише 12-14 потребують госпіталізації або в допомозі вузьких фахівців. Всім іншим допомогу можуть надати лікарі первинної ланки. Але якщо цей лікар сидітимуть на ставці, він не буде зацікавлений в більшому обсязі робіт. Такий лікар повинен працювати за контрактом або з громадою, або з державним адміністративно-територіальним підрозділом. І найкраще, щоб головною умовою його роботи, прописаним у контракті, було скорочення кількості хворих на ділянці, від чого і залежатиме його зарплата. Менше хворих - менше роботи, але при цьому більше грошей. Тобто він буде зацікавлений у профілактиці.
- Але тут без зловживань не обійдеться: лікарі можуть просто менше надавати допомоги ...
- Для цього є контролюючі органи. Управління охорони здоров'я, держустанови.
- Їх представники будуть ходити з лікарем і перевіряти, хворі або здорові пацієнти?
- Припустимо, на кожну людину в рік буде виділятися по 100 грн. Лікар візьме собі ділянку з 1000 чоловік. Ось уже у нього є річний бюджет 100 тис. грн. Він повинен працювати як приватний підприємець, платити єдиний податок. Ми його забезпечимо приміщенням, обладнанням. Чим менше у нього на ділянці буде хворих, тим більше грошей залишиться. Ці гроші будуть пущені на розвиток, на придбання необхідного обладнання та ефективних ліків.
Крім того, цей лікар направить свого пацієнта до такого вузького спеціаліста, який надасть кращу допомогу, щоб людина потім менше хворів.
Контролювати сімейного лікаря повинні громадськість та органи охорони здоров'я. Так, як це було колись в Західній Україні. Священик, фельдшер і вчитель працювали з громадою за контрактом. Якщо було багато згвалтувань, самогубств, то громада говорила священику: "Святий отець, ми з вами розриваємо контракт, ви погано працюєте". Якщо дітей погано вчили - розривали контракт з учителем. Подивіться, як зробили в Польщі. Якщо кількість викликів карет швидкої допомоги збільшується, витрати на кожен виклик понад певної норми вираховуються з зарплати місцевого лікаря.
Практика сімейних лікарів існує і в Україні. Я бачив, як у Херсоні працює сімейна амбулаторія. За рік її роботи на ділянці в 4 рази скоротилася кількість інсультів, не зареєстровано жодного інфаркту, а до цього щорічно було 8-10.
- Але як у нас може зростати кількість сімейних лікарів, коли входження в приватний медичний бізнес надзвичайно зарегульована: необхідно отримати ліцензію, акредитацію, пройти кадрову комісію. Природно, на кожному з цих етапів неминуча зустріч з корумпованими чиновниками від медицини.
- Цього не буде.
- Чиновники перестануть брати хабарі?
- Не в цьому справа. Необхідно мінімізувати всі ці процедури. Ми хочемо з нового року ввести практику, коли одночасно з отриманням сертифікату спеціаліста лікаря видавалася б ліцензія на заняття приватною практикою.
- А ті, хто вже працює?
- Нехай подають запит на отримання ліцензії. А ми будемо автоматично видавати ліцензії на приватну практику. Якщо ми даємо сертифікат, що свідчить про те, що людина може працювати в держструктурі, то чому він не може працювати як приватник?
- Про це всі лікарі і запитують ...
- Ми мінімізуємо контакт з чиновниками. Але ви повинні розуміти, що для початку ми повинні провести відповідну документальну підготовку. Потім ми хочемо фінансувати медичні установи в залежності не від кількості ліжок, а від обсягу виконаної роботи та її якості. Медичним установам ми хочемо надати статус неприбуткових суб'єктів самостійного господарювання.
- А з яких джерел буде фінансуватися це господарювання?
- Коли немає постатейного фінансування, управління охорони здоров'я, міністерство чи місцева рада на основі контракту роблять замовлення пролікувати якусь кількість хворих і виділяють на це певну суму. За контрактом ви набираєте працівників, які можуть виконати цю роботу. І ви будете зацікавлені надати допомогу якомога більш економно, щоб у вас залишилися гроші для розвитку і заохочення. Таким чином ми досягнемо рівня, коли у нас будуть працювати не кілька хірургів, що роблять по 40 операцій на рік, а один, який робить 200-300 операцій на рік залежно від їх складності.
- А чи вистачить медичних менеджерів, щоб очолити всі ці установи?
- Правильне питання. Зараз у "Могилянці" вже є факультет, який готує менеджерів для охорони здоров'я. Ми плануємо відкрити курси медичного менеджменту при 4-5 медичних університетах. Крім того, зараз йде розробка постанови КМУ про підготовку таких менеджерів, щоб у період 2006-2010 рр.. всі керівники галузі пройшли підготовку в галузі медичного менеджменту.
- У парламенті вже кілька років лежить законопроект про обов'язкове медичне страхування. Ви маєте намір домагатися його ухвалення?
- Такий закон може бути прийнятий лише в державі з потужною економікою. У країні зі слабкою економікою цей закон нічого не дасть. Навпаки, він погубить все, що є. І Україні сьогодні прийняття цього закону швидше нашкодить, ніж допоможе. Цей законопроект передбачає додаткове оподаткування фонду заробітної плати, значить, зарплата знову піде в "тінь". Знову навантаження на бюджет.
- А в якому вигляді сьогодні може існувати медичне страхування?
- Ми хочемо сформувати базовий пакет гарантованої медичної допомоги. 49-я стаття Конституції говорить, що медична допомога у нас безкоштовна, а 95-я повідомляє, що будь-які витрати держави на суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Держбюджет.
- Але ці статті не суперечать один одному. Бюджет є гарантом безкоштовності нашого медичного обслуговування.
- Тому я й хочу, щоб постановою уряду був встановлений базовий безкоштовний пакет гарантованої медичної допомоги. А інше пацієнт повинен оплачувати. І тоді ми зможемо говорити про те, що не можна брати хабарів. З кожним роком пакет гарантованої безкоштовної медичної допомоги буде змінюватися, відповідно до Бюджетом. Як сьогодні розподіляється фінансування в стаціонарах? Приблизно 70% - зарплата персоналу, 19-33% - комунальні послуги, на пацієнта (харчування, медикаменти) залишаються 7-11%. Комунальні послуги - це медична допомога? Ні. Харчування? Ні, крім випадків, коли воно є лікувальним. І не порушуючи 49-й статті, ми можемо безкоштовної залишити лише безпосередню медичну допомогу.
- А інші витрати стаціонарів ляжуть на плечі пацієнта?
- Пацієнта або місцевих органів влади, які містять лікувальний заклад.
- Тобто регіональні влади повинні забезпечити фінансування за рахунок місцевих податків або знову-таки за рахунок пацієнта?
- Вони повинні робити це за рахунок комунальних надходжень. І тоді місцева влада вирішуватимуть, скільки медичних установ їм необхідно.
- А як бути з самими "популярними" медичними установами - санітарно-епідеміологічними станціями? Вони завжди лідирують у рейтингах "хабаромістких" держорганів.
- Санстанції - це наша велика проблема.
- Втім, санінспекторів "оббирають" клієнтів і цілком офіційно. Згідно з постановою КМУ № 1351 від 27.08.03 р., СЕС надають цілий ряд платних і вельми недешевих послуг.
- Санітарна станція надає медичні послуги не тільки державним структурам, а й приватним. А ми якраз йдемо до того, що за медичні послуги треба платити.
А щодо боротьби з корупцією ... Я бачу кілька методів боротьби з нею. Перший - це збільшення зарплати медикам. Другий - встановлення плати за якісно зроблену роботу. Скільки б ми не збільшували зарплати, будуть брати хабарі і погано працювати. Третій - визначити базовий гарантований державний обсяг безкоштовної медичної допомоги. І четвертий - треба дати лікареві можливість заробити. Якщо він не хоче працювати в держструктурі, нехай йде в приватну клініку, відкриває свій бізнес. А от всякі рейди і покарання - це дуже неефективний метод.
- Але санінспекторів не роблять медичної допомоги. Вони виконують регуляторні функції.
- Якщо вони надають послуги приватній структурі, то вони можуть брати гріш. Точно так само, як ми не повинні вчити в інституті лікарів для приватної медицини.
- Але вони беруть не тільки гроші за послуги, але і хабарі. Від їх рішення часом залежить, буде працювати підприємство чи ні.
- Для цього є закон, якого вони повинні дотримуватися. Той, хто дає хабар, теж порушує закон. Якщо ж працівники санепідемслужби дійсно не дають підприємцеві працювати, необхідно скаржитися.
- Щоб лікарі не брали хабарі, ви передбачили цілий ряд заходів, а як щодо санінспекторів? Може бути, відняти у них частину регуляторних функцій?
- Ні, регуляторні функції у них повинні бути. Але деякі функції ми вже скасували, зокрема, скасували деякі спеціальності, адже чим більше вузьких спеціальностей, тим більше порушень. Наприклад, вже не буде фахівців комунальної гігієни. Скасовуємо ми та інші регуляторні обмеження. Наприклад, існують обмеження для аптек (площа яких не повинна бути менше 70 кв.м). Так от, зараз ми будемо відкривати в селах аптечні пункти по 18 кв.м.
Антоніна Бажан, Владислав Силивончик, "БІЗНЕС"