Томенко: Я пишаюся тим, що державних нагород від Кравчука і Кучми у мене немає

Такої кількості телефонних дзвінків редакція просто не пам'ятає! Дізнавшись, що на "Прямої лінії" - Микола Томенко, до нас дзвонила вся Україна, причому, телефони почали розриватися ще задовго до заявленого "сеансу спілкування". Втім, сам Микола Володимирович теж прибув заздалегідь - і, незважаючи на масу справ, затримався довше запланованого. Спілкування ж наше почалося з того, що гуманітарний віце-прем'єр уряду Ю.Тимошенко подарував редакції копію автопортрета Т.Г.Шевченка. І поділився секретом:

Відео дня

- Молодого Шевченка повернути в школи запропонували рівненські журналісти. Хтось з фахівців, до речі, стверджував, що під час українізації звичні портрети "старого" Шевченко за наказом Скрипника замінили якраз на такі. "Свій" портрет ми, звичайно, не нав'язуємо. Але в Рівненській області експеримент, безумовно, вдався: школи і дитячі садки з задоволенням і добровільно беруть репродукцію. Може, й у всій Україні вдасться замінити старого-Шевченко з втомленим поглядом з-під смушевій шапки - на молодого, харизматичного європейця Тараса Григоровича? .. Ой, здається, дзвонять читачі! ..

- Здрастуйте, Вас турбує адвокат Майко Світлана Іванівна. Наша сім'я - все за Юлію Володимирівну. Але чи не підкажете, за кого від вашої партії голосувати на посаду мера? І хто від "Батьківщини" балотується до Київради?

- Список в Київраду очолюю я. Наша команда домовилася таким чином: має бути куратор столичної влади в парламенті (якраз ці функції буду виконувати я.) У нас - хороший, підібраний київський список, який складається з професіоналів різних сфер життя. У ньому - юристи, вчені, господарники, діячі культури і мистецтва, і їм усім небайдуже майбутнє Києва. А ось що стосується мера Києва - то в БЮТ було прийнято рішення не висувати своєї кандидатури на цей пост. Наша партія з повагою ставиться до думок всіх наших співгромадян, і ми впевнені, що до виборів кожен киянин сам визначиться з найбільш оптимальною для нього кандидатурою. Ми поважаємо вибір киян. І нашим завданням буде - контроль над діяльністю будь-якого мера.

- Дзвоню з Павлограда Дніпропетровської обл. Я працюю головним лікарем приватної клініки "Отікон". Ми - перша приватна клініка в місті. Скажіть, що ви плануєте запропонувати у сфері взаємовідносин приватної та госмедіціни?

- Наш ключова теза на сьогодні - забрати "тіньову економіку" з медичних кабінетів, щоб вона стала публічною! Від цього виграють і медики, і їхні пацієнти. Ми пропонуємо визначити єдиний державний норматив лікування людини, що становить в місяць певну суму. І виходячи з нього, призначати держдопомогу, яку держава реально може виплачувати медустановам. Ми в будь-якому випадку приречені переходити до страхової медицини. І ось вищеназваний норматив буде повністю компенсувати держава. Плюс, категорії середньозабезпечених страховку доплачуватимуть підприємства. Заможні люди зможуть користуватися окремою страховкою або повністю оплачувати додаткові послуги. Головне, що це правило буде поширюватися на медустанови всіх форм власності.

- Здрастуйте! Чи правда, що вся земля в Києві продана? Якщо Ви станете мером - що будете робити?

- У мери я не балотуюся. Але більшість у Київраді ми створимо і будемо вирішувати накопичені проблеми. Так, ви, швидше за все, мають рацію, кажучи, що земля в центрі Києва розпродана. Логіка наших дій така. Перше: ми проведемо інвентаризацію землі і для початку складемо реальну земельну та будівельну карти міста. Завдяки їм стане зрозуміло, що власне, відбувається зі столичним ринком землі і що вже відбулося. Хоча і зараз досить ясно, в чому справа. Наприклад, лідер "Європейської столиці" Лев Парцхаладзе, який в довгострокову оренду отримав 0,83 га біля Лаври на лондонській біржі шукає інвесторів для спорудження готельного комплексу з підземним паркінгом. Він свої гроші вкладати в будівництво не хоче, а хоче заробити на посередництві! Таким чином, ми хочемо спочатку скласти земельну карту Києва, а потім вже видавати дозволи на оренду подібних історичних місць. Заборонити подібне будівництво можна буде і завдяки утвердженню Плану генеральної забудови Києва, який буде розрахований мінімум на 10 років. Якщо по "карті" видно, а історики та археологи підтверджують, що землі під торгівлю або офіси виділені в "неможливому" місці - ми плануємо повернути комерційним структурам гроші, заплачені ними за оренду. Гроші це, в принципі, невеликі. Зате ми звільнимо "захоплену" історичну частину міста. Виходячи з Плану, ми проведемо земельний аукціон, на якому доступні для забудови ділянки будуть виставлені вже за реальними цінами, а не за заниженими для "братнього" бізнесу, як зараз. Таким чином, Київ отримає реальний дохід у кілька десятків мільйонів гривень. Ще одна важлива деталь - ми плануємо запозичувати досвід Москви. Там склали реєстр будівельних компаній, і дозвіл на будівельні роботи видали тільки тим з них, які мають реальну будівельну інфраструктуру. Тобто, від "годівниці" відсікли посередників, які заробляють гроші на перепродажах. Вибивши монополію у близьких до київської міськадміністрації структур, які не будують, а просто отримують за безцінь землю (і заробляють, перепродуючи їх), створивши конкурентне середовище, і нарешті, забезпечивши публічну процедуру отримання землі за реальні гроші, - мені здається, ще можна врятувати місто від хаотичної забудови.

- А що - з "Еліт-Центром"?

- Рішення, прийняте Київрадою, я вважаю невірним. Вони безкоштовно виділили ділянки для будівництва житла постраждалим від цієї афери. Але на практиці, безкоштовно - це означає, за рахунок решти киян. Більш того, будувати будуть комунальні підприємства - значить, злочин повністю оплатить місто. По-християнськи, це, напевно, правильно. Але з іншого боку - чому мільйонну крадіжку зі своєї кишені повинні компенсувати пенсіонери з домогосподарками? Крім того, гроші "піраміди" не потрапили остаточно - десь, на якихось рахунках, вони лежать ... Загалом, просто так сталося ми не залишимо - і до цієї історії обов'язково ще повернемося.

- Галина Геннадіївна, м.Вишневе Київської обл. Ви - відомий політолог, а тепер - відомий політик. Наскільки реальна політика розходиться з теоретичними політологічними схемами?

- Розбіжність між теорією і практикою дійсно серйозне. У силу різних обставин, на сьогодні інструментарій політологічних наук не в змозі реально оцінити українську політику. При цьому, вузівська політологія пішла в одну крайність: вони пишуть підручники, що мають, як відомо, максимально загальний вміст. А практикуючі політологи пішли в іншу крайність - стали працювати на конкретні політичні партії. Система, за якою політичні науки представляють незаангажовані люди, що не мають відношення до реальної політики, у нас, на жаль, не склалася. Відсутність потужного незалежного погляду на українську політику - це, напевно, найгірше, що у нас сьогодні відбувається. Якби я повернувся в політологію, то обов'язково відновив б спроби створити незалежний інститут політичної аналітики.

- Семен Іванович з Києва. Я - прихильник БЮТ, але мені здається, що ви не завжди витримуєте свою політичну лінію, міняєте її на догоду ситуації. Може, БЮТу, все-таки, чіткіше пописати свій курс?

- Зараз ми, фактично, на етапі побудови серйозної європейської політичної партії. Коли партія мала статус радикально-опозиційної, логіка наших дій була однією. Тепер же вимоги до БЮТ змінилися. Ми теж вчимося. Сьогодні ми намагаємося більш жорстко формалізувати програмні установки своєї партії і жорсткіше прописати партійну відповідальність. На даний момент, ми - єдина політична сила, яка з кожним з кандидатів у народні депутати підписала угоду по 5-ти позиціях. Чотири з них обумовлюють різні корпоративні самообмеження - депутатську недоторканність у ВР і місцеві ради, відмова від довічного користування депутатами службового житла. А останній пункт стосується відповідальності за рішення, голосування та дії кожного члена партії. Ми припускаємо дуже жорстку відповідальність, якщо депутат відійде від загального курсу партії. Фракція БЮТ буде дуже великий - і без жорстких заходів ми просто не витримаємо лінії партії, про яку ви говорите.

- Здрастуйте! Про майбутній коаліції в Парламенті ходять різні чутки. Вчора навіть прозвучала думка Бєлковського, мовляв, що український народ - за коаліцію НУ, Партії Регіонів і соціалістів. Що ви на це скажете?

- Складається враження, що нинішня ситуація просто-таки "дзеркальна" у порівнянні з президентськими виборами-2004! Тоді на владу працювали російські політтехнологи, а до опозиції потроху намагалися примкнути американці, поляки ... А тепер - парадокс! - Росіяни почали допомагати "НУ", а американці - Партії Регіонів і ще комусь. Зарубіжні дипломати та експерти радять нашої нинішньої влади, з ким їй потрібно створювати коаліцію. Пізніше і посол США Гербст заявляє, що оптимальним буде співпраця НУ, ПР і БЮТ. І ось тепер - громадянин Росії Бєлковський. Чесно кажучи, сказане ним мене кілька стривожило. Якщо настільки різні політтехнологи так хочуть такої коаліції, то щось тут нечисто! До речі, ЦВК слід було б принциповіше реагувати на всі подібні заяви. Я - один з тих, хто ініціював більш чітке прописання в законодетельстве норми про неприпустимість втручання в українські вибори іноземних громадян - починаючи від співаків і закінчуючи всіх мастей "технологами". Так де дотримання цієї норми? Що ж до коаліції - абсолютно очевидно, що за замовленням американських чи російських технологів ми її будувати не будемо. У нас є власні програмні документи і своя ідеологія - нею і будемо керуватися. Якщо буде створена коаліція між НУ, ПР і соціалістами, то ми в такому випадку будемо в опозиції.

- У програмі Президента "10 кроків назустріч людям" сказано, що гроші від продажу Криворіжсталі повертаються вкладникам Ощадбанку. Чомусь, про таке повернення нічого поки не чула ...

- Я особисто закликав повернути гроші вкладникам ще на річницю Майдану. Правда, тоді Президент мене розкритикував за популізм - мабуть, забув свою ж програму. Учора парламент аналізував, куди поділися 23 млрд. від продажу "Криворіжсталі". З'ясувалося, що - розтрачені, залишилося тільки 9 млрд. ВР ухвалила рішення ці 9 млрд. повністю спрямувати на компенсацію вкладникам. Парадоксально, що з усіх сил, які підтримували на Майдані Ющенко, за це проголосували в повному складі лише БЮТ, майже повністю - соціалісти та УНП. Решта - не підтримали, або "за" висловилися окремі депутати. Питається: хто ж тоді дійсно підтримує президентську програму? .. Цікаво, що публікації списків голосування депутатський корпус теж не підтримав - мабуть, злякався. Тому сьогодні дуже важливим видається почути від самого Президента: хоче він чи ні, виконувати власну ж програму? Втім, про це ми дізнаємося протягом 10 днів. За цей час Ющенко або підпише, або ветує законопроект про повернення грошей вкладникам.

- Ред. - Як ви охарактеризуєте творчість свого колишнього колеги по БЮТ Дм.Чобіта?

- Не перевелися ще письменники в Україні! Думаю, у нас кожен 100-й кандидат у нардепи має ще й письменницькі амбіції, так що по-людськи я Дмитра, звичайно, розумію. (Сміється.) Трагедія ж цієї людини - в тому, що неможливо за один день на 180 градусів змінити свою точку зору. Не так давно він лаяв Порошенко і Ко, а тепер, навпаки, пише, що Порошенко - золота людина. Мені, якщо чесно, просто шкода Дмитра. А з іншого боку ... Напевно, невипадково книжки Чобота зараз в централізованому порядку розсилають мало не в кожну райради. Це, до слова, теж грошей коштує.

- Ви моженте провести паралель між творчістю Чобота - і Ю.Рогози?

- Я не шанувальник Рогози. Але відмінність між ними хоча б, в тому, що в одному випадку це - політичний наклеп, в іншому - політичний детектив. До того ж, книги Рогози порайадміністраціям НЕ розсилають.

- В одній з "дружніх" БЮТ газет я прочитала, мовляв, ваш блок в принципі не замислюється про розвиток в Україні культури ...

- По-перше, ми не збираємося декларувати, що будемо "посилювати і поглиблювати". Ми будемо діяти! На жаль, несподівано для мене у мене позначився конфлікт з Президентом в цій галузі. Я - прихильник впровадження нормальних правил, в результаті чого українські цінності поширяться і на масову культуру. Президент же пішов знайомою з часів Кучми дорогою, сконцентрувавши увагу на академічної або традиційній культурі. Не думаю, що "Мистецький Арсенал" врятує українську культуру! Для мене важливіше було - створення вітчизняних українських телесеріалів, або масова українська за духом реклама на ТВ-каналах, або - повернення на ФМ-радіостанції української сучасної музики. Музеї Трипілля - річ хороша і потрібна, але навряд чи вона каталізують новий етап розвитку укркультури! Що ж до театрів - то конфлікт в тій же Російській драмі зводився до "розведення" позицій художнього керівника і директора. Я й сьогодні вважаю, що творчість і менеджмент повинні бути розділені. А крім того, пишаюся тим, що моїми зусиллями були підвищені зарплати тим же бібліотекарям, що в країні почав створюватися Реєстр художніх і музейних цінностей.

- Вибори у нас - за партійними списками. Але в списках - як і раніше безліч "гаманців". Як ці люди можуть відстоювати ідеали?

- Проблема в тому, що немає суспільного відбору. Я пропонував забезпечити квоту: наприклад, кожен другий депутат висувається за списками регіональної організації, а кожен п'ятий - іншої статі. Мої поправки Парламент не проголосував, на жаль. Що стосується "гаманців"-то наявність грошей або їх відсутність не означає, що дана людина непопулярний в народі. Навпаки, в тій же Волинській області сильно популярний, наприклад, Абдулін - він зміг вирішити безліч проблем області.

- Чому з БЮТ "вичистили" Волкова і чому залишили так багато кучмістів?

- Абдулін, на відміну від Волкова, що не приносив міллііони на вибори Кучмі і не має від нього нагород за заслуги. Що стосується так званих "кучмістів" - то одна справа - просто голосувати за законопроекти, які пропонувала влада, а інше - наприклад, фальсифікувати результати референдумів, президентських виборів. Наш блок зайняв тверду позицію - таких людей не повинно бути в наших списках, ними повинні займатися правоохоронні органи. До речі, якщо вже говорити про кучмістів, то до такої категорії можна віднести насамперед тих, хто отримав від Кучми за вірну йому службу ордена і нагороди. До речі, серед таких орденоносців - Петро Порошенко, Євген Червоненко, Роман Безсмертний, Станіслав Сташевський, Володимир Поляченко, Борис Тарасюк і багато інших, тепер "затятих" антикучмістів. До речі, перший номер київського списку "Нашої України" В'ячеслав Брюховецький теж отримав орден від Кучми в 1997 році ... А я пишаюся тим, що державних нагород від президентів Кравчука і Кучми у мене немає!

(Вечерние вести, 23 березня 2006 р.)