Начальник ГУР Міноборони України - про специфіку служби та уроках миротворчих операцій

За два з половиною роки на посаді Олександр Галака, за його словами, не дав жодного офіційного інтерв'ю. У неформальній бесіді пояснив це так: "Традиційно шеф ГУР Міноборони в такому жанрі з пресою не спілкується". 13 липня указом президента Олександр Іванович був звільнений, а через два з лишком місяці відновлений судом в колишній якості. Ми зустрілися вчора в тому ж скромно, але зі смаком обставленому кабінеті на Рибальському острові. КОНТРОЛЬ? ЕСТЬ КОНТРОЛЬ! - Ви четвертий за рахунком керівник ГУР після Олександра Скіпальського, Ігоря Смешка, Віктора Палія. Але ваша структура залишається однією з найбільш закритих в країні. Хотілося б знати більше. - Від того, наскільки сильна і ефективна військова розвідка, залежить обороноздатність держави, міць її Збройних Сил. Військова розвідка України створена Указом президента в 1992-м (з тих пір щорічно 7 вересня відзначають наше професійне свято). І стала одним з провідних спеціальних органів держави. Організаційно в неї входять оперативні, аналітичні, функціональні підрозділи. Основи діяльності закріплені прийнятим чотири роки тому Законом "Про розвідувальні органи України". Нормативно-правова база продовжує удосконалюватися, що позначається на загальній системі національної безпеки країни. - Хто призначає і кому безпосередньо підпорядковується керівник главку? - Призначається і звільняється президентом країни за поданням міністра оборони. Відповідно до Закону про розвідорганах глава держави здійснює і загальне керівництво головком. - Нікому іншому ГУР не підконтрольна? - Закон передбачає контроль відомства також з боку законодавчої влади в особі профільного комітету з питань нацбезпеки і оборони. Контролює Генпрокуратура, у фінансовому плані - Рахункова палата, ГоловКРУ. - Збройні Сили реформуються. А главк? - Звичайно. Нинішній етап реформування військової розвідки здійснюється на основі відповідної Програми ВСУ, з урахуванням подальшого прагнення держави інтегруватися в євроатлантичні структури, НАТО. Нами розроблена і своя Концепція розвитку до 2011 року. Військова розвідка відіграє важливу роль в протиборстві міжнародному тероризму, іншим загрозам миру і безпеці. Оснащує технікою, комплектуємо професійними кадрами. У контексті вашого запитання про "закритості" главку - вперше в практиці військової розвідки України створена своя прес-служба. Вона відповідає за зв'язки з громадськістю та ЗМІ. ЗА СИСТЕМНУ ІНТЕГРАЦІЮ - Дуже неоднозначні оцінки викликала ідея створення єдиного розвідувального співтовариства, куди планувалося злити всі вітчизняні структури даної спрямованості. Ваша думка? - Ми керуємося вже згадуваним Законом про розвідорганах. Інших документів, що визначають їх діяльність, немає. На мій погляд, механічне злиття і створення єдиного органу розвідки, як би його не назвали, не підвищить ефективність розвідувального забезпечення вищого керівництва держави. - Чому? - Потрібна системна інтеграція як розвідувальних структур, так і структур безпеки в державі. Загрози сьогодні важко розділити на зовнішні і внутрішні. В умовах "холодної війни" ми мали чітку лінію фронту - перед нами був ворог, все інше другорядне. Зараз такого чіткого вододілу немає. Але з'явився міжнародний тероризм, чия загроза цілком реальна. Тому треба ставити питання про системну інтеграцію. Насамперед, в обміні інформацією. Провідні країни вже йдуть таким шляхом. Це і є цивілізований варіант розвитку військової розвідки в майбутньому. Вона повинна бути складовою всієї системи забезпечення національної безпеки. - У країні законодавчо визначені три органи, які можуть мати свої розвідструктури. Крім вашого главку, це Держприкордонслужба та СБУ. Але в останній такого органу вже немає - на його основі створена Служба зовнішньої розвідки. Як складалися ваші взаємини до цього? Були "заклятими друзями", конкуруючими, хто перший і в якому обсязі доповість "наверх" отримані розвідані? - Ні "заклятими друзями", ні конкурентами ми не були і не є. Кожен орган в межах наданих йому повноважень відповідає за виконання покладених обов'язків. Крім того, існують спільні накази голови СБУ і міністра оборони про порядок взаємодії розвідструктур. Співпрацю і взаєморозуміння - ось рівень відносин. - У лютому минулого року був підписаний Указ "Про додаткові заходи щодо подальшої демократизації суспільства та посилення цивільного контролю над діяльністю правоохоронних та розвідувальних органів України". Згідно з документом, відряджені раніше до вищих органів держвлади співробітники спецслужб поверталися туди, звідки їх "висмикнули". Відповідні доручення були дані СБУ, МВС, ДПА, Держдепартаменту з питань виконання покарань, ГУР Міноборони, чиї підрозділи уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність ... - Справді, цим відомствам доручалося відкликати спрямованих для проведення ОРД військовослужбовців та працівників правоохоронних органів на посади в апаратах Верховної Ради, РНБО, Адміністрації президента, секретаріаті Кабміну, Генпрокуратурі, центральних органах виконавчої влади. Але Указ стосувався тільки тих відряджених співробітників, які здійснювали оперативно-розшукову діяльність, і обмежив негласну діяльність СБУ стосовно співробітників військової розвідки. НАГОРОДА ... В ДЕЛО - А якщо надходить оперативна інформація, що який-небудь офіцер намагається сплавити за кордон партію зброї , - хто ним займається? - Повідомляємо правоохоронним органам, скажімо, військовій контррозвідці Служби безпеки. І вона здійснює щодо неї передбачені законом оперативно-розшукові заходи. ГУР Міноборони правоохоронним органом не є. - Скажіть, де межа, за якою закінчується прозорість у діяльності ГУР і починається те, що ні за яких обставин відкритості не підлягає? - Виконання розвідувальних завдань часто пов'язане з ризиком для життя. Тому всі питання, що стосуються персоналій, характеру, форм, методів роботи, віднесені до державної таємниці. Це визначено законом і притаманне діяльності як нашої, так і інших спецслужб світу. - Тому при нагородженні ваших співробітників і не говориться, за що вони відзначені? - Більше року тому у нас було затверджено положення про чотири відомчі заохочувальні відзнаки. Ними відзначаються ті, хто вніс найбільший внесок у розвиток військової розвідки. Це публічні нагороди. Якщо ж людина відзначився при виконанні конкретного завдання, спеціальної операції, орден чи медаль йому вручають у вузькому колі та відразу долучають до особової справи. БУДЕМО ДРУЖИТИ БУДИНКАМИ - Знаходьте спільну мову з зарубіжними колегами? - ГУР Міноборони співпрацює зі спецслужбами країн, з якими збігаються наші інтереси. Насамперед, мова йде про боротьбу з міжнародним тероризмом, незаконною торгівлею зброєю, розповсюдженням наркотиків, інших сферах діяльності. - Зі спецслужбами яких держав підтримуєте найбільш тісні контакти? - Наприклад, російськими. Напрацьована законодавча база, в 1997 році підписано, потім ратифікована і набрала чинності відповідна угода. Активно співпрацюємо з європейськими країнами. Обмінюємося делегаціями на різних рівнях, інформацією. У нас встановлені нормальні відносини з розвідслужбами всіх прикордонних з Україною країн. - США входять до переліку держав, з чиїми спецслужбами ГУР Міноборони пов'язує взаємний інтерес? - Я б не ставив питання про взаємний інтерес. Україна - не Сполучені Штати і не колишній Радянський Союз. Але у неї є свої національні інтереси і пріоритети. США є світовим лідером, чиї політика і дії впливають на багато процесів. Було б недалекоглядно не підтримувати відносини з ним і його розвідслужбами. - В Іраку, де я познайомився з військовими контррозвідниками з СБУ, є і ваші підлеглі ... - Так, вони там є. Головним завданням є добування інформації для військового командування контингенту та Генштабу. Основні зусилля зосереджені на мінімізації загроз українським миротворцям в будь-якому контингенті. У тому числі і в Іраку. Контактуємо з іракськими розвідслужбами, місцевими лідерами, населенням. Це впливає на процеси стабілізації, наведення порядку в зоні відповідальності. Налагоджено обмін інформацією з керівникам злочинних угруповань, арсеналам, складам зброї. Участь в іракських подіях багато чому навчили і нашу військову розвідку. Придбано величезний досвід. Моя думка - військові розвідники виконали свої завдання. На етапі виведення контингенту їх роль також буде висока. - А правда, що ГУР містить військових аташе за рахунок власних коштів? - Раніше це робилося через МЗС. Посол суб'єктивно визначав, кому дати грошей, кому ні, і фінансування йшло за залишковим принципом. Торік ситуація змінилася. Ми дійсно утримуємо цю категорію співробітників за свій рахунок. - У нинішній посаді допомагає досвід вашої минулої роботи військовим аташе? - Звичайно. Стара приказка говорить: досвід солдата кується в поле. Для розвідника поле - робота за кордоном. - По-англійськи протягом дня доводиться висловлюватися? - На жаль, не кожен день. - Буває, що набираєте номер, скажімо, в Нью-Йорку, Амстердамі, Копенгагені і говорите: "Привіт, Джиммі, це Алекс, як справи? " Прийнято таке у розвідників? - Загалом, так. Особисті контакти мають дуже велике значення. Начальник розвідки Румунії - колишній військовий аташе в США. Керівник розвідки Словаччини - колишній помічник військового аташе у Вашингтоні. Збереглися нормальні, робочі відносини і з іншими колегами. Ну а коли приїжджають гості, намагаємося, щоб їм в Україні сподобалося. ЧУЖІ ТУТ НЕ ХОДЯТЬ - Мені у Внутрішніх військах хвалили ваш спецназ ... - Це, напевно, кращі фахівці, які є у Збройних Силах. Багато пройшли Афганістан, Югославію, інші "гарячі" точки. На щастя, ми зуміли зберегти дієздатність свого спецназу. Це як у пілотів: чи не літаєш - втрачаєш кваліфікацію. А ще важливо, що навчальні молодь інструктора пройшли підготовку у Великобританії, США, Ізраїлі. І активно застосовують набутий досвід на практиці. Нещодавно у Кіровограді, до речі, пройшли чергові змагання з бойової підготовки. Результатами ми задоволені. - Рибальський острів знаходиться в цікавому місці. Чи траплялися спроби несанкціонованого проникнення на територію ГУР? - Помилково. Цілеспрямованих, зі злим умислом - ні. - І з боку Дніпра? - У нас встановлені серйозні технічні засоби захисту. - Чим закінчилася історія з позовом, який ви подали на редакцію газети "Свобода"? - Опубліковані цим виданням і її автором матеріали не відповідали дійсності, паплюжили честь, гідність співробітників нашого відомства і мої особисті. Позов розв'язався мировою угодою. Газета вибачилася. Мене це задовольнило. Питання вичерпане. - Суд, який розглядав ваш позов до президента України, відновив вас на посаді з моменту звільнення, тобто 13 червня. Чи мав указ про звільнення політичне підгрунтя? - На мій погляд, немає. У січні-травні була розгорнута потужна інформаційна компанія з моєї дискредитації через ЗМІ та інтернет. Вирішив звернутися до суду з єдиною метою - з'ясувати правомірність звільнення. Суд встановив: законних причин для нього не було. Конфлікту не існувало і не існує. 2 вересня у мене відбулася зустріч з президентом. Говорили багато про що, не про звільнення і не про мене - про майбутнє військової розвідки. І хоча указ про відновлення на посаді поки не підписаний, думаю, це чисто технічні, процедурні питання.

Олександр ІЛЬЧЕНКО, "Сегодня"

http://today.viaduk.net