Шерше la corruption?

Так, не тільки революція пожирає своїх дітей, але і контрреволюція. Як відомо, після французької революції 1789 року з ініціативи самих революціонерів - то якобінців, то монтаньярів - практично щорічно переобирався парламент і практично щорічно приймалася нова Конституція: і все це супроводжувалося нещадний рубкою голів СОРАТНИКІВ на гільйотині. Демократичне "броунівський" рух тривало до тих пір, поки його не очолив сам "Броун", тобто Наполеон. Правда майбутній імператор практично всієї Європи розпочав свою політичну кар'єру з залпів гармат в центрі Парижа, що забрали життя п'яти тисяч баламутів, незадоволених непомірним підвищенням цін на хліб після революції. Сьогодні теж вистачає незадоволених: то комунальні тарифи зашкалять, то ціни на м'ясо і ковбасу в липні підскочать. Коли ж є проблеми з "хлібом", то будь-якої розумної Влада треба подбати про "видовищах". Тим часом Вашингтон категорично рекомендує нашим правлячим верхам: "щоб вам не відірвало рук, що не трожьте ні Юрочку, ні Юлечку руками". За праве чи справа борються сьогодні і Юрій Луценко, який організував в МВС синекуру для "своїх" міліціонерів; і Юлія Тимошенко, як завжди "начудив" з газом, вже абсолютно не хвилює "міжнародну громадськість": що відбувається в Печерському суді і в Лук'янівській в'язниці вже отримало такий штамп на Заході як "нову справу Юкоса". Так що баста Кузі, як сказали б італійці. Знадобилися нові справи по корупції, і Волга відразу почала впадати в СІЗО. В принципі це набагато гуманніше, ніж піар-звичка, наприклад Михайла Саакашвілі, ганяє для підняття свого рейтингу демонстрантів по всьому Тбілісі за допомогою БТРів. Більше того - це дає перспективи нашій країні піти, нарешті, зі 134 місця в світі за індексом корупції, подалі від безперспективних в цьому відношенні Зімбабве і Гондурасу. Воістину, "Борітеся - поборете", як передбачив класик. Адже для широкої публіки (я вже не кажу про світову громадськість) вся боротьба правящещей партії з корупцією однозначно виконає свою благородну функцію: Україна залишиться в числі демократичних країн, які уникли міжнародної обструкції за "білоруським" зразком. Упевнений: в одній телефонній будці вмістилися б ті доброзичливці, які захотіли б терміново передати по телефону слова співчуття всім спійманим на хабарі за останній тиждень "державних діячів". Не випадково французька народна прислів'я говорить: сьогодні йде дощ, тому що уряд краде. Не випадково УСПІШНИЙ прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер повернула за дванадцять років оранки Великобританію з 53 місця у світі за економічними показниками назад в процвітаючу "Велику сімку" саме за рахунок відсторонення чиновників від тих функцій, які дозволяють вимагати з простих людей мзду))) Ще одним історичним прикладом УСПІШНОГО обуздиваніе чиновницької корупції-клептоманії я вважаю Сенаторські ревізії: це періодичні перевірки Сенатом Російської імперії в 18 - початку 20 ст. діяльності місцевих державних установ. Введені імператором Петром I в 1722 як щорічні відрядження сенаторів у губернії і провінції. За указом імператора Павла I в 1799-1800 відбулися Сенаторські ревізії ВСІХ губерній. Були виявлені багато недоліків в місцевому управлінні і суді, чиновницьке свавілля і тяганина, значне число невирішених справ. Сенат заслухав звіти ревізорів і змістив кілька десятків особливо скомпрометованих чиновників. У 1-й половині 19 в. проведено 92 сенаторських ревізії. Це була спроба самодержавства поліпшити роботу місцевого державного апарату, особливо схильного корупції "хлєстаковського" типу. Інструкція 1880 наказувала сенаторам звертати увагу також і на "настрій умів", ступінь поширення революційних навчань і "вплив їх на суспільне і народне життя". У 19 в. Сенаторським ревізіям були піддані 53 губернії, в які виїжджали 89 сенаторів. Ряд губерній ревізувати неодноразово (Пензенська - 6 разів; Саратовська, Воронезька, Казанська та ін - 5; Калузька, Костромська та ін - 4 рази). У 1905-17 було проведено 11 сенаторських ревізії, головним чином з метою виявлення чиновників-хабарників на місцях. Сенаторські ревізії реально стримували свавілля місцевої влади (чого і нам бажаю), серйозно підриває авторитет центральної влади (що і у нас має місце бути. А взагалі хочу всім нам нагадати (так сказати для резюме країни) старий анекдот: Митник оглядає корабель: - Наркотики є? Господар: - Есть. Ось. (дістає валізу.) Це героїн, це кокаїн. Все акуратно упаковано. Митник, витріщивши очі: - А може і зброя є? Господар дістає другу валізу. - Ось "макаров", ось "калашников ", ось патрони до них. Все як треба! Митник з усмішкою: - Мабуть, і валюта є? Господар дістає третю валізу. - Ось мільйон доларів. - І це все ваше?! - Ні, це - ваше. Моє - в трюмі .