Відео дня
Волонтер про знущання бойовиків: водили за собою на повідку, як собаку, і змушували під дулом автомата чистити туалети
19-річний волонтер- "майданівець" з Коломіівщіни Ігор Лещишин, звільнений з полону терористів, розповів, які тортури і знущання йому довелося пережити в Луганську. У хлопця пошкоджені нирки, поламаний ніс, вибиті передні зуби, але він живий! Йому дивом вдалося потрапити в п'ятірку тих українських хлопців, яких обміняли на бойовиків.
Минуло вже півтора місяця, як він повернувся додому, але тільки зараз прикарпатський волонтер трохи отямився і готовий розповісти журналістам подробиці того, що з ним відбувалося в полоні, передає місцеве видання Версіі.if.ua .
Читайте: Доля полонених полтавських волонтерів: чоловіка розстріляли, жінці відрізали палець
"Щоб я був більш говіркий, вони всіляко знущалися наді мною. Зав'язали мені на шиї поводок і так," на прив'язі ", водили за собою, як собаку, змушували мене під дулом автомата чистити їх туалети. Не давали пити, морили голодом, тільки на шостий день принесли півсклянки гречки і шматок хліба ", - розповідає Ігор.
Все це відбувалося в захопленій бойовиками будівлі обласного управління СБУ в Луганську, яке, як розповів полонений, "ЛНРовці" між собою називають "хатинкою". Саме там над ним знущалися, допитували, били, називали "майданутим", "бендерівцем", всіляко насміхалися.
Два тижні Ігоря протримали в сирій, холодній, темній камері на бетонній підлозі. "Я майже не спав, ходив вночі туди-сюди, щоб зігрітися, адже мав при собі тільки футболку і штани. Мої мучителі час від часу відкривали підвал, щоб подивитися, чи живий я ще", - згадує прикарпатський волонтер.
Читайте: Терористи побили батогами і молотком полоненого донецького пастора через фото пам'ятника Бандері
Але далі - гірше. Колишній полонений розповідає, для того щоб залякати, на його очах живцем підірвали двох осіб.
"Одного разу мене повезли на полігон:" Бачиш, як ми будемо з вами робити? "- злорадно запитали мене нелюди і на моїх очах наказали піти по замінованій підлозі двом хлопцям, по говору, схоже зі Львова. Тих бідолах розірвало вибухом на частини." Ми і з тобою так зробимо, "бендерівець", - пригрозили бойовики і доклали до мого горла ніж. Потім мене катували електричним струмом. Я думав, що вже не вийду звідти живим, молився: "Прости мені, Господи, гріхи мої ..." - зізнався він.
Рішення про включення Ігоря в список тих заручників, які були обмінені на бойовиків, прийняв, за словами хлопця, якийсь командир, чоловік старшого віку. Від терористів до місця обміну Ігоря везли з мішком на голові і без особистих речей, які були при ньому спочатку. "Паспорт, банківську картку, гроші, 2 мобільних телефони, годинники та півтисячі гривень мені, звичайно, не віддали. Добре, що після повернення в Івано-Франківськ друзі допомогли мені оформити новий паспорт", - сказав колишній заручник.
Читайте: У ЗМІ потрапила розповідь-сповідь жителя блокадного Луганська
Але повернутися додому, в с. Коршева на Коломіівщіну, Ігор Лещишин зміг не відразу, виснажений побоями і голодом, худий, як тріска, він тиждень пробув під заступництвом добровольців з батальйону "Айдар", до якого у хлопця була особлива симпатія. Там він зустрів свою "бойову подругу" з Майдану. Це був приємний сюрприз для Ігоря.
Сьогодні він вже вдома, зміцнів, набрався сил і, як розповіли його близькі, встиг скоїти ще одну поїздку на Донбас. Але добирався туди вже не сам і не поїздом, як минулого разу, а на автомобілі з декількома тернопільськими волонтерами. Зібрав за списком, який йому дали "айдарівці", продукти, каву, чай, картки поповнення рахунку, шкарпетки та інші речі. І головне - тепловізор, апарат штучного дихання і кевларові каски, так необхідні нашим військовим.
Читайте: За місяць з полону бойовиків звільнено понад 1000 українців
"Зрозумійте, я просто не можу не їхати на схід. Адже українські бійці так чекають, що ми привеземо цю допомогу, придбану за гроші чеснот, звичайних наших співвітчизників. Одна івано-франківська бабуля, дізнавшись про мою волонтерську діяльність по місцевому телебаченню, прямо на вулиці передала 500 гривень зі словами: "Синку, віддаю в твої надійні руки ці гроші, які мені зовсім нелегко було зібрати зі своєї маленької пенсії. Купи за них, будь ласка і відвези на Донбас нашим бійцям те, що їм найбільше зараз необхідно ". Ну як я можу підвести таких людей?" - задається риторичним питанням наш прикарпатський герой.
Нагадаємо, раніше "Обозреватель" розповідав, як 19-річного волонтера з Коломіівщіни, Ігоря Лещишина, здала луганським терористам провідниця поїзда "Одеса-Луганськ", коли він намагався доставити посилку для бійців батальйону "Айдар".