Катастрофа з Дніпром: що вбиває головну річку України
Багато українців сьогодні можуть спостерігати, як на їхніх очах гине найбільша річка Європи - Дніпро. Через стрімке обміління посеред водойми поступово утворюються нові острови, а сама вода цвіте і заростає. "Обозреватель" з'ясував, що вбиває головну водну артерію України і що потрібно робити для її порятунку.
Рослина, яке пережила динозаврів
Деякі ділянки Київського і Канівського водосховищ останні роки стали стрімко обростати, і все більше схожі на плавучі поля. Виною тому - водяний горіх або чилім. Ця реліктова рослина прийшла до нас через мільйони років, переживши динозаврів, при цьому "гість з минулого" негативно впливає на фауну, оскільки там, де росте водяний горіх, немає життя.
Керівник прес-служби Держрибагентства України Діана Кладова розповіла, що неконтрольоване розростання водяного горіха зменшило рибопродуктивність водосховищ на 35-40%!
"Зарості чиліма призводять до зменшення рибопродуктивності в середньому на 400 тонн щорічно. Така ситуація спричинена тим, що рослина уповільнює розвиток фітопланктону і створює під собою "мертву" воду - там не живе риба і немає кисню", - розповіла вона.
Читайте: Екологічний апокаліпсис: журналісти розповіли про серйозну проблему на Донбасі
Здавалося б, якщо рослина завдає такої колосальної шкоди промислу і засмічує воду, її зарості потрібно знищити. Але це робити заборонено. Чилім занесено до Червоної книги України, рослина охороняється законом. В цілому ця рослина - рідкість в Україні, проте на дніпровських водосховищах вона почуває себе чудово. На сьогоднішній день ведуться розмови про те, щоб визначити, який саме вид водяного горіха засмічує водойми, і вилучити його з Червоної книги. Але для цього потрібно провести дослідження, які не проводяться: чи то грошей немає, чи то бажання.
Що робити?
Між тим плантації водяного горіха на Дніпрі (як і цвітіння води) - наслідок комплексу проблем, які перетворюють річку на мегаболото. Головні з них: неконтрольоване використання фосфатовмісних засобів (миючі засоби і добрива), відсутність нормальної роботи очисних споруд, намив піску, а також робота гідроелектростанцій (ГЕС) і гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС).
За таких умов порятунок Дніпра потребує системного підходу. Детальніше про це "Обозревателю" розповів голова Експертної ради Держрибагентства України та заступник голови громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України Андрій Неліпа.
Читайте: "Нам загрожує катастрофа": еколог попередила про світову загрозу
Для порятунку річки необхідно:
1. Ввести тимчасовий мораторій на використання фосфатовмісних засобів.
2. На державному рівні порушити питання про реконструкцію основних очисних споруд.
3. Очищення водойм. Як варіант, можна використовувати біологічну очистку за допомогою водоростей. Так, з ціанобактеріями (вони ж синьо-зелені водорості) дуже добре може впортатися хлорелла - рід одноклітинних зелених водоростей. У свою чергу хлореллу далі можна буде утилізувати за допомогою риби.
"Хлорелла дуже сильно і ефективно пригнічує ріст ціанобактерій і виживає синьо-зелену водорість з водойми. Запускається хлорелла, яка за рік вичавлює синьо-зелену водорість, а також пригнічує ріст водяного горіха. Потім, запустивши білого товстолобика, який дуже добре їсть хлорелу, ми за рік-два прийдемо до позитивного результату "- розповів Неліпа. На його думку, подібний підхід очищення буде набагато дешевший, ніж спеціально використання спеціальних установок очистки води.
4. Заборона намиву піску . Через нелегальні роботи земснарядів в руслі річки змінюється глибина. Якщо біля Московського моста глибина становить близько 40 метрів, то вже біля моста Метро можна побачити піщані залисини. В таких умовах сповільнюється проточність води, а також відбувається її мінералізація.
5. Відновлення природного русла річки шляхом... демонтажу всіх ГЕС і ГАЕС. На думку Неліпи, ці споруди дають мало електроенергії (за даними "Укренерго", на ГЕС і ГАЕС припадає 11% від усього обсягу електроенергії України). "У всіх цивілізованих країнах гідроелектростанції демонтують... Процес демонтажу недешевий і тривалий, який повинен супроводжуватися поступовим зменшенням площі водосховищ і рекультивації земель. Це процес може затягнутися на десятиліття ", - розповів Андрій Неліпа.
З ним також згодні ряд екологів, які вважають, що гідроенергетика в українських реаліях є не тільки згубною для навколишнього середовища і людей, але також неефективною з точки зору сучасної економіки та науки.
Між тим, уряд України навпаки бачить перспективи розвитку відновлюваних джерел енергії. Так, до 2026 року Кабміном затверджено програму розвитку гідроенергетики в країні, яка, по ідеї, повинна буде знизити залежність країни від імпорту газу, нафти та вугілля. Але потрібно розуміти, що дані роботи дуже дорогі. Наприклад, будівництво запланованої Канівської ГАЕС обійдеться в 1,5 млрд доларів!
До яких би висновків не прийшли експерти в уряді, ясно одне - самостійно Дніпро не відновиться. І якщо не вживати жодних заходів, головна річка України в майбутньому перетвориться на величезну клоаку.
Раніше "Обозреватель" повідомляв, що саме забруднює столичні озера.