УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Наколота курятина може повернутися на прилавки?

Наколота курятина може повернутися на прилавки?

Українські споживачі протягом кількох останніх тижнів побоюються повернення 90-х років, коли на прилавках вітчизняних магазинів то й справа красувалися американські ніжки Буша, накачані водою. Такі побоювання далеко не безпідставні - саме про зміст вологи в м'ясі птиці сьогодні сперечаються виробники, наукові діячі та контролюючі органи.

Стандарту, що визначає норму води в курячому м'ясі на сьогоднішній день в Україні немає, а ті нормативні документи, якими керуються виробники курятини, датовані 1995 роком.

Розробкою стандарту якості м'яса птиці профільні організації - Інститут тваринництва та Міністерство аграрної політики і продовольства займаються близько п'яти років. Настільки тривалий період пояснюється наявністю безлічі позицій і спірних питань, за якими з дозволом Європейським Союзом експорту української курятини виробники та регулятори нарешті досягли компромісу.

Проект даного документа переданий в Інститут сертифікації. Далі його шлях - до Міністерства економічного розвитку і торгівлі для остаточного затвердження. У проекті стандарту закладено зобов'язання виробника транспортувати м'ясо птиці з цеху виключно в упаковці. Це зроблено для того, щоб виключити можливі негативні впливи на якість продукції при транспортуванні і посередництві. Однак найбільш спірною нормою документа є горезвісна волога, гранично допустима норма якої, згідно з проектом стандарту, становить 4%.

4% - багато чи мало?

Ряд виробників, ледь тільки міністерство опублікувало на своєму сайті виписку з проекту документа з 4%-ної нормою вологи, підняли крик, мовляв, у такі норми вони не вкладаються. Виробники взагалі хочуть отримати право накачувати в курку майже в два рази більше води.

Як пояснив "Обозревателю" президент асоціації "Союз птахівників України" Олександр Бакуменко, більшість виробників використовує для охолодження тушок водяній спосіб, який передбачає істотне насичення м'яса водою.

"Тушки кладуть у ванни з водою для охолодження. При цьому рівень вологи, яку насичується м'ясо, може досягати і 7%", - відзначає експерт.

Другий спосіб охолодження - повітряно-крапельний - за допомогою розбризкування холодної води дозволяє м'ясу брати менше вологи. Правда, виробники не горять бажанням його використовувати. За словами Бакуменка, таким способом охолоджують лише 15% всієї курятини.

Противники скорочення вмісту вологи в курці апелюють до європейської практики, в якій

рівень вологи в залежності від технології охолодження допускається до 3,3-5,1%, а у виняткових випадках і зовсім до 7%. Максимальний європейський показник - 7% - частина українських виробників хочуть зробити стандартними для України.

Втім, інша частина гравців ринку курячого м'яса говорить про те, що і 4% води в м'ясі - багато. Так, директор з загальних питань компанії "Агромарс", що спеціалізується на виробництві курятини, Олексій Марченко надав пресі результати дослідження, згідно з якими рівень вологи у курятині виробництва даного підприємства при водному охолодженні склав 2,68%, а при використанні повітряно-крапельної технології і зовсім 0,12%.

Марченко стверджує: незгодні з 4%-м бар'єром гравці ринку хочуть обдурити покупців і збагатитися, продаючи разом з м'ясом і воду.

У відповідь на офіційний запит "Обозревателя" в Мінагрополітики повідомили, що розроблений проект документа з вказівку 4% ліміту на вміст вологи в курці покликаний, насамперед, захистити інтереси споживача, і більшість викладених у ньому позицій узгоджені і є компромісним рішенням всіх виробників.

"Покупці хочуть купувати м'ясо, тому, я думаю, що всі виробники і ми теж зацікавлені в тому, щоб наявність цієї води було мінімальним. З іншого боку ми брали до уваги позиції тих країн, куди м'ясо експортуємо, у тому числі Росії і країн Західної Європи ", - говорить заступник міністра Олександр Сень.

При цьому чиновник відзначає, що технологія дослідження наявності штучно доданої вологи в м'ясі птиці на сьогоднішній день являє собою вимір обсягу води, яка стікає при розморожуванні. При цьому в інших країнах використовують як фізичні, так і хіміко-біологічні методи виявлення вологи, про які в Україні поки не знають.

"Російський стандарт і ряд стандартів інших країн має 4%, і ось тому такий рівень був прийнятий в Україні. Думаю, що це абсолютно допустимий рівень для виробників, і цей рівень захищає інтереси споживачів", - вважає чиновник.

Вигода чи необхідність?

За словами чиновника Мінагрополітики, регламентована норма води в м'ясі в 4% захищає споживача і підвищує якість експортованого м'яса. Тобто занижена щодо європейських норм вологість курятини може стати додатковою перевагою вітчизняної продукції на європейському ринку.

Втім, нечесним на руку виробникам простіше добиватися збільшення стандарту вологості, ніж модернізувати власні технології охолодження.

У міністерстві якраз і бачать вихід зі сформованої на ринку ситуації в необхідності модернізувати системи охолодження тих гравців ринку, які до стандарту не дотягують. Втім, впровадження стандарту на постійній основі у відомстві поки не прогнозують.

"Я думаю, що даний стандарт може бути застосований у нас на деякий час. Ця позиція не є заключною. Наукові установи отримали завдання щодо розробки більш глибоких технологій вимірювання залишкової вологи в м'ясі птиці. У цьому зв'язку ми будемо адаптувати наші вимоги до європейських за наявності відповідних методик, які в Україні потрібно розробити ", - говорить Сень.

Про те, коли стандарт може бути прийнятий, чиновники замовчують. Причиною цього, насамперед, є необхідність дослідження на вміст вологи продукції всіх виробників. Однак, як пояснив заступник міністра, гравці ринку має право не допустити перевіряючу комісію на своє виробництво, та й технології вимірювання цієї самої вологи у нас поки не розроблені. Але оптимізму на рахунок впровадження нових правил аграрії не втрачають: "Ми б хотіли, щоб стандарт був прийнятий якнайшвидше, тому що необхідність дуже велика", - запевнили в агроміністерстве.