Невеликі доходи - нагальна проблема не лише вітчизняних педагогів. За статистикою ООН, за межею відносної бідності - а це 17 доларів на день - в Україні майже 80% населення. Гроші йдуть в основному на їжу, про одяг тільки мріють. Цю проблему вирішували секонд-хенди, але наступного року епоха употребленнной одягу може відійти у минуле.

Відео дня

З 1 січня планують заборонити імпорт дешевого вбрання. Це передбачено проектом Податкового кодексу. Все це роблять, щоб підтримати національного виробника. Але благими намірами можуть вимостити дорогу в пекло, адже реальної альтернативи бюджетної одягу ніхто так і не запропонував.

Юлія Гусак:

- Все, що ви бачите - це все з секонд-хенду, починаючи від малого і закінчуючи літні, теплі речі - все звідти. Ну єдине, що трусики, маєчки, колготки.

У Юлії Гусак - шестеро дітей. Від 1-го до 11-ти років. Секонхендовскіе речі в цій сім'ї передаються у спадок. І навіть залишаються для друзів і знайомих. Понад три тисячі гривень допомоги на дітей - такий сімейний бюджет матері-одиночки. Його ледве на їжу вистачає. Не до покупок.

На секонд-хенді, кажуть продавці, дитячі речі просто розлітаються. Придбане за 5-20 гривень не шкода забруднити і викинути. Та й справжню європейську якість коштує копійки. Тому що тут те, що є на маркуванні, такий і склад цієї речі. Дольче-Габана, Левайс, Зара, Бенетон, П'єр Карден дублянка, шкіряна Дизель. І це не дешева підробка. А оригінал. Іноді навіть голограма вціліла після прання. Тепер від кутюр, хоча і "з других рук", може собі дозволити одягнутися кожен. Навіть бомжам перепадають брендові речі. 90% одягу, який отримують соціальні служби з таких магазинів. Все, що тут не продадуть, за тиждень - віддадуть бідним.

Дмитро Максимович, працівник благодійного фонду "Соціальне партнерство":

- Це речі, які буквально в понеділок переїдуть до нас, і ми зможемо передати людям, які потребують. Раніше "Карітас" отримував гуманітарну допомогу від церков за кордону, тепер всі просять на секонді. Кажуть, вже три роки гуманітарка в Україну не потрапляє.

Світлана Бодарацька, соціальний працівник "caritas spes ukraine":

- Митницю пройти, речі реально там по року лежать. І вивезти їх стільки папірців треба, що церква вже відмовилася від цього. І ми вже змушені були дзвонити на найближчі секонд-хенди просто просити людей. За рік багатодітним матерям та інвалідам роздали майже 2 тонни ношеного одягу.

- У нас люди займають чергу, розбирають все підряд. Там дитині 5-6 років, беруть на 11-12. Ми запитуємо: чому так? Вони кажуть - ми зараз голодні, нас держава не забезпечує, ще залишимося голі й босі.

Тетяна Мельниченко, журналіст:

- Секонд-хенд в Європі збирають приблизно так само, як у радянські часи макулатуру. Наприклад, британські школярі ходять від будинку до будинку з "мішком для школи". За тонну "ношеного одягу" вони отримують 250 фунтів. Виручені кошти йдуть на потреби школи, зокрема, і на придбання комп'ютерів. Ношеного одягу немає непотрібної? Ні, дякую.

В Україні європейські традиції по збору одягу не прижилися. А ось у Литві - це звична практика.

Ілона Даніуніене, генеральний директор "Humanapeople to people Baltic":

- Ми купуємо той товар по кілограму в різних країнах Європи, це сортується на категорії. Найкращі категорії йдуть на наші магазини в Литві, Україні, Латвії.

Це дуже нагадує елітний магазин одягу. Тут працюють продавці-консультанти. Стильні речі розсортовані по відділах і за гамою кольорів. Ось тільки таких цін у звичайних українських магазинах не побачиш.

Дизайнер Віталій Павлишин секонд-хенднік зі стажем. У лахмітті копається вже 15 років. Навіть взуття для своєї колекції на "Українському тижні моди" зібрав тут.

- У мене штани мого виробництва, а светрик з секонду. Це Ів Сен Лоран, наприклад.

Правда, зараз знайти щось хороше дуже складно. Треба витратити багато часу. А ось натхнення на такому ринку можна пошукати.

- Я дуже багато часу проводжу на те, що просто дивлюся якісь речі, як вони пошиті, як вони зроблені, з яких тканин.

За ексклюзивом сюди приходять і студенти Марія та Павло. За раз можуть залишити тут 200 гривень.

Павло і Марія Карпенко:

- Куртка, светр і хустку, хустку дуже красивий, я його півтора року тягаю, не можу розлучитися. І ще сорочка. Я постійно ходжу на секонд-хенд, просто тут можна підібрати свій особистий стиль. І я перестала відвідувати звичайні магазини. Тому я дуже не хочу, щоб їх закривали.

Монро, травесті-діва:

Підписатися на захист "секондів" готова і травесті-діва Монро. Для підтримання образу чарівної блондинки пародисту Олександру щоразу потрібна нова вражаюча одяг. Іноді купує на секонді - і перешивало самостійно:

- А ще був секонд-хенд класний на Сінному ринку, і коли його знесли, я, звичайно, подрасстроілась.

Михайло Чечетов, народний депутат, фракція Партії регіонів:

Для депутата-регіонала Михайла Чечетова пристрасті по секондом незбагненні. Він упевнений, зміни в Податковому кодексі, які фактично усувають секонд з ринку, - це зелене світло для української легкої промисловості.

- Ми не збираємося будувати країну крамарів. Ми не збираємося залишатися на рівні африканських країн. А для цього потрібно дуже мало - забезпечити умови для підняття своїх національних галузей промисловості.

Українські виробники державну підтримку раді. Але до глобальних змін ще не готові.

Мирослава Каламуняк, директор ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика":

- Галузь за 20 років дуже постраждала. І, чесно кажучи, не зможе забезпечити сьогодні ринок всім товаром. І не хотілося б, щоб люди, які змушені купувати товари з секонд-хенду, якимось чином постраждали.

Якщо секонд зникне з прилавків, в магазинах клієнтів не додасться. Українці просто відправляться на базари за речами сумнівної якості.

- Мені це набридло. Я висловлюю свій мовчазний протест!

Любителі секонд-хенду - цей бренд готові захищати власним тілом. Оголеним. Кажуть, це їх роздягають і знімають останні штани. Акції протесту вже прокотилися кількома регіонами України. Але покупці "дешевого і використаного" обіцяють зробити їх масовими.

дивитися відео тут