Йосип Вінський: СПУ стала підконтрольна Партії регіонів

Йосип Вінський: СПУ стала підконтрольна Партії регіонів

Найбільш правдиві слова про те, що стоїть за тим чи іншим рішенням людей можновладців, слід шукати у людей, які в силу тих чи інших причин, опинилися поза полем деребан владних повноважень. Йосип Вінський - єдиний на момент створення антикризової коаліції член соцпартії, який не погодився бігти в одній упряжці з Партією Регіонів і комуністами. Своє виключення з лав СПУ Йосип Вінський сприймає як логічний наслідок розкладання партії і вважає що до тих пір, поки на чолі партії буде залишатися Олександр Мороз, перспектив у неї немає. В інтерв'ю ЧАС.UA новоспечений опозиціонер розповів, чим було викликано його рішення піти від свого давнього соратника Олександра Мороза, а також про те, хто такий Мороз насправді.

- Багато політиків говорять, що перехід Олександра Мороза до антикризової коаліції був вимушеним кроком, оскільки він нібито йшов на всілякі поступки, і просив лише одного - щоб кандидатом на крісло спікера ВРУ був хто завгодно , крім Петра Порошенка про , але навіть у цьому малому йому було відмовлено. Чи відповідає це дійсності , і якщо можна, розкажіть про не цілком логічному для соціалістів зигзагу зі вступом до антикризової коаліції.

Відео дня

- Це вигадка, адже переговори про можливі формати коаліції з Партією регіонів велися ще до дня голосування. За два тижні до нього, 26 березня я отримав інформацію, що Микола Рудьковський веде переговори з Партією регіонів про створення коаліції після виборів. Тоді позиція партії була чіткою, всі були проти, і ніяких компромісів з регіоналами Соціалістична партія мати не хотіла. Проте вже після виборів, коли знову пішли розмови про можливу коаліцію Соціалістичної партії з Партією регіонів, я мав підтвердження кілька разів, що зустрічі регіоналів з ??Рудьковським тривають. Більше того, я бачив Олександра Мороза за столом переговорів Андрія Клюєва і Миколи Рудьковського і тоді жорстко попередив про можливі наслідки і відразу ж зажадав скликати політраду партії, на якому порушив питання про переговори, що. Однак Олександр Мороз ніяких санкцій не зробив, і переговори продовжилися далі, незважаючи на те, що політрада партії ухвалила рішення на користь демократичної коаліції, всі депутати фракції підписалися під цією коаліцією, навіть було рішення політвиконкому про деякі кадрові рішення в складі коаліції. Коли ж пан Рудьковський пішов з посади мера м. Чернігова, я зрозумів, що переговори з регіоналами наближаються до завершення. А після того, як Олександру Морозу запропонували поїздку до Москви для консультацій в адміністрації президента, стало абсолютно ясно, що угода відбулася. Остаточно мене переконала і санкціонована Морозом за моєю спиною спроба Партії регіонів домовитися зі мною, в ході якої мені було гарантовано крісло віце-прем'єра.

Але яких то конкретних доказів не було. Пан Мороз до останньої хвилини не говорив про це ні у фракції, ні на засіданнях політради партії. Правда, велися розмови про вихід з переговорного процесу з "Нашою Україною", переході Соціалістичної партії в опозицію, але ніякого рішення про коаліцію з Регіонами не було. До речі, його немає і сьогодні, оскільки рішення політради було за створення широкої коаліції, а не коаліції антикризової. Коли ж постало питання про голосування фракції щодо кандидатури Голови Верховної Ради, і час було вичерпано, Олександр Мороз просто на фракції заявив, що він не може підтримати кандидатуру Порошенка, а ще кілька днів до цього мені вдалося зупинити збір підписів на підтримку О. Мороза, яким займався Рудьковський.

Розмови про деструктивну роль пана Порошенка в процесах демократичної коаліції, м'яко кажучи, неправдиві. У мене була система гарантій і домовленостей з Петром Порошенко. Більш того, за моїм наполяганням було проведено зустріч Олександра Мороза з паном Порошенком, де всі ці питання обговорили і були дані чіткі гарантії обома сторонами. Тому можу сказати точно: нарікання Мороза з приводу Петра Порошенка були лише приводом для здійснення вже наявних домовленостей. Суть же питання не в Порошенку, а в тому, що призначення пана Мороза Головою Верховної Ради було формою покупки його як лідера партії і покупки Соціалістичної партії в цілому. Все інше - гра. Про все було домовлено раніше, все це було заплановано, всі питання були узгоджені, гарантії були отримані. І тому нічого випадкового в тому, що сталося, немає. Сьогодні соціалісти чітко розуміють, в яке становище їх загнав лідер, в якому становищі опинилася партія, розуміють, що ситуація неправильна, але оскільки для лідера шляху назад вже немає, всі з цим змирилися. У підсумку адже наша партія стала практично підконтрольна Партії регіонів. Це факт, і факт незаперечний; він відбувся, і сьогодні всі виправдання - не більше ніж обман. На жаль, сьогодні жодному слову пана Мороза вірити не можна.

- Наскільки життєздатна антикризова коаліція, як зможуть в ній співіснувати партії з такими різними ідеологічними основами?

- Коаліція регіонів, комуністів і соціалістів - це такий, знаєте, вибухонебезпечний конгломерат, оскільки лівим з олігархами домовлятися дуже складно, і я думаю, що коли піде реальна робота, шишок вони собі наб'ють чимало. Правда, у випадку з соціалістами у регіоналів є суттєвий козир: призначення Олександра Мороза на пост спікера ВРУ - гарантія того, що Партія регіонів буде тримати соціалістів постійно на короткому повідку. Адже переступити через себе, піти у відставку на знак протесту проти дій регіоналів пан Мороз просто буде не в силах, він і без того зломлений: останнє рішення йому теж не просто далося. Воно йде врозріз з його політичною біографією, його життєвою позицією протягом 15 років. Фактично він відмовився від самого себе.

Чи не буде особливих проблем у Януковича і в уряді, тому що в Кабінеті Міністрів більш 50% представників Партії регіонів. А оскільки свої рішення уряд приймає простою більшістю (50% відсотків), то всі рішення Кабміну будуть прийматися так, як вирішить Партія регіонів. Всі інші міністри просто зобов'язані виконувати ці рішення. Якщо міністри не стануть виконувати, то будуть їх заступники виконувати, начальники управлінь і так далі.

Я віддаю собі звіт: для суспільства те, що сталося, - це катастрофа. З приходом регіоналів до влади ми йдемо від демократичних цінностей, європейського вектора розвитку. Сьогодні є певні симптоми повернення до тотального тиску на ЗМІ. Наприклад, я знаю, що на національної радіокомпанії вже є команда обмежити мою присутність в ефірах.

Що ж до Соціалістичної партії, то можу сказати: цей союз зламав ідеологію партії, політику партії, порушив волю виборців, які підтримували нас довгі роки. Тобто, партія фактично втрачає свою електоральну та ідеологічну базу, а відповідно, і подальші перспективи. Мені просто шкода, тому що я і зараз можу сказати: основний склад Соціалістичної партії - це порядні, чесні люди. Інша справа, що вони вірять Морозу і не можуть переступити через статут. Але я думаю, що пройде якийсь час, і ця ситуація буде вирішена.

Питання, пов'язані з перерозподілом бюджету, соціальним забезпеченням населення, енергетикою будуть найближчим часом каменями спотикання в роботі антикризової коаліції. Те, що проголошено сьогодні у програмі соціально-політичного розвитку і в бюджеті, це кардинально правий лібералізм, який як для соціалістів, так і для комуністів в принципі неприйнятний. Адже мова йде про те, що регіонали хочуть урізати соціальні витрати, зупинити збільшення пенсій, відстрочити введення мінімальної зарплати 450 грн на перше грудня 2007 року. Все це з Януковичем ми вже проходили, і якщо Соціалістична партія це заковтне, тоді зовсім незрозуміло, що це за партія. До того ж всі прекрасно розуміють: мова йде про те, щоб забрати близько 45 млрд грн (майже 10% ВВП) і покласти їх у кишені тих людей, хто володіє великим бізнесом.

- Що Ви можете сказати з приводу Вашого виключення із Соціалістичної партії і які Ваші подальші плани? Ваше ставлення до імперативного мандату.

- Формально я порушив статут партії, проте статут партії порушили і мої 19 колег, в тому числі і пан Мороз, відмовившись голосувати за кандидатуру від "Нашої України", і їх не виключили, а мене виключили. І це вже є ні чим іншим, як політичною розправою. Просто пану Морозу дуже не подобається, що я говорю правду в обличчя, притому публічно. Я висловив свою позицію і вважаю, що був прав, основна маса членів партії внутрішньо мене підтримує.

Я прийняв моє виключення як логічний наслідок розкладання СПУ. Вважаю, що до тих пір, поки на чолі партії буде залишатися Олександр Мороз, перспектив у неї немає. Тому я запропонував Морозу разом відійти від керівництва партії - висунути нових людей, які нічим себе не заплямували, і нехай вони готуються до наступних виборів, нехай рухають партію далі. Так ні, він буде триматися за владу до останнього. Честолюбство і жадоба влади виведуть його на такі позиції, що за нього буде соромно навіть його онукам.

Зараз я пішов в опозиційну групу і буду займатися питаннями, що стосуються відновлення демократичних цінностей в парламенті. Організаційна форма моєї партійності мною ще не визначена. Я думаю, що

для цього потрібно якийсь час, хоча я і провів переговори з партіями, які демонструють лівоцентристські підходи. Я відчуваю, що об'єктивно ми з ними можемо знайти спільні підходи для взаємних дій. Для мене, в першу чергу важливо, що я соціаліст, а питання моєї партпрінадлежності хоча і насущен, але все ж вторинний.

Тепер щодо імперативного мандата. Особисто я прихильник цієї ідеї, однак, я хочу, щоб цей імперативний мандат був глибшим. Щоб він міг забезпечувати і охороняти від колективного зради, що, в принципі, сталося із Соцпартією. Іншими словами, якщо вся фракція зрадила своїх виборців, то партія повинна мати можливість зібрати з'їзд і цю фракцію прибрати, а лідера поміняти. Цей пункт має бути обов'язково, тому що останні події показують: на вибори можна йти під одними гаслами та обіцянками, а прийшовши в Раду, просто плюнути на людей, які голосували за цілком конкретні цінності, політику цієї партії і т.д. Інакше люди будуть обманутими, як сьогодні. Тобто, повинен бути не тільки імперативний мандат стосовно депутату, а й до партії. Адже 90% виборців Соцпартії не могли навіть припустити, що СПУ може брататися з регіоналами, інакше б партія жодного відсотка не набрала.

- Наскільки Україні зараз необхідний закон про опозицію, і коли орієнтовно він може бути прийнятий?

- Я в опозиції тривалий час, можливо, набагато довше, ніж багато інших. І я не бачу сьогодні необхідності регулювати дану діяльність законом.

Я виступаю за те, щоб прийняти дуже серйозні, ретельні зміни регламенту ВРУ, які чітко випишуть процедуру парламентської опозиції . Що стосується непарламентської опозиції, то я вважаю, що її діяльність не повинна обмежуватися одним законом. Є Конституція, є права людини, і в рамках цих прав кожна людина повинна мати можливість функціонувати. Адже в опозиції може бути не тільки партія, представлена ??в парламенті, а й конкретний громадянин України.

За межами парламенту впорядкувати опозиційну діяльність просто неможливо. Є закони, які сьогодні регулюють збори, мітинги, порядок реєстрації структур, роботу преси і т.д. Жоден закон про опозицію ці питання не врегулює. Я вважаю, має працювати принцип відносно простого громадянина: все, що не заборонено законом, для нього можливо. Що стосується чиновника, то діяти повинен зворотний принцип. Все, що не визначено законом, для нього заборонено. Це більшою мірою сприятиме розвитку опозиції, ніж наприклад, написання якогось закону про опозицію, бо закон - це межі, і це завжди обмеження. Таким чином, закон про опозицію буде всього лише обмежувати права і можливості самої опозиції. Тим більше що його прийматиме більшість.

Повинні бути інструменти зовнішнього контролю: Рахункова палата, парламентська опозиція, суди, преса, нарешті. Сьогодні ми говоримо про те, що потрібно забезпечити елемент зовнішнього контролю у вигляді опозиції. Вона повинна мати доступ до інформації, можливість виступити, створити спеціальну слідчу комісію - не так, як це робилося кілька днів тому. Тому я кажу, що краще прийміть нормальний закон про статус спеціальної слідчої комісії і дайте можливість опозиції цей інструмент використовувати.

Розмовляв Рустам КОЛЕСНИК, "Час.ua"

Анонси журналу "Час.ua".

- Скільки ще людей піде з БЮТ і получть чи Роман Зварич інфаркт наприкінці переговорів між "Нашою Україною" і "Партією регіонів" - невідомо.

Зате можна припустити, яка структура зможе "викувати кадри" для наступного уряду ...

Про це, читайте в аналітичній статті "Сіль політики".

- Угорщина стала ареною заворушень. Все почалося з "касетного" скандалу.

Що або хто насправді стоїть за цими подіями, кому вигідна провокаційна плівка і що чекає Угорщину в найближчому майбутньому - читайте у нарисі "Будапештський майдан".

- "Я допоміг вирішити конфлікт у 2004році" - інтерв'ю з Надзвичайним і Повноважним Послом республіки Польща в Україні Яцеком Ключковським.

- В гостях у "Час.ua" художник Юрій Горбачов. Наш колишній співвітчизник, який домігся світової слави та фінансової незалежності, живучи в Америці, ділиться з читачами "Години", думками і враженнями про славу, грошах, американцях та багато іншого ...

- Традиційний політичний гороскоп. Цього разу, під астрологоческій мікроскоп потрапив Роман Зварич. Астрологічний діагноз Зварича - "Зміїний скорпіон".

- Що таке оксамитовий сезон по-Болгарски? О, це щось невимовне ...

Свята живота, прибережні ліси з ліанами і місцевий алкогольний ринок - неоціненні поради від "Час.ua"

Це далеко не все, що пропонується вашій увазі, пані та панове!

Пріяного і корисного проведення часу вам, шановні читачі!