УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Як обікрали українських арештантів

762
Як обікрали українських арештантів

У пекло перетворилася життя в українських колоніях виправного режиму в 2009 році. Ув'язнені голодували, залишившись без найнеобхідніших продуктів харчування. Випадки масового членоушкодження і голодні бунти стали нормою. Хоча держава витрачала на харчування ув'язнених мільйони гривень. Куди поділися гроші?

Зараз на Україні - понад 154 тисяч ув'язнених. Подбати про те, щоб установи, в яких вони відбувають свої терміни, охоронялися належним чином - перша і основна обов'язок держави. Як і створення для ув'язнених належних умов - і змісту, і прожитку. А якщо держава не виконує поставлені перед ним завдання, наслідки можуть бути непередбачуваними для всієї громадськості.

Зараз ситуація у виправних колоніях України катастрофічна.

Зловживання, грабежі та експлуатація ув'язнених стали для кримінальної виконавчої служби України нормою. Адже їх "рабам" поскаржитися нікому. Та й до суду вони не звернуться.

Як свідчать дані ревізій, в останні роки фінансові махінації, пов'язані з кримінально-виконавчою системою, тільки набирали обертів. А з бюджету було вкрадено 468 млн грн.

Майже півмільярда гривень держава заплатила за придбання для колоній м'яса, цукру і консервів. Насправді ж ув'язнені не отримували нічого. Цинізм вражає: наприклад, в колонії Полтавської області постачальник завіз сіль замість цукру. За тонни якого отримав гроші.

Договір з компанією "Трейдінком-Плюс" був укладений на поставку 400 тонн цукру в колонії трьох областей України. Вартість товару, - 2,6 млн грн, - Держдепартамент України заплатив компанії відразу. Ось тільки цукор в колоніях так і не побачили - його поставили лише 40 тонн (10%). А щоб приховати злочинну схему, керівництво виправних колоній уклало з "Трейдінком-Плюс" договір на відповідальне зберігання придбаної продукції. Результат - і гроші отримані, і товар залишився на складі.

6,2 млн грн Держдепартамент витратив на придбання для ув'язнених курячого м'яса. Однак ветеринарні дослідження показали, що м'ясо непридатне для вживання в пишу. У результаті 12,6 тонн курятини були заборонені для використання у виправних колоніях. А витрачені на їх придбання 157 тисяч гривень ніхто у продавця так і не зажадав.

Та ж історія повторилася і з консервами. Держдепартамент купив їх у "Суворовського м'ясокомбінату" понад 483 тонн, заплативши за них 14,5 млн грн. Однак в колонії потрапили лише 45% від цього обсягу консервів. І фактично всі вони (68,2 тонни) були визнані непридатними в їжу. А понад 10 млн грн просто осіли в чиїхось кишенях.

Список порушень можна продовжувати до нескінченності. Через постійне недоїдання почастішали випадки смертей і важких захворювань серед ув'язнених. Щоб хоч якось привернути увагу громадськості до своїх проблем, вони влаштовували голодні бунти і навіть калічили себе. Але нічого не допомагало.

Єдине, що допомагало укладеним вижити в той час, як на їх харчування йшли мільйони гривень - підсобні господарства. За минулі роки поголів'я тварин в цих господарствах майже знищено. А приміщення господарств наведені в занепад. Масових протестів Держдепартаменту вдалося уникнути тільки за рахунок змін у Кримінальному кодексі України.

Так, у січні 2009 року були ліквідовані обмеження на отримання ув'язненими посилок і бандеролей від рідних. Кількість "передачек" зросла в кілька разів, а жителям колоній вдалося уникнути голодної смерті. Хоча разом з кількістю посилок в кілька разів зросла і кількість спроб передати ув'язненим заборонені до користування предмети (валюту, наркотики, мобільні телефони).

Тодішній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко сама побувала в Лук'янівському СІЗО. У камері № 242 вона провела більше місяця. Вона була заарештована 13 лютого 2001 за звинуваченням у контрабанді російського газу і службовій підробці, а вийшла на свободу 28 березня того ж року. І як ніхто, начебто, повинна знати життя подібних установ "зсередини". Розуміти, як багато не вистачає ув'язненим. Проте, свавілля в українських колоніях почався саме з її приходу до влади ...