Ми зависли у просторі вибору
11 березня гостем "Обозревателя" був президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв.
Пропонуємо вашій увазі вибрані відповіді політолога на тему: "Розруха не в парламенті - розруха в головах"
Якою Ви бачите долю Президента в далекій перспективі? Чи пройде він до кінця шлях перевтілення в Кучму і також безславно покине владний Олімп, або ж варто жати чогось несподіваного?
Ющенко ніколи не буде Кучмою. Хоча б тому, що Кучма частіше піднімав голову і дивився на зірки.
Він - технократ-ракетник, але не доктринер-утопіст. Кучма прагнув до розпорядження всіма ресурсами країни-заводу. А Ющенко зазіхає на більше - він переконаний, що знає правильні відповіді на питання спільної історії, традицій і стереотипів.
У цьому сенсі максимум, на який міг зазіхати Кучма - технократичний автократія. Ющенко орієнтований на идеократию. Тому він конфліктність і амбітно. З одного боку, як сильна харизматична особистість, Ющенко дав імпульс очікування після тривалого застою, але з іншого - він не зміг подолати, а лише зміцнив негативні стереотипи про різниці українців, каталізував конфліктні теми. І в цьому сенсі він, як політик, популярний і привечай на Заході, може отримати ще один шанс на президентство в 2009-2010 роках (за умови, якщо його кандидатура знайде підтримку і в середовищі олігополії). Але він не зміг стати національним лідером. І навряд чи зможе.
До речі, трагедія ситуації ще й у тому, що у Ющенка немає істотних альтернатив за позицію національного лідерства. Тимошенко обмежена амбіціями лідерства соціального. Їй подобається бути популярною, а тому вона постійно скочується на соціальний популізм. Віктор Янукович не подолав синдрому регіонального лідера, і поки обмежений партійним брендом і партійним міфом. Решта - або незрілі, або маловпливові. Думаю, що особливої ??інтриги на наступних виборах не буде. Буде, швидше, жорстока боротьба за владу, до чого ми вже звикли за ці кілька років.
Які п ерспектіві в Уряду Тимошенко ?
Раз вже торкнулися долі Ющенко, варто згадати й про його alter ego - Юлію Тимошенко. Мені здається, вона кілька переоцінила свої сили, прийшовши на посаду прем'єра вдруге. Безсумнівно, її популістські ініціативи за боргами Ощадбанку, професійної армії, війні з корупцією дали свій ефект - на початку 2008 року вона вирвалася в електоральні лідери. Але в той же час, діяльність уряду в умовах пресингу Ющенко, слабкою і безголосої коаліції і активної критикующей опозиції проявив її слабкі сторони: 1.Слабая готовність до довгих дистанцій, постійна зміна тактик, яка призводить не стільки до заплутування противника, скільки до збивання дихання . Приклад: забуті 12 "проривів", з яких складався "Український прорив" зразка серпня 2007 року, загублена тема референдуму з конституційних питань, повна розгубленість в питаннях реформи армії, звуження образу до "газової королеви". 2.Відсутність креативної команди (я не про "спікердавах" по телебаченню). Образ влади Тимошенко будується на характеристиках самої Тимошенко. Навіть проста людська хворість може перетворити на аноніма цілий Кабінет Міністрів. Історія знає випадки, коли багатотисячні армії розбігалися під ударом нечисленного противника, коли раптом зникав образ полководця. 3.Путаніца, і іноді ототожнення великих цілей владарювання з дрібними цілями особистої помсти з використанням цієї влади. Це стало помітно саме за останні три місяці. 4.Переізбиток красивих побажань, іноді навіть у формі програмних розробок, але дефіцит практичних, тобто здійсненних і мають передумови для реалізації проектів. Адже мало голосно вимовити або проголосити. Потрібно мати матеріальні та особистісні передумови для здійснення. Приклад: Вайт-Стрім і т.п. Мій прогноз буде обережний: Тимошенко зараз налаштована на активну самозахист. Тому прості комбінації в стилі "звільнити за непрофесіоналізм" навряд чи здійсненні. Хоча, після останніх заяв Ющенка всяке можливо ... Мені здається, що сама прем'єр-міністр допускала варіант ескалації політичної війни і була готова "бути звільненою" зі скандалами, зустрічними корупційними звинуваченнями, блокуванням конституційного процесу і спробами ініціювати дострокові президентські вибори (адже вдалися ж дострокові парламентські в 2007-м). Але у Тимошенко немає "критичної маси" політичної підтримки в коаліції, яка, швидше, розколеться, ніж обере чиюсь одну сторону, і немає очевидних успіхів, як немає і бажання Ющенка попастися на вудку нової політичної війни. Тому можливий інший варіант розвитку подій : стан ні миру, ні війни збережеться до кінця літа. Тимошенко почне втрачати популярність на тлі пробуксовок з Ощадбанком і газових перемирий. Зате спробує компенсувати це зовнішньополітичної активністю і зміцненням образу демократичної альтернативи Ющенко на Заході. Відставка уряду можлива восени, причини - соціально-економічне становище та недовіру депутатів, коаліційну кризу. У такому випадку, пріоритетною метою стане успіх БЮТ на можливих дострокових парламентських виборах (політична мета-отримати більшість на основі успіху БЮТ і сформувати уряд "у протихід" Ющенка). Якщо цей варіант реалізується, нове прем'єрство - стартовий майданчик для президентських виборів. Або для перегляду Конституції. Поразка ж означатиме глибоку кризу БЮТ, парламентську нестабільність, але забезпечить більш планомірну підготовку до президентської кампанії Ющенка.
Який Ваш рецепт, щоб такі голови, в яких "розруха", не потрапили в парламент більше ... ніколи
Обирати гідних, бажано на персональній основі. І мати під рукою механізм відкликання.
Ну а якщо серйозно, то від процедури виборів далеко не все залежить сьогодні. У влади останні комсомольці, з шумом і криком нізвергнувшего чотири роки тому останню капіталістичну номенклатуру. Допомагають комсомольцям ті "молоді", про кого в роки перебудови співав Шевчук: "Розкрийте роти, зніміть убори - по вулиці чешуть хлопчики-мажори".
Зараз цим хлопчикам добре разом з останніми комсомольцями. А ось їм на зміну підтягується покоління "селфмейд". Вони не краще і не гірше - вони просто інші. Вони навчилися організовувати себе і вони будуть здатні реорганізувати країну. Це ті "піонери", які навіть у разі вступу в піонерську організацію, уважно перечитали б і переписали б всі статутні документи. Мені дуже симпатичні ці "піонери".
Повну версія веб-конференції читайте тут
Дивіться на ВідеоОбоз:
А. Єрмолаєв: "Діяльність Ради я оцінюю на трійку з мінусом"
А. Єрмолаєв: "У Раді більшість мовчунів: кнопкодавів і спікердавов"
А. Єрмолаєв: "Насправді народний депутат не такий як усі!"
