Центральний депозитарій: один добре, а два краще?

1,9 т.
Центральний депозитарій: один добре, а два краще?

Вже оголошено про те, що в країні передбачається створити два центральних депозитарію, один - безпосередньо для депозитарного обліку, а другий - для клірингово-розрахункової діяльності, але при цьому ніхто до кінця не уявляє, як саме вони будуть працювати. Вірніше чиновники кажуть, що все дуже просто, а ринковики, що система стане ще складніше і дорожче, ніж сьогодні. Про те, як відіб'ється на ринку робота установ, діяльність яких нічим, по суті, не регламентована, можна тільки гадати.

Відео дня

Як це може працювати?

Так, наприкінці березня глава ДКЦПФР Дмитро Тевелєв і голова парламентського підкомітету з питань фінансової і банківської діяльності Ігор Прасолов повідомили, що після першого етапу зміни законодавства депозитарний облік цінний паперів буде вести тільки Національний депозитарій України (НДУ) - туди повинні будуть передані всі глобальні сертифікати емітентів цінних паперів. А от за Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів (ВДЦП) залишиться клірингово-розрахункова діяльність. При цьому Прасолов пообіцяв, що, можливо, в новому законі за ВЦДБ буде закріплено виключне право на надання цього виду послуг. Все це, за словами Прасолова буде врегульовано короткими змінами до чинного Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів".

При цьому проект нового Закону "Про депозитарну систему, розрахунках і клірингу в Україні", який повинен описати нову модель депозитарної обліково-розрахункової системи та регламентувати її діяльність, буде внесений до парламенту імовірно тільки в червні нинішнього року.

Тому уявити собі як же саме повинні працювати депозитарії в нових умовах досить складно. Але вже сьогодні можна припустити, що при такому поділі функцій між депозитаріями вартість всіх процесів (транзакції, витрати на обслуговування рахунків у двох системах, на підтримку обох систем і т.д.) в одночас збільшиться. Причиною для цього може стати вже один той факт, що учасники ринку для обслуговування всіх своїх операцій повинні будуть залучати вже не один з працюючих депозитаріїв, а два, оскільки їх функції розділені. (Крім того, самі інвестори з депозитаріями не взаємодіють - вони користуються послугами зберігачів, які вже входять в системи депозитаріїв, то є і хранітельськой роботи в новій моделі теж додасться.)

До того ж виразно ВДЦП, який обслуговує сьогодні 85% ринку, втратить чималу частину доходів, після того як позбудеться ліцензії на депозитарну діяльність. Тому не виключено, що депозитарію доведеться хоча б частково компенсувати втрати за рахунок тарифів на розрахунково-клірингові послуги, щоб підтримувати життєдіяльність своєї системи на колишньому рівні.

Сьогодні депозитарії (НДУ і ВДЦП) використовують відкриті кореспондентські рахунки лише незначно - в основному це операції пов'язані з процесом дематеріалізації. Якщо побудувати систему, як це пропонують чиновники, то за кореспондентськими рахунками будуть проходити всі пакети цінних паперів, які торгуються на біржах, а це за оцінками ЕКСПЕРТІВ в десятки, якщо не в сотні разів більший обсяг операцій, ніж сьогодні. Таким же буде зростання операційних ризикової вартості операцій.

НДУ ж, швидше за все, доведеться значно розширити штат, знайти нові приміщення для офісів (це питання депозитарій не може вирішити вже дуже давно), нарешті забезпечити достатній рівень технічної бази. А зробити все це одномоменто не вийде. Скільки грошей на все це знадобиться, невідомо, але сума обіцяє бути величезною. Оскільки сьогодні НДУ обслуговує лише 15% ринку, а вже через півроку після першого змін у законодавстві, цій установі доведеться надавати депозитарні послуги всьому ринку, та ще й обслуговувати державні облігації. Уряд обіцяв, що гроші на удосконалення НДУ надійдуть з бюджету, проте це суперечить домовленості з МВФ про максимальному скороченні бюджетних витрат. Тому підвищення тарифів на послуги НДУ станетлогічним - воно буде необхідним, щоб окупити всі ці витрати.

Додатково до цього невідомо чи справиться НДУ, установа, що не має досвіду одночасного обслуговування величезної кількості операцій, технічно з обслуговуванням всього ринку. Якщо виявиться, що технічна база і кількість і кваліфікація персоналу НДУ не дотягують до потрібного рівня, то хаос на ринку почнеться вже на етапі передачі туди глобальних сертифікатів з ВДЦП.

Навіщо владі це потрібно, і що з цього вийде

За словами Дмитра Тевелєва, рішення розділити функції обліку та клірингу між двома фактично центральними депозитаріями продиктовано бажанням звільнити облік цінних паперів від ринкових ризиків, тобто від ризиків грошових розрахунків. При цьому чиновник вважає, що і ВДЦП, позбувшись права на депозитарну діяльність, не втратить свого становища на ринку і зможе ефективно працювати як єдиний розрахунково-кліринговий депозитарій. Д.Тевелєв каже, що "там" (в ВДЦП) "великі гроші". Очевидно він має на увазі гроші, які депонуються на кліринговому рахунку ВДЦП, але це гроші інвесторів, а не депозитарію - ВДЦП не може з ними нічого зробити, окрім як розрахуватися за врегульованими біржовими угодами. Сам ВДЦП лише отримує невелику комісію за врегульовані угоди. І комісія ця вважається не від обороту по кліринговому рахунку, а залежить від кількості врегульованих угод.

Тому експерти не згодні з чиновником.

Як вважає голова правління ВДЦП Микола Швецов поділ облікової та розрахункової складових для Центрального депозитарію це порушення основних принципів депозитарної діяльності. "Депозитарій повинен забезпечувати розрахунки за договорами щодо цінних паперів в режимі поставки проти оплати, і зробити це простіше і ефективніше можна, коли він здійснює кінцеві розрахунки за договорами з цінними паперами. При цьому надає він чи ні клірингові послуги, це вже інше питання ", - вважає Швецов.

А сьогодні багато змішують два абсолютно різні поняття: клірингу та кінцевих розрахунків. Так от депозитарій, як правило, здійснює підсумкові проводки на основі проведеного клірингу. А кліринг та управління ризиками (тобто грамотне управління грошима інвесторів), дійсно доцільно передавати структурам, підконтрольним бірж.

Член біржової ради "Української біржі", член правління біржі РТС Максим Волков зі свого боку наполягає, що клірингову й облікову діяльність слід розділити. "Клірингових організацій на ринку має бути кілька, щоб вони могли конкурувати в рамках біржових холдингів, - говорить Волков. - Це дозволить біржам ефективніше надавати послуги центрального контрагента, розраховувати ризики, а також бути більш мобільними з точки зору технологій ".

І підтвердження такої позиції можна знайти в тенденціях українського фондового ринку. Наприклад, свої клірингові палати вже відкрили ПФТС та "Українська біржа". Тому перспективи ВДЦП як розрахунково-клірінового депозитарію також виглядають дуже сумнівними.

Однак Волков вважає, що центральний депозитарій повинен формуватися таки на базі ВДЦП шляхом його злиття з НДУ, коли акції власників ВДЦП конвертуються в акції центрального депозитарію.

"Спроба штучно створити два депозитарії, окремо розрахунково-кліринговий, і окремо для депозитарного обліку, це просто насильство над реаліями. Такої практики немає ніде у світі, - говорить голова наглядової ради ВДЦП Василь Роговий. - Всі активи, які сьогодні знаходяться у ВДЦП, повинні будуть перейти на обслуговування в НДУ, тим самим закривається всяка перспектива у ВДЦП як депозитарію ".

Тому Василь Роговий вважає, що якщо плани чиновників збудуться, у ВДЦП немає ніякого майбутнього: "Бірж ВДЦП буде не потрібен".

Знову на ті ж граблі

І, нарешті, про правову і морально-етичну сторону справи. У результаті запропонованих чиновниками перетворень найбільший в Україні депозитарій ВДЦП втрачає велику частину свого бізнесу (за інформацією джерел з ВДЦП, депозитарні операції, в т.ч. обслуговування глобальних сертифікатів емітентів, приносить близько 60% доходу цього депозитарію). До участі ж у капіталі Центрального депозитарію, за словами Тевелєва, вони будуть допущені на загальних умовах. При цьому поки не ясно чи будуть для нових учасників вигідні умови майбутньої емісії.

"Держава в такому випадку має розуміти, що воно фактично достроково виходить з публічного договору, який уклало з ліцензіатами, зокрема з ВДЦП, - говорить адвокат, керівник всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк. - Тому, як і у випадку із звичайними цивільно-правовими договорами, держава повинна була б відшкодувати збитки, недоотриманий прибуток, інвестиції в бізнес ".

Юрист не виключає, що у разі якщо владі вдасться реалізувати плани зі створення центрального депозитарію на базі НДУ, акціонери ВДЦП можуть оспорювати такі дії в суді, а акціонери з іноземним капіталом - в міжнародних арбітражних судах, що займаються інвестиційними спорами. Чи варто нагадувати, що в такому випадку Україна в черговий раз підтвердить свою репутацію країни з непередбаченою регуляторною політикою.