Перший помічник Президента Олександр Третьяков повернувся в рідну стихію. Про нафту
- Скільки буде коштувати бензин?
- Ціни на бензин регулюються оподаткуванням всередині України. Якщо візьмете шкалу ціни палива, припустимо, в Європі та Україні, то у нас воно набагато дешевше. Паливо у нас і буде набагато дешевше, тому що регулюється оподаткуванням, регулюється, вибачте, рівнем заробітної плати, рівнем енергоносіїв, електроенергії. Тобто це ті складові, які складають собівартість нафтопродуктів. Ми повернули зараз акциз, який був раніше, це EUR60-на бензин і ELJR30 - на дизпаливо, тобто не Президент адміністративно встановлює ціни. Ці податки, які ми повернули, відповідають тій ціні і тій економіці, щоб залишити бензин по 3-20, ну, плюс-мінус якийсь відсоток, тому що взагалі це неправильно прийняти те, що було сказано раніше: ось 3-20 і точка. Вибачте: з Лисичанська везти паливо в Луганську область або в Київ - це не так просто. Ми завжди говорили про те, що має бути якийсь люфт, там плюс-мінус якийсь відсоток.
- Як надалі складатиметься ситуація на ринку нафтопродуктів?
- Ринково. Ринково буде складатися. Ми не повеземо лівійську нафту сюди - нам це економічно невигідно. Ми можемо домовитися з тими ж росіянами про те, що ми їм віддаємо нафту, припустимо, па Середземному морі, а вони нам - свою з Росії, але це вже не російська нафта. Так. походження буде з Росії, але не треба буде розраховувати за їх ціною, а ми будемо вести свої взаєморозрахунки, і це будуть просто їх поставки сюди.
Велися переговори з Іраком, бо Україна брала участь у миротворчій місії. Насправді, перевага того, що зараз є на ринку, - можливість альтернативних поставок нафти в Україну. Такі поставки можуть бути тільки тоді, коли в Україні будуть споживати нафту та інші енергоресурси за світовими цінами. Жоден власник ніколи сюди не буде гнати свою нафту, якщо йому це економічно невигідно. Так, він може дати якусь політичну знижку, але принципово сюди може піти альтернативна нафта тільки в разі відповідності ринку України і ціни на нафту світовими розцінками. Як тільки ми зіскочили з цього "гачка" Росії, що у нас там на 5% дешевше - в умовну величину, то зможемо ввозити сюди іншу нафту. Це потрібно розуміти.
- Ваша думка з приводу передачі "Укрнафті", більше 40% акцій якої належить групі "Приват", державних пакетів акцій трьох НПЗ?
- Ну, знаєте, має бути баланс, Коли є держава і є акціонер, потрібно сідати і домовлятися, тому що тут все в правах власності зрівняні. Якщо це 100-відсотково державне підприємство, то у менеджера цього державного підприємства занадто велика спокуса, дуже великі гроші. Тоді приватний акціонер регулює дії генерального менеджера, і навпаки, держава регулює як акціонер дії цього менеджера в частині спекуляцій-держава не дає спекулювати приватному акціонерові. Це той баланс, який мені здається правильним. Це буде акціонерне товариство, і акціонер буде отримувати свої дивіденди. Будь ласка, давай разом контролювати підприємство, щоб воно працювало рентабельно, і отримувати свої дивіденди. Але те, що тут є 51% держави, не дає можливість "Привату" спекулювати на ринку.
А що стосується "Привату", я впевнений, що якщо, припустимо, дії акціонера будуть спрямовані проти держави, значить, держава буде боротися з ним якимись законодавчими актами. Наприклад, прийняттям закону, де скликання зборів легітимний при 50% плюс одна акція, на відміну від того, що є сьогодні - 60% плюс одна акція. І тоді все стане на свої місця. Тобто це просто регуляторний механізм держави, але не шляхом декларування, що ціна така-то, а шляхом законодавчим: хлопці, ведете себе так - тоді нормально. Це і є той регулятор на ринку.
Якщо раптом акціонер, який є в "Укрнафті", поводиться неадекватно по відношенню до держави, блокує зборів, ще що-небудь робить, ми тоді приймемо закон - 50% плюс одна акція потрібні для проведення зборів, але в рамках тільки тих підприємств, де є держпакети. При цьому не треба приймати цілу закон: змінити всього одну строчку, доповнити закон, який діє.
- На яких НПЗ держава може отримати контрольні пакети акцій?
- Ті домовленості, які сьогодні є, - я думаю, що Дрогобицький і Надвірнянський заводи. Зараз у нас там 25% плюс одна акція. Але, насправді, ці пакети не працюють, вони ніяк не впливають на менеджмент. Вони впливають тільки на зміни в статуті. Ну, будемо ми міняти статут - а далі що? Цей пакет, який буде у держави, сьогодні не працює. Його треба або продавати, або докуповувати-він ніяк не впливає на ринок! Ми говоримо, що будемо докуповувати.
- Буде проведено додемісію або держава придбає раніше емітовані акції?
- Договірний процес.
- А вони готові продавати?
- Так. За нашими оцінками, ми будемо володіти 40-45% роздрібного та нафтового ринку України.
- Яким чином?
- А ви порахуйте: Надвірна і Дрогобич переробляють в сумі близько 4 млн. т нафти. Кременчук переробляє десь порядку 10 млн. т нафти. Ми беремо половину Кременчука - п'ять (млн. т) і туди додаємо чотири (млн. т) - виходить дев'ять (млн. т). Україна переробляє 22 млн. т нафти. Ми говоримо про те, що та ситуація, яка була раніше на ринку, нас - Президента України і команду Президента - не влаштовує. Ми говоримо про те, що треба цей ринок регулювати. І коли "ТНК", "Лукойл", будь-хто буде думати про спекуляції, тоді тут ми викидаємо свій товар і збиваємо ціни, і не шляхом регуляторної політики Мінекономіки.
- Ваша думка з приводу ініціативи уряду побудувати в Україні новий НПЗ в Одесі?
- У тому, що говорить Юлія Володимирівна, є сенс. Українські заводи не можуть переробляти "легку" нафту - наші заводи грунтувалися і орієнтувалися на російську "важку" нафту. Але якщо вже Україна отримає у власність нафтопереробні заводи, буде свій контрольний пакет акцій, їх потрібно вдосконалити. Припустимо, побудувати там гідрокрекінг - більш глибоку переробку на цих заводах. Тобто я розумію - Юлія Володимирівна мала на увазі, що потрібно вдосконалити заводи, бо будівництво абсолютно нового заводу з нуля - це довгий технологічний процес, це екологія. Це дуже важлива проблема.
Потім, наші українські заводи завантажені на 35-40% своїх потужностей. Те, що вони технологічно застарілі, - це правда. Вони будувалися в радянські часи - такі собі "мазутоварні", У Радянському Союзі був такий бізнес: виробляли багато мазуту, який вирушав до Італії на підтримку комуністичної партії. Звідти їхали апельсини, тобто це була дуже складна схема, тому ці заводи будувалися з застосуванням такої технології.
Час йти вперед, і те, що все це потрібно модернізувати, - абсолютно вірно. І про це, в першу чергу, сказав Президент України на своїй зустрічі з нафтовими компаніями: що потрібно для підтримки в модернізації заводів - держава цьому сприятиме. Бо якщо власник вкладе гроші в модернізацію, значить, він буде змушений сюди ж поставляти свою ж нафта, інакше навіщо він витратив гроші?
Україна своєю географією розташовує до того, щоб стати досить серйозним центром з переробки нафти своїми потужностями: це і близькість до Європи, і вихід на порти. Для цього потрібно просто створити умови для роботи. В Указі Президента скасували ПДВ на транзит нафти (підкреслюю, на транзит - не на ту нафту, яка заходить в Україну), і є коментарі з цього приводу: чому Україна повинна брати ПДВ з транзиту? Та навпаки: держава має бути зацікавлена ??в тому, щоб збільшити транзит. Є оцінки, що скасування ПДВ дозволить збільшити транзит. Це абсолютно копійчані втрати для бюджету у порівнянні з тим, що ми можемо збільшити наші транзитні потужності.
Катерина Андрєєва