Червоненко відмежувався від "друзів"
Євген Червоненко стверджує, що його як губернатора області не цікавлять проблеми власників, і він не збирається втручатися в їх конфлікти. Євген Червоненко вважає, що прийшов в Запоріжжі всерйоз і надовго. Про це свідчить як мінімум те, що він виявився одним з небагатьох чиновників, які повною мірою виконали вимогу президента про неучасть держслужбовців у парламентських виборах. Після черги він змін губернаторів запорожці дивляться на нового керівника адміністрації з великою надією. ...
І він дає підстави до цього. Запропоновані ним програми з контролю за екологією Запоріжжя, яке давно страждає від викидів промислових гігантів, можуть, нарешті, допомогти вирішити задавнену проблему краю. Крім того, досвід Червоненко, природженого бізнесмена, повинен добре позначитися в управлінні економікою регіону. Авторитет Червоненко може вигідно працювати на Запоріжжі - насамперед, на залучення інвестицій для технічного переозброєння підприємств. Перші паростки цього вже видно. Новий губернатор робить те, що до нього не вдавалося іншим - він "будує" промислову еліту регіону. У результаті підприємства помітно активізували вкладення своїх і позикових коштів у реконструкцію старих потужностей і будівництво очисних споруд.
- Ви приїхали в Запоріжжі без своєї команди. Це була умова вашого призначення?
- Ні, не було такої умови. Це було моє рішення. Я розумів, що ламати через коліно біло-блакитний регіон - це помилка. Тим більше що моя команда орієнтована на інші цілі. Управління областю - це не тільки економічний, а й соціальний менеджмент. Тому пішов шляхом, який називається "уміти слухати і чути". І відродив тут діалог. Це дало свої результати.
- Яка з політичних сил користується найбільшою підтримкою електорату, враховуючи те, що на президентських виборах це був біло-блакитний регіон?
- Все пізнається в порівнянні. У 2002 році рейтинг "Нашої України" тут був 6%. На президентських виборах всі три тури область проголосувала 70% на 30% на користь Януковича. Сьогодні рейтинг "Нашої України" коливається від 10 до 15%. Це результат тієї політики, яку проводжу я. Це не я вважаю, це люди, в тому числі і президент. Я ніколи нічого не кажу слідом іншим, але це ваша газета написала, що попередній губернатор був слабкий, а новий - сильний, що розбирається в економіці і незалежний. Судити не мені. Я волію, щоб судили інші.
- На що можуть претендувати "Регіони"?
- Поки вони лідирують. Але це не факт, що в обласному та міській раді у них буде контрольний пакет, тому що я консолідують все суспільство. Запоріжжя - це не Партія регіонів. Партія регіонів - це Донецьк. Запоріжжя - це Партія запорожців. У них має бути своє обличчя на карті України і своє лобі в Києві. Це об'єднує нас всіх.
- Вступаючи на посаду керівника області, в якості пріоритетного завдання ви назвали проблему екології. Як вирішується це питання? Яку відповідну реакцію у керівників підприємств викликають ініціативи адміністрації?
- Намітилася тенденція, коли підприємства стали про це думати реально, а не відмахуватися і не купувати екологічних інспекторів. Тому що всі зрозуміли, що я не зверну з цього шляху. Проблему вирішить тільки незалежний контроль. Система екологічного контролю, яку ми запропонували, змушує самі підприємства думати про очисні споруди. Інакше їх уб'ють величезні штрафи. Прибираємо людський фактор і робимо реальний контроль.
Наприклад, всім відомо, що на вихідні директора виїжджають з міста і закривають очі на те, що йдуть страшні викиди, такі, що просто голова розколюється. Ми запропонували встановити на 70 найбільших трубах опечатані датчики, які будуть скидати інформацію на центральний пункт. Цей пункт контролюватимуть не лише екологічні служби, а й різні спецслужби, щоб не було змови. Раніше було: десь викид - поки екологи приїхали, поки їх пустили, встигли домовитися, і вже нічого не зрозуміло. Штрафи смішні підписували. Зараз все буде фіксуватися. Крім того, дані з цього центру в режимі реального часу будуть йти в усі ЗМІ та на мультимедійні табло на центральних магістралях міста. Тоді народ побачить, яке підприємство і чим їх труїть. Мені потрібна підтримка громади. Інакше директора спробують пролобіювати моє зняття в Києві - це дешевше, ніж встановлювати дорогі фільтри.
- Як підприємства регіону витримають ціни на газ? Директор "Мотор-Січі" Богуслаєв в інтерв'ю нашому виданню сказав, що "Укргаз-Енерго" вже попередило їх про ціну в $ 165 за тисячу кубометрів на наступний квартал.
- Я не знаю таких цін. Не знаю, що говорить "Укргаз-Енерго". Я сприймаю об'єктивну реальність. На "Запоріжсталі" ціна оголошена 110 плюс 12 доларів транспортування і ще ПДВ. Виходить 145. Погано інше. Якщо люди платять за газ, навіщо встановлюється ліміт? Чому тут же пропонується у якоїсь побічної компанії купити газ? Ось це мене лякає. І з цим я буду боротися. Саме життя і собівартість продукції змусять підприємства думати про енергозбереження.
- Як іде цей процес на підприємствах?
- Вони змушені цим займатися. Та ж "Запоріжсталь" буде змушена впроваджувати нові технології. Це стосується і титаномагнієвого комбінату, і алюмінієвого. Я запропонував реальну програму, як демпфіровать удар від енергетичного шоку. Мінпаливенерго і енергоринок не згодні. Суть в тому, що у нас багато підприємств кольорової металургії, яка є біржовий і другий за рівнем надходжень податків до бюджету. І в той же час у нас надлишок невикористовуваної електрогенерації. Я кажу: "Ви знаєте, що були зняті спецтарифи? У той час як у всьому світі експортні галузі стимулюються або податками, або спецтарифами. Дайте мені на два роки право використовувати надлишкову генерацію, яка просто не працює ". На крики "Нехай поділяться і з офшорів віддадуть гроші" я відповідаю: "Немає питань. Легко вважається. Примусьте підприємства хоча б 70% того, що економиться з енергетики, вкладати в енергозберігаючі технології ". Не вважайте чужі гроші. Вони платять податки, і цим їх відносини з державою обмежуються. У відповідь - непримиренна позиція Плачкова та НКРЕ.
- Що вам відомо про осіб, причетних до "РосУкрЕнерго"?
- Не знав, не знаю і не хочу знати. Мені це нецікаво. Правду знають кілька людей. Ті, хто вів переговори.
- Кого ви маєте на увазі?
- Я не називаю прізвищ. Але за свої справи все рано чи пізно дадуть відповідь. Дай Бог, щоб вони були праві в тому, що роблять. Але всім потрібно задуматися. Острови щастя в морі нещастя не буває. Саме життя змусить цей газове питання, який споконвіку був непрозорим, стати більш прозорим. Це моя думка.
- Як розвивається конфлікт на "Дніпроспецсталі" (тривалі судові тяжби з залученням трудового колективу між "Дніпроспецсталлю" і "Регіонпромсервіс" за шлаковідвали. - СПРАВА)?
- Цим конфліктом повинні займатися засновники. Втрачають гроші, перш за все, вони. Мені важливо, щоб був соціальний спокій. Щоб не скоротилися обсяги виробництва і робочі місця. Як туди втручатися c позицій держави, я не знаю. Повинні виконуватися рішення суду.
- Кажуть, що один із власників "Запоріжсталі" Шифрін хоче викупити частку в інших партнерів і тисне на них. Що вам відомо про це?
- Це питання власників "Запоріжсталі". Мені абсолютно все одно, хто там власник. Мені важливо, щоб завод розвивався.
- Чи не побоюєтеся, що через переділу власності може статися конфлікт, який торкнеться і трудовий колектив підприємства?
- Я знаю Шифріна з народження, ми близькі друзі. Але у нас практично немає спільного бізнесу. Ми вибрали кожен свою дорогу. Я знаю Едика. Шантаж і тиск - не його метод. Він став багатим і сильним, бо вмів працювати і аналізувати. Він геніальна робочий кінь, що працює 24 години на добу. Давайте говорити не плітками, а фактами. У "Запоріжсталі" засновники не пальцем роблені. Сьогодні власність там поділена.
- З приводу власності на ЗАлКу. Кажуть, його хоче придбати Жеваго. На якій стадії там переговори?
- Перший раз про це чую. Наскільки знаю, ЗАлК належить російській групі "Суал", яка і обговорює питання енергозбереження та збереження конкурентоспроможності заводу. Більше нічого не чув і не знаю. Ні від "Суала", ні від директорату. З Жеваго не спілкуюся. Я не беру участь у цих процесах і не впливаю.
- Чи буде приватизуватися державне підприємство "Запорізький титаномагнієвий комбінат"?
- Це вирішує не губернатор. Уряд і парламент. Вони можуть тільки врахувати мою думку.
- Яка ваша думка?
- Це залежить від якості менеджменту та системи підходу.
- Яке там якість менеджменту? Наскільки знаю, на генерального директора комбінату заведено кримінальну справу.
- Вже не заведено. Це було зроблено тому, що багато хто хоче впливати на те, що належить державі. Думаю, саме життя змусить підприємство йти шляхом приватизації. Коли це буде, не знаю.
- Як в область йдуть іноземні інвестиції? Які і з ким ведуться переговори на даний момент?
- Про це я розмовляю з директорами. Я пояснюю їм, що час "віджиму" заводів як мокрої ганчірки закінчилося. І пояснюю правила гри. За єдині правила гри для всіх я борюся з часів Кучми. Я можу залучити інвесторів для розвитку регіону, використовуючи свої зв'язки. Далі моя роль - дотримання законності. А домовлятися повинні вони. Життя саме змушує їх енергоперевооружаться і впроваджувати нові технології. І від цього не піде ніхто.
- Які конкретно інвестиції стали приходити? На які підприємства?
- Найбільше прийшло в машинобудування. Йде реконструкція на багатьох машинобудівних підприємствах, на "Запоріжсталі". На "Запоріжсталі" вкладають величезні інвестиції в енергозбереження. Ми змусили їх робити інвестиції з екологічних програмам. Очікуємо великих інвестицій у сільське господарство і в курортну інфраструктуру в Бердянську. Для цього намагаємося і аеропорт передати в комунальну власність.
- Ви вже встигли нагнати страху на місцеву еліту. Уміння стукати кулаком по столу заважає або допомагає в роботі губернатора?
- Мені вже не треба стукати кулаком по столу. Мені досить подивитися в очі і тихо сказати. Це більш ефективно, ніж кинута попільничка. Всі знають, що я не пропущу ні образу, ні невиконання зобов'язань. Чи не пропущу зневажливого ставлення до команди і своїх обов'язків. Але після закінчення робочого дня я самий компанійський і добрий. Це знають усі. Я сказав, що покажу приклад конкурентоспроможної політики, і показав. Я вмію слухати і вмію перемагати. Я приїхав сюди перемагати. І доведу це навіть тим "друзям", яким я заважаю всередині нашої партії і які думали, що я приїду сюди й остаточно кану в Лету. Що мене розітре біло-блакитна маса. Нічого подібного. Біло-блакитні мене теж поважають. Я незалежна людина.
- Ви прибрали своє прізвище зі списку "Нашої України". Які гарантії отримали від Ющенка на цей рахунок? Як довго збираєтеся працювати в Запоріжжі?
- Ніяких гарантій від Ющенка я не отримував. Президент зробив мені пропозицію. Я як людина, у якого слова не розходяться з ділом, дав згоду. Продекларували чесність все, реально вийшли зі списку Луценко і я. Я більше менеджер, а не кнопкодав. Існувати в цій імперативної системі мені не хочеться. Мені легше говорити з реальними керівниками.
- Ви приїжджали до Києва на день народження Ющенко. Що подарували йому?
- Книгу з бджільництва 1908. Не дуже дорогу, але цікаву. З дня інавгурації я з ним на "ти" не спілкуюся, але у нас давня дружба, яка пройшла випробування не клятвами в дружбі, а життям і смертю. Тому не люблю, коли запитують, що подарував. Що хочу, те й дарую. Є відносини корупції, а є відносини людей. Я не став олігархом, хоча міг ним стати при Кучмі. Я вибрав шлях от цієї коробки з-під сардин, над якою усі сміються (пам'ятна дошка, вирізана з бляшаної коробки з-під риби, на якій висять усі ордена і медалі Червоненка і яку він завжди возить із собою. - СПРАВА). А я це зробив свідомо, нехай сміються далі. Я абсолютно незалежна людина. Не став на коліна ні перед ким. Один раз перед Богом, в реанімації, коли було зовсім погано з моїм другом. І Бог тоді почув мене.