Анатолій Кінах: "Особисто я не задоволений оцінкою, яку дала собі виконавча влада"

1,1 т.
Анатолій Кінах: 'Особисто я не задоволений оцінкою, яку дала собі виконавча влада'

Якщо традиція оцінювати перші сто днів діяльності того чи іншого держоргану носить скоріше формальний характер, то підведення підсумків за піврічний період - привід для куди більш глибокого аналізу. І в цьому сенсі недавній звіт уряду про роботу, виконану Кабміном за шість місяців свого існування, повинен був стати картиною, виконаною в строго реалістичному стилі. В інтересах самого ж уряду, якому для подальшої успішної діяльності необхідно як мінімум чітко орієнтуватися на місцевості. Однак вдалося це виконавчої влади, на думку першого віце-прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха, не в повній мірі. Втім, вважає він, потенціал Кабінету міністрів все ще настільки великий, що в результатах його роботи за рік можуть виявитися куди більш обнадійливі цифри і факти. Особливо важливо це для нової влади ще й тому, що перший рік діяльності нинішнього уряду буде відзначатися як раз у розпал передвиборної кампанії. З питання про неї ми й почали нашу розмову з Анатолієм Кінахом.

- Анатолій Кирилович, кажучи про політичні сили, які Віктор Ющенко хотів би бачити в єдиному виборчому блоці зі своєю партією, він не назвав очолювану вами Партію промисловців і підприємців. Вас це не зачепило?

- Упевнений, що формування конфігурації передвиборних союзів повинно починатися не з дискусії про квоти і списках. І не нав'язуватися зверху.

Запорукою перемоги коаліції "Сила народу" стали узгодженість дій і усвідомлення базових принципів демократії. Всі ці принципи неодноразово озвучувалися на Майдані. Йдеться про верховенство права, рівність усіх перед законом, прозорості влади, чесному діалозі між державою і суспільством, подоланні конфронтації в країні. Саме ці ідеї і повинні послужити фундаментом майбутньої дієздатної передвиборної конструкції.

Адже наше завдання на майбутніх парламентських виборах - домогтися такого результату, який був би співзвучний результатами виборів-2004 по духу, цілям, завданням і вимогам людей до претендентів у владу. Контрольний пакет у майбутньому парламенті має бути не просто цифрою, визначальною кількість депутатів, які пройшли за списком пропрезидентської коаліції. Це мають бути люди, об'єднані спільними цілями. Контрольний пакет повинен бути якісним, щоб виключити подальше перебування у владі і в політиці тих, хто довів свою безпринципність, недієздатність, невміння працювати в інтересах суспільства. Ось з цього треба починати: що нас об'єднує, як ми бачимо майбутнє країни, за що ми боремося, якими методами будемо досягати своїх цілей. А сьогоднішня дискусія з приводу трьох або двох складових блоку, щодо того, підписано угоду про розділення квот чи ні, - це досить примітивно. Оскільки не відображає високого рівня моральних, професійних і політичних принципів, які повинні об'єднувати людей, що йдуть на вибори в одному блоці чи коаліції. Я ніколи не допущу, щоб особисто я і мої соратники по політичній силі ходили з протягнутою рукою і просили прийняти нас в той чи інший виборчий блок або дати стільки-то номерів у списку. Це не наш метод.

- Нещодавно відбулося підведення підсумків піврічної діяльності нинішнього уряду. Могли б ви назвати три найбільш прикрі помилки, допущені Кабміном за цей час?

- Судити про результати діяльності уряду можна по-різному. Особисто я не задоволений оцінкою, яку дала собі сама виконавча влада. На мій погляд, ця оцінка не цілком об'єктивна. Не було зроблено висновків щодо багатьох тенденцій, що впливають на якісні параметри розвитку країни. А без цього дуже складно сформувати ефективну політику на друге півріччя.

Що стосується помилок ... На жаль, нам не вдалося домогтися ривка в залученні інвестицій. Хоча мали унікальну можливість конвертувати симпатії і довіру, що виникли до нашої країни після помаранчевої революції, в значне зростання залучених інвестицій. Ми затіяли дискусію з приводу реприватизації, зруйнували сформований порядок діяльності інвесторів у спеціальних економічних зонах, технопарках, ввівши низку змін у податкову систему прямо посеред фінансового року.

Ревальвація гривні стала одним з факторів, що вплинули на те, що сальдо торгівлі товарами погіршилося в два з половиною рази. Якщо торік позитивне сальдо торгівлі товарами становило близько 2,1 млрд. дол, то за цей же період нинішнього року - лише 800 млн. Помітний зростання імпорту по відношенню до експорту. Імпорт зріс приблизно на 26 відсотків, а експорт - десь на 10-12 відсотків. А адже це досить болісно може позначитися на економічній ситуації, особливо в умовах монетизації наших розрахунків за енергоносії. До числа серйозних прорахунків можна віднести також хаос, що виник у сфері середнього та малого бізнесу у зв'язку з відсіканням його від спрощеної системи оподаткування. Тільки завдяки жорсткій позиції президента і нашій роботі доступ до спрощеної системи вдалося відновити. Але при цьому ми багато втратили, в тому числі певну ступінь довіри до влади.

Нам пора вже переходити до системної, стратегічної роботі, відмовляючись від того режиму, який був об'єктивно необхідний на початку року, коли ми зіткнулися з дуже важким спадком і були змушені виправляти ситуацію надзвичайними методами. Сьогодні ми повинні виходити на більш комлексного і професійну діяльність. Це мало стати предметом розмови при підбитті підсумків роботи уряду. А також те, наскільки сьогодні адекватний баланс між стратегією розвитку і тактикою споживання. Як це не сумно, сьогодні у нас переважає споживання. А ми повинні перейти на етап модернізації економіки, посилення інвестиційної політики. І не допускати зростання популістської складової.

- Але хіба можна уникнути цього напередодні парламентських виборів?

- Складно, але це треба робити. І я впевнений, що це адекватно настроям абсолютної більшості людей. Якщо ми почнемо орієнтуватися на настрої люмпенізованою частини населення, нам доведеться принести в жертву якість нашого розвитку, шанс на модернізацію економіки і її адекватність тому рівню конкуренції, який існує сьогодні в світі.

- Під час минулої передвиборної кампанії багато хто, в тому числі і ви, говорили про те, що в країні не повинно існувати кілька центрів виконавчої влади з дублюючими функціями. Чи вдалося сьогодні ліквідувати цю порочну практику?

- Повною мірою, на жаль, не вдалося. Тому що так і не завершена ще робота з формування ефективної структури влади з чітким визначенням функцій, відповідальності та взаємної координації між секретаріатом президента, РНБОУ і Кабінетом міністрів. І в цьому контексті я дуже стривожений тим, що ми знову повторюємо сумний досвід минулих років, коли органи влади не виконують свої державні функції, а перетворюються на знаряддя протиборства тих чи інших представників влади в різних структурах. Але вважаю, що в цьому відношенні президент повинен позначити дуже жорстку позицію. Всі ми пам'ятаємо, як минула влада використовувала, скажімо, РНБОУ для усунення неугодних чиновників. Не можна допускати, щоб структури влади такого рівня перетворювалися в систему, яка обслуговує чиїсь політичні, посадові чи особисті амбіції або є фактором конкуренції, неадекватною принциповим інтересам країни. Нам необхідний закон про Кабінет міністрів, потрібно чітке розділення функцій між урядом, РНБОУ, президентським секретаріатом. Кожен повинен виконувати своє завдання і нести відповідальність за ефективність кінцевого результату своєї роботи.

- А ви часто зустрічаєтеся з Віктором Ющенком?

- У мене немає з цим проблем.

- І вам вдається донести до президента свою точку зору?

- Звичайно. І я хочу сказати, що багато моральні та професійні оцінки у нас або збігаються, або близькі. І це одне з головних підстав для того, щоб працювати разом.

- Тим ні менш ваша позиція нерідко дисонує з точкою зору інших членів уряду. Ви допускаєте для себе перехід в опозицію? І за яких умов це може статися?

- Для мене вищим пріоритетом є принципи, проголошені на Майдані. І поки я буду бачити, що мої зусилля необхідні для відстоювання цих принципів, поки зберігається надія, що обіцяне вдасться повною мірою реалізувати, я буду працювати. Потенціал в цьому відношенні ще далеко не вичерпаний.

- Що ви виберете, якщо перед вами постане питання: брати участь як кандидат у парламентських виборах або залишатися у виконавчій владі?

- Якщо соціально-економічна ситуація в країні буде ускладнюватися (а це, на жаль, цілком імовірно), то я, безумовно, буду робити вибір з точки зору максимально позитивного впливу на цю ситуацію, тобто на користь роботи у виконавчій владі. Вважаю, що покидати уряд в настільки складній ситуації було б зрадою. Стрибати з підніжки - не мій метод. Також на кінцеве рішення буде впливати фактор відповідальності перед моїми соратниками.

- Чи вірите ви в те, що конституційна реформа буде реалізована?

- Якщо говорити про правову технології, то ймовірність реалізації політреформи близька до 90 відсоткам. І ця обставина, різко збільшує значення результатів парламентських виборів, буде впливати на ситуацію в країні як мінімум у найближчі п'ять-шість років. Оскільки конституційна реформа істотно знижує можливість консолідації політичної волі навколо одного стрижня - глави держави. Це збільшує нашу відповідальність за якість парламенту, його демократичність, його розуміння відповідальності за країну. Ось чому особливо важливо дбати про формування ефективної системи влади, про якість кадрової політики. З тим, щоб за рахунок консолідації державної влади, її моральності, професіоналізму, розуміння пріоритетів збалансувати ті ризики, які несе з собою конституційна реформа. Головний ризик полягає в тому, що ми можемо отримати аморфну ??владу з домінуванням принципу колективної безвідповідальності, в той час як перед країною все ще стоїть маса найскладніших проблем і завдань, для вирішення яких необхідна концентрація політичної волі, кадрів і ресурсів.

- Чи підтримуєте ви сумнівну (з точки зору легітимності) ідею про проведення референдуму з конституційної реформи?

- Я б підтримав цей референдум і вважаю, що конституційна реформа не на часі, а її якість не цілком абсолютно. Вона, безумовно, необхідна. Але вводити її в дію потрібно не як результат торгівлі повноваженнями в період загострення політичної кризи, а в умовах консолідації суспільства і влади, усвідомленої необхідності ними конституційних змін.

- Якщо я не помиляюся, ви, Анатолій Кирилович, курируєте в уряді силові і правоохоронні органи.

- Якоюсь мірою.

- Я думаю, цього ступеня достатньо, щоб оцінити ідею створення Національного бюро розслідувань, з яким планується передати частину функцій СБУ, МВС і Генпрокуратури?

-Я підтримую цю ідею. Вона опрацьовувалася ще в 1995-1996 роках, і я завжди ставився до неї позитивно.

- А як ви ставитеся до концепції звільнення Міністерства оборони від господарсько-економічних функцій?

- Позитивно. Збройні сили повинні послідовно трансформуватися в серйозну професійну армію, відповідним чином підготовлену, оснащену сучасним озброєнням та спецтехнікою. А господарські функції оборонне відомство поступово має делегувати іншим органам, які повинні займатися саме ресурсним забезпеченням нашої армії. Але це, підкреслюю, повинно відбуватись дуже послідовно і поетапно, щоб не знизити рівень ресурсного, соціального забезпечення Збройних сил. Я категорично проти різких, радикальних кроків, поки не створена інша альтернативна система. І одна з пропозицій про створення, зокрема, на базі "Укрспецекспорту" акціонерного товариства з відповідним делегуванням повноважень (які сьогодні є у Міністерства оборони щодо наповнення спеціального фонду і так далі), я був змушений відхилити. З тим, щоб забезпечити етапність процесу, пов'язати його з реформуванням Збройних сил.

- Ви поділяєте точку зору секретаря РНБОУ Петра Порошенка, незадоволеного ходом реформ в силових структурах?

- Ні. Я вважаю, що проблеми, звичайно, є, але вони не повинні вирішуватися шляхом заяв. Для їх вирішення необхідна потужна інтелектуальна, високопрофесійна робота всіх структур, які відповідають за реформування Збройних сил та правоохоронних органів. Робота, яка повинна спиратися в тому числі на те позитивне, що було напрацьовано у попередні роки. А мова йде і про військову доктрину, і про державну програму виробництва нових видів техніки і озброєнь. Ми не повинні це відкидати. І такі проблеми не вирішуються заявами окремих, навіть високопосадовців. Я категорично проти такого методу, тому що у наших людей і навколишнього світу це створює відчуття відсутності у владі єдиної команди, загальної стратегії та узгоджених дій.

- Вітав Чи вас з днем ??народження Леонід Данилович і привітали ви його в цьому році?

- Звичайно. І в цьому сенсі я вважаю, що ми повинні вчитися ділової і моральної етики, ставлячись до людини незалежно від того, які його посаду і статус. П'ятнадцять років - це п'ятнадцять років. Саме стільки ми знайомі. І працювали з Леонідом Кучмою в першому парламенті незалежної України. Тому я його привітав, побажав щастя, добра, мудрості, вірних друзів без лапок. Привітав і мера Києва Олександра Омельченка. Я вважаю, що це теж один з факторів, який визначає ступінь цивілізованості суспільства та етику взаємовідносин між людьми.

- Чи готові ви зайняти пост прем'єр-міністра у разі відставки Юлії Тимошенко?

- Я працював на багатьох посадах у виконавчій владі і в парламенті. І повірте, не ганяюся за портфелями. Головне для мене - не посада, а можливість ефективно працювати, щоб чесно дивитися в очі людям. Принципово важливо, щоб уряд склалося як єдина професійна команда, щоб воно забезпечило виконання програми президента Віктора Ющенка, якому народ довірив країну. Ось суть проблеми. Все інше - деталі.

Ольга Дмитричева

http://zn.ua/