Олег Рибачук: "Конституційна реформа задумувалася в гріху"

Олег Рибачук: 'Конституційна реформа задумувалася в гріху'

Минулого тижня ЗМІ облетіла новина про те, ніби керівник президентської канцелярії відправляється послом до Швеції. Незважаючи на що пішли за цим спростування, "ЕІ" вирішили зустрітися з паном Рибачуком, щоб з перших вуст дізнатися про плани глави Секретаріату. Виявилося, що пов'язані ці плани виключно з роботою на Банковій, де Олег Рибачук забезпечує президентський тил.

- Олег Борисович, Вам не здається, що за нових політичних реаліях, які настали з початком дії політреформи, участь Президента у створенні парламентської коаліції не зовсім виправдано? Якою мірою глава держави залучений у цей процес і наскільки велика його роль в ньому?

- Я б говорив навіть не про роль, а про відповідальність Президента. Теоретично виходить, що він має право заявити: "Так, хлопці, вибори проведені, результати кожного з учасників кампанії відомі - вперед, формуйте більшість!". Але насправді все набагато складніше. Наші громадяни проголосували так, що жодна з політичних сил не може сказати, що вона виграла вибори. А значить, жодна з них не може самостійно сформувати більшість. Тому все автоматично прийшли на Банкову. Але навіть якщо б вони сюди не прийшли, Президент все одно не міг би залишатися осторонь від того, що відбувається. У Плані дій "Україна - ЄС" минулі парламентські вибори були визначені ключовим тестом на демократію для країни з новим Президентом. Зараз ми бачимо, як формуються нові політичні традиції, нова політична культура, а це якісно змінює сформовану громадську філософію. І тому ми говоримо, що вибори не просто повинні були відбутися - вони повинні були принести результат. Україна Віктора Ющенка повинна бути не тільки більш демократичною і правовою, а й більш успішною. Звідси і його відповідальність. У певному сенсі звідси і його проблема.

Відео дня

А проблема в тому, що новообраний парламент не дає стабільну конфігурацію політичних сил. У той час як Президента хвилює саме стабільність. Зібрати коаліцію формально на три-п'ять місяців нескладно. А що буде потім? Новий формат і новий уряд з іншим прем'єром? Але про які довгострокових програмах, про який стабільний економічний курс і про яку інвестиційну привабливість країни тоді може йти мова? Президент не хотів би, щоб у політиці домінували популізм, авторитаризм, спокуса простих рішень і швидких результатів. На ньому лежить відповідальність за майбутнє країни, а значить, він не може бути не залученим у процес формування парламентської коаліції.

- Віктор Ющенко вже заявив про готовність налагодити конструктивний діалог з опозицією. А як, по-Вашому, цей діалог повинен здійснюватися на ділі?

- Я готовий підписатися під кожною буквою президентської заяви. Приїжджаючи з офіційним візитом в будь-яку демократичну країну, ми обов'язково зустрічаємося і з главою держави, і з лідером опозиції. При цьому при повторному візиті нерідко виявляється, що вчорашній лідер опозиції вже став прем'єр-міністром. Це нормальна практика. У той час як у нас по старій пам'яті прийнято вважати, що опозиція - це гетто, це ізгої. І я не знаю, скільки часу має ще пройти, щоб усі зрозуміли: опозиція - це частина влади. Політична еліта незалежно від поділу її на владну і опозиційну повинна взяти на себе відповідальність за реалізацію стратегічного курсу країни.

- А чи не здається Вам, що Партію регіонів не влаштовує перспектива відходу в опозицію?

- Здається. Вони все ще живуть колишніми стереотипами, уявляючи собі опозицію в тому вигляді, в якому вона була в ті часи, коли багато хто з нинішніх представників Партії регіонів були при владі. Їхнє небажання бути в опозиції відчувається. Хоча, в той же час, не можна не помітити: багато хто з них починають розуміти, що це не кінець світу.

- Як Ви ставитеся до ідеї створення тіньового уряду, члени якого мали б право відвідувати засідання Кабміну і отримувати ту ж інформацію, що і діючі міністри?

- Відомий економіст Андерс Ослунд розповідав мені якось, що ще з середини XVIII століття кожен документ, видаваний шведськими властями, доступний громадськості. Будь-який бажаючий може побачити навіть переписку між представниками влади. І це кращий шлях не тільки для боротьби з корупцією, а й для розуміння логіки прийняття рішень, для відкритості влади, для залучення до життя держави його громадян. У опозиції повинен бути законодавчий статус, і я вітаю подібну ініціативу. Крім цього, за опозицією необхідно закріпити право призначати своїх представників головами парламентських комітетів, що дозволяють їй контролювати різні інститути влади.

- Президент пообіцяв, що при призначеннях нових губернаторів буде враховувати електоральні настрої в регіонах. Ви не побоюєтеся, що таким чином ослабне керованість країною?

- Вимоги Президента до формування коаліції - це, в тому числі, і відповідь на подібні питання. Президент виступає за нову якість політичного процесу, який дав би потужний поштовх розвитку країни. Зокрема, Віктор Ющенко виступає за ефективний формат взаємовідносин "регіони - центр". Як глава держави він не може проігнорувати думку мільйонів своїх громадян, які віддали голоси за певну політичну силу. Комусь вона може подобатися, комусь - ні. Але Президент не може не реагувати на результати виборів. А прояв це сили або, як деякі стверджують, слабкості? Це все гра словами!

- Ви заявляли, що кандидатура нового прем'єр-міністра повинна влаштовувати і провладні політичні сили, і опозиційні. Ви вірите, що така людина існує?

- Ви знаєте, чим далі в минулому залишаються вибори, тим помітніше спадає напруження політичних пристрастей, тим менше переважають емоції і тим більше чуємо стає голос розуму. І те, що спочатку здавалося абсолютно неприйнятним, вже не сприймається в багнети. У цьому сенсі ми цілком можемо опинитися не гірше тих же німців, які мало не наступного дня після завершення щонайнапруженішої кампанії взялися створювати коаліцію з вчорашніх непримиренних суперників. До речі, вибори в Німеччині, Італії показали, що ми йдемо у фарватері європейських традицій, згідно з якими порався переможця складає лічені відсотки.

- Чи виправдані побоювання Партії регіонів з приводу того, що як тільки приймуть присягу судді Конституційного суду, туди буде відправлено подання про легітимність політреформи? Чи готує Банкова денонсацію конституційних змін?

- Я знаю, що це, крім іншого, є предметом коаліційних домовленостей. Президент сказав, що він не ініціюватиме це. До речі, мене дивує постановка питання, коли своє небажання голосувати за парламентську квоту суддів КС народні обранці пояснювали тим, що суд визнає зміни Основного Закону неконституційними. Конституційна реформа задумувалася в гріху, проводилася в гріху, і тепер є побоювання, що цей гріх вилізе назовні. Президент запропонував абсолютно раціональне рішення: давайте створювати більшість, формувати уряд, але паралельно нам ніщо не заважає зібрати метрів конституційного права для того, щоб вони виробили оптимальне рішення проблеми. Адже ні для кого не секрет - політреформа задумувалася задля вдосконалення системи влади, не для поліпшення взаємодії її гілок. Так нехай же консиліум лікарів вирішить, яким чином змінену Конституцію можна вилікувати від каліцтв. Ніхто не збирається робити це нишком, намагаючись поживитися за чийсь рахунок. І без Конституційного суду нам тут, дійсно, не обійтися. Всім зрозуміло, що конституційна реформа вимагає вдосконалення.

- Минулого тижня в ЗМІ з'явилася новина про Вашу можливу відставку. І хоча потім було спростування, всім відомо, що диму без вогню не буває ...

- У мене склалося враження, що деякі ЗМІ просто запізнилися з випуском першоквітневого номера. А взагалі-то, закидання димових інформаційних шашок жодним чином не впливає на виконання завдань, поставлених переді мною Президентом.

- А в цілому Ви задоволені роботою Секретаріату? Чи вдалося перетворити його в ту інтелектуальну кухню, яка здійснює підживлення Президента?

- Президент в цьому сенсі дуже вимогливий. Він ставить перед усіма високу планку, але не всі можуть до неї дотягнутися. Ми ще не вийшли на той продукт, який би нас повністю влаштовував. Але Україна в цьому сенсі не унікальна. Я пам'ятаю, якось, спілкуючись з Біллом Клінтоном , почув від нього здивували мене слова. Коли його команда прийшла в Білий дім, сказав він, їй знадобилося цілих 18 місяців, щоб хоч якось налагодити роботу апарату. Адже перед цим у влади 12 років були представники іншої політичної сили - республіканці. А якщо говорити про нас, то ми зовсім ніколи не були при владі. І це одна з причин того, чому з таким скрипом йде реформування старої системи влади. У Секретаріаті вже сталася масштабна кадрова ротація. І напевно відбудеться ще не одна. Але швидко переформатувати державну структуру дуже складно. Зараз перед нами стоїть завдання трансформувати Секретаріат з адміністративного органу в новий інтелектуальний політичний інститут реформ.

Ольга ДМИТРИЧЕВА, "Економічні Вісті"

www.eizvestia.com