УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Екс-генеральний прокурор Геннадій Васильєв: "Добре знаючи матеріали справи Гонгадзе, я вважаю, що цей злочин не розкрито"

972
Екс-генеральний прокурор Геннадій Васильєв: 'Добре знаючи матеріали справи Гонгадзе, я вважаю, що цей злочин не розкрито'

На думку попередника Святослава Піскуна, оприлюднена слідчими інформація не вписується в об'єктивні обставини справи

Наприкінці липня справу Гонгадзе буде передано до суду, пообіцяв країні Генеральний прокурор. Не уточнивши чомусь, що це відбудеться, якщо знайдуть екс-начальника міліцейської "наружки" Олексія Пукача, візьмуть свідчення у екс-майора Миколи Мельниченка і проведуть ще одну експертизу тіла загиблого журналіста. Тобто слідству належить виконати практично той же обсяг роботи, що і чотири місяці тому, коли "сталися основні зрушення" по цій справі. З чим пов'язано чергове явно нереальне обіцянку Святослава Михайловича розкрити резонансну справу, знає тільки він. Але, якщо парламент (прислухавшись до все більше міцніючого хору громадськості, включающему і близьких соратників Президента України) все-таки відправить Генпрокурора у відставку, у Піскуна знову з'явиться привід заявити, що відставка пов'язана з тим, що він був у двох кроках від завершення справи Гонгадзе.

Минулого разу справа Піскуна продовжував Геннадій Васильєв, призначений на посаду Генпрокурора після відставки Святослава Михайловича в 2003 році. "ФАКТИ" запитали Геннадія Андрійовича, що думає він про резонансні справи, до розслідування яких опинився причетним.- Чи вірите ви, що справа Гонгадзе найближчим часом буде передано до суду, як про це заявив Святослав Піскун?

- Добре знаючи матеріали справи, я вважаю, що цей злочин не розкрито. Те, про що сьогодні розповідають нам представники слідства, не вписується в об'єктивні обставини справи. Не все так просто в цьому, без сумніву, замовному злочині, як хочуть показати Піскун, його заступники і з їх подачі Президент Віктор Ющенко, який пообіцяв, до речі, що в березні справу передадуть до суду. Вже червень. Якщо вбивці встановлені, що заважає розглянути справу в суді? Хоча б на рівні виконавців. Процесуальне законодавство передбачає можливість поділу кримінальних справ, можливість виділення справи щодо конкретних осіб в окреме провадження. Я переконаний, що його не направляють до суду лише з однієї причини - розуміючи, що воно розсиплеться, як картковий будиночок.

- Справа Кравченко прокуратура закрила з вердиктом "самогубство", причому заступник Генпрокурора Віктор Шокін на підтвердження цього висновку повідомив, що проводився слідчий експеримент. Ви як прокурор з величезним стажем могли б розповісти, як виглядає подібний експеримент? А то уява зашкалює, їй-богу.

- Ці питання закономірно виникають і у мене. Будь мисляча людина розуміє, що це безглуздість, але мені не хотілося б коментувати професіоналізм команди Піскуна. У мене немає ні найменших сумнівів у тому, що кримінальна справа за загибель Кравченка порушена обгрунтовано. Це кримінал чистої води.

- Слово "кримінал" означає в даному випадку вбивство або доведення до самогубства?

- Цілком правильно. Самогубство тут визначити надзвичайно складно. Хоч судова медицина і має певні методики, але шляхом проведення експерименту ці обставини не встановлюються.

- Свого часу ви закрили справу про отруєння Віктора Ющенка, не побачили фальсифікацій під час виборів мера Мукачевого. Тепер же експерти в один голос стверджують, що Ющенка отруїли кінської дозою діоксину, а свідки по мукачівському справі збирають прес-конференції, на яких розповідають про фальсифікації, що мали місце під час виборів.

- Ми винесли постанову про те, що ніякого отруєння Ющенка не було. І для мене тут все досить ясно. Хоч справа порушувалася за фактом отруєння, і ми намагалися знайти його докази. Провели допити, експертизи, але отруєння не підтвердилося. Я був в Австрії разом з українськими медичними працівниками, розмовляв там з представниками правоохоронних органів. На жаль, ні наші, ні австрійські фахівці не знайшли підтвердження тому, що проти Віктора Андрійовича було скоєно злочин, пов'язаний з отруєнням. Хоча всім зрозуміло: щось з ним все-таки відбулося. А ось що саме - треба правоохоронцям з'ясовувати.

- Як же тоді пояснити висновки тих же австрійських експертів, які знайшли діоксин?

- А куди в такому випадку подіти укладення віденських медиків, які є в матеріалах кримінальної справи? Ні токсикологи, ні інші фахівці, що проводили дослідження з цього приводу, не виявили слідів отруєння. Крім того, і українські експерти - професори, академіки, які комплексно вивчали і матеріали кримінальної справи, і всю медичну документацію, і перебіг хвороби Віктора Андрійовича, - зробили ті ж висновки. З'ясовувати треба насамперед, що ж відбулося насправді і чому обставини події стали видавати за отруєння. Чому так ретельно приховувався факт втручання американських фахівців на тій стадії, коли Віктора Андрійовича лікували у Відні? До останнього часу про це не було жодної інформації, в медичних документах це також не відображено. Чи не здається це дивним? Думаю, саме ця версія заслуговує особливої ??уваги. І найближчим часом я зроблю з цього приводу офіційну заяву.- Що ж до виборів мера Мукачевого, - продовжує Геннадій Васильєв, - то ми своєчасно порушили кримінальну справу і досить активно проводили розслідування. Нічого поганого не можу сказати про слідчих, але знаю про протидію, яким були зустрінуті їх спроби розібратися у справі. Наприклад, Роман Зварич, який працював серед багатьох інших депутатів "Нашої України" спостерігачем на одній з виборчих дільниць, подав нам скаргу про які мали місце порушення. Зварича неодноразово запрошували до прокуратури, щоб з'ясувати у нього якісь подробиці, прізвища свідків і т. д. Він тоді нічим нам не допоміг. А скільки часу пройшло, перш ніж ми отримали оригінали протоколів, які могли б свідчити про фальсифікації. Робилося все необхідне, незважаючи на те що слідству намагалися нав'язати людини, нібито викрав зниклі бюлетені. Після першого ж допиту з'ясувалося, що це підставний людина. У ході розмови з президентом України Леонідом Кучмою я заявив йому, що при мені другої справи Вередюка не буде. Ми провели по справі сотні допитів, експертиз і встановили, що Нусер був безпідставно визнаний перемогли на виборах. Виходячи з матеріалів справи, 10 жовтня 2004 року я звернувся з поданням до суду про визнання виборів у Мукачевому недійсними. Хочу звернути вашу увагу на те, що це було зроблено задовго до виборів президента України. Зараз, очевидно, згадувати про це нинішній владі невигідно.

- До речі, один з її представників, Генпрокурор Піскун, звинуватив вас у своєму інтерв'ю в тому, що, будучи Генеральним прокурором, ви мали сімидесятимільйонних бізнес.

- Цікаво, чому саме ця цифра, а не будь-яка інша? Я не хотів би опускатися до якихось виправдань. Повірте, якби була найменша можливість у чомусь мене викрити, це давно було б зроблено.

- Свого часу Святослава Піскуна зняли з посади "за компрометуючими обставинами", в тому числі і у зв'язку з подіями на Чернівецькому хлібокомбінаті. Зараз, до речі, в суді розглядається позов дочки директора хлібокомбінату до родичів Святослава Михайловича, нібито незаконно заволоділи акціями підприємства. Справи "по Піскуну" розслідувалися в вашу бутність Генпрокурором. Що ж завадило вам довести їх до логічного кінця?

- Я вважав неетичним, неправильним особисто контролювати справу свого попередника. Хоча був, загалом-то, в курсі, що звинувачення проти Піскуна, що прозвучали на засіданні Координаційного комітету, підтверджувалися. Зараз, наскільки мені відомо, людей, які викривають Піскуна в незаконних діях, намагаються самих уявити винними. Насамперед це стосується Ольги Колінько - виключно принципового, висококваліфікованого і чесного працівника. Думаю, що її звільнили з посади заступника Генерального прокурора саме тому, що всі перераховані вище якості нинішньому Генпрокурору абсолютно чужі і неприйнятні.

- Ви пішли з посади Генпрокурора в драматичні для України дні, коли вирішувалася її доля, написавши у рапорті про відставку таке пояснення: "для збереження спокою в країні". Хоч задовго до цього ви заявляли, що після виборів при будь-якому їх результаті підете з поста Генерального прокурора. З чим був пов'язаний такий крок і що спонукало вас все-таки піти, адже прихильники Віктора Ющенка вимагали не тільки вашої відставки? А в результаті добровільно пішли тільки ви.

- Ще займаючи посаду віце-спікера парламенту, я був співголовою (разом з Олександром Морозом) комісії з підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції. Для мене політреформа дійсно дуже значима, окремі її положення були сформульовані і записані з моєї ініціативи. Обговорення політреформи проходило дуже бурхливо. І навіть будучи вже Генпрокурором, я цілком підтримував її. Однак продуктивно ця реформа не просувалася. Голосування по ній було пов'язано з певними торгами. Ви розумієте, про що я говорю. Для себе я вирішив, що, якщо в процесі таких торгів виникне питання про Генерального прокурора, я добровільно піду у відставку. Прийняття політреформи для мене важливіше цієї посади. Про це я не раз говорив і Голові Верховної Ради Володимиру Литвину. Тобто він знав про моє думці з цього приводу задовго до того, як питання про мою відставку виник. Восьмого грудня минулого року я був у Верховній Раді, спостерігав за тим, як іде підготовка до голосування. Як звичайно, знову збиралися групи і фракції, йшли узгодження. Віктор Ющенко заявив, що його фракція проголосує за політреформу, якщо буде виконано ряд умов, серед яких і вимога про мою відставку. Я тут же сказав спікеру парламенту: якщо ставиться така умова для голосування щодо політреформи, зніміть це питання. Я йду у відставку. Те ж саме я сказав Президенту. Це питання для мене було вирішене задовго до 8 грудня. Я ще в серпні, здається, заявив на прес-конференції, що піду незалежно від результатів виборів.

- Так чому ж?

- Якщо коротко, то з одним кандидатом я був не згоден ідейно, а з другим - за змістом.

- Тобто з Ющенком - ідейно, а з Януковичем - за змістом?

- Так, саме так.

- Ви, до речі, автор ще одного неординарного Закону - "Про захист суспільної моралі". Думаєте, після того як представники влади десятиліттями брешуть народові, його мораль можна захистити прийняттям закону?

- Звичайно. Ви подивіться на ті потоки насильства, бруду, які ллються з екранів.

- А ви які фільми любите?

- Чи не в мені справа. Хіба психіка підлітка впорається з пропонованими йому з екрану моделями поведінки?

- І все ж, який ваш улюблений фільм?

- "Весна на Зарічній вулиці".

- Не кожен канал може дозволити собі задоволення крутити нерейтингові, нехай навіть і прекрасні фільми.

- До речі, в нашій країні тільки один канал - "Київська Русь" - дозволяє собі працювати без реклами, пропаганди порнографії і насильства.

- Одні збитки, напевно, мають від цього. Ваше ім'я, до речі, постійно з даними каналом пов'язують.

- Кого б не пов'язували з цим каналом, можу сказати тільки одне - він унікальний у своєму роді. Подібний йому був створений в Росії Владиславом Лістьєвим. На ньому також не було ні реклами, ні насильства, ні порнографії. Вважаю, що "КРТ" заслуговує підтримки на державному рівні ... Звичайно, за умови, що відродження духовності представляє цінність для нашого суспільства.

Ірина Десятникова, "ФАКТИ"